вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1474/22
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Пархоменка Григорія Павловича
до Приватного підприємства «Корона-Сервіс»
про стягнення 941594,70 грн.
за участю представників:
сторін:не з'явились
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Пархоменка Григорія Павловича (далі - позивач) до Приватного підприємства «Корона-Сервіс» (далі - відповідач) про стягнення 941594,70 грн., з яких 448500 грн. основний борг, 148543,20 грн. інфляційні втрати, 40401,86 грн. 3% річних, 304149,64 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 27.05.2019 № 27-05/1 щодо сплати орендної плати за користування сільськогосподарською технікою у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2022 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 25.10.2022. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов'язань за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 27.05.2019 № 27-05/1 щодо сплати орендних платежів за користування сільськогосподарською технікою у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2022 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2023 об 11:40.
Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання в судове засідання не з'явився.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 27.05.2019 № 27-05/1 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - орендодавець зобов'язався передати у тимчасове володіння і користування відповідачу - орендарю сільськогосподарську техніку (надалі - техніка), зазначену у переліку, який є додатком № 1 до цього договору, а також зобов'язався забезпечити своїми силами її керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов'язався прийняти в тимчасове володіння та користування сільськогосподарську техніку під керуванням екіпажу (водія/механізатора) орендодавця і зобов'язався сплачувати орендодавцю орендну плату за користування сільськогосподарською технікою і повернути її у порядку, встановленому цим договором (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.1.1 договору техніка надається в оренду з метою виконання певного комплексу сільськогосподарських робіт. Орендна плата погоджується сторонами за один гектар користування сільськогосподарською технікою.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, технічні характеристики, вартість сільськогосподарської техніки, зазначені в додатку № 1 до цього договору.
Приймання в оренду та повернення сільськогосподарської техніки з оренди здійснюється за актами приймання-передачі (п. 1.5 договору).
У відповідності до п. 3.1 договору розмір плати за один гектар користування сільськогосподарською технікою вказаний в додатку № 1 до цього договору.
Згідно з п. 3.1.1 договору розмір місячної орендної плати за користування сільськогосподарською технікою з екіпажем визначається згідно формули: орендна плата за користування сільськогосподарською технікою = Кількість гектар * договірна вартість за один гектар.
Пунктом 3.2 договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 5 числа кожного місяця наступного за місяцем оренди в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України - гривні, належних до сплати, на поточний рахунок орендодавця. Зобов'язання орендаря по оплаті вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку орендаря та перерахування їх обслуговуючому банку орендодавця для зарахування на поточний-рахунок орендодавця (п. 3.4 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.19 (п. 4.1 договору).
В додатку № 1 до договору сторони визначили, що орендодавець передає в строкове платне користування орендареві для господарських цілей наступну техніку: трактор Case IH MX 310, державний номер - НОМЕР_1 , залишкова вартість - 1000000 грн., розмір орендної плати за 1 га користування (оренди) без ПДВ - 500 грн., сівалка точного висіву John Deere 7200 16 R - залишкова вартість - 1000000 грн.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування: трактор Case IH MX 310, державний номер - НОМЕР_1 , залишковою вартістю - 1000000 грн. та визначено розмір орендної плати за 1 га користування (оренди) без ПДВ - 500 грн., сівалку точного висіву John Deere 7200 16 R - залишковою вартістю - 1000000 грн.
Між сторонами у справі складено акт надання послуг від 08.06.2019 № 7 на суму 448500 грн., який підписаний в двосторонньому порядку представника сторін та скріплений печатками сторін.
Разом з тим, відповідач своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати по акту надання послуг від 08.06.2019 № 7 на суму 448500 грн. не виконав, у зв'язку з чим, за ним рахується борг в розмірі 448500 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати згідно акту надання послуг від 08.06.2019 № 7 на суму 448500 грн. в розмірі 448500 грн., в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 448500 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 448500 грн.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати згідно акту надання послуг від 08.06.2019 № 7 на суму 448500 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за загальний період прострочення з серпня 2019 року по травень 2022 року включно складають 148543,20 грн., 3% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 15.08.2019 по 15.08.2022 складають 40401,86 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи.
Позивач посилаючись на п. 7.4 договору просить суд за несвоєчасну сплату орендної плати стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 08.06.2019 по 15.08.2022 становить 304149,64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Судом досліджено положення договору, укладеного між сторонами, та встановлено, що пункт договору 7.4, на який позивач посилається як на підставу вимог щодо стягнення пені відсутній, такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання, як сплата неустойки у вигляді пені за час прострочення грошового зобов'язання щодо здійснення сплати орендної плати, сторони договору при його укладанні не встановили і як наслідок положення даного договору його не містять.
Оскільки сторонами договору не встановлений такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання як пеня, то позовні вимоги про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 304149,64 грн. пені є безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 448500 грн. основного боргу, 148543,20 грн. інфляційних втрат, 40401,86 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог про стягнення 304149,64 грн. пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Фізичної особи-підприємця Пархоменка Григорія Павловича до Приватного підприємства “Корона-Сервіс” про стягнення 941594,70 грн., з яких 448500 грн. основний борг, 148543,20 грн. інфляційні втрати, 40401,86 грн. 3% річних, 304149,64 грн. пеня задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Корона-Сервіс» (вул. Миру, 4, с. Олізарівка, Іванківський р-н, Київська обл., 07321, ідентифікаційний код 30659740) на користь Фізичної особи-підприємця Пархоменка Григорія Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 448500 (чотириста сорок вісім тисяч п'ятсот) грн. основного боргу, 148543 (сто сорок вісім тисяч п'ятсот сорок три) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 40401 (сорок тисяч чотириста одну) грн. 86 коп. 3% річних, 9561 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 68 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. В решті позовних вимог Фізичної особи-підприємця Пархоменка Григорія Павловича до Приватного підприємства «Корона-Сервіс» про стягнення 304149,64 грн. пені відмовити.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 30.01.2023.
Суддя Ю.В. Подоляк