ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.01.2023Справа № 912/1176/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні
заяву ОСОБА_1
про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1
до Кіровоградської обласної ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради"
про визнання незаконним та скасування рішення,
Учасники справи: згідно з протоколом судового засідання
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №912/1176/22 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" про визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської обласної ради від 14.06.2022 №262 "Про реорганізацію деяких закладів охорони здоров'я" в частині припинення КНП КОНД КОР у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до комунального закладу некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради".
У підготовчому засіданні 18.01.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву до 30.01.2023.
У підготовче засідання 30.01.2023 з'явилися представники учасників справи.
В підготовчому засіданні судом розглянуто заяву позивача про забезпечення позову, яка надійшла до суду 24.01.2023, та відповідно до якої позивач просить:
- зупинити дію наказів голови комісії з припинення юридичної особи №21-к, №22-к, №23-к, №24-к, №25-к, №26-к, №27-к, №28-к, №29-к, №30-к, №31-к, №32-к, №33-к, №34-к, №35-к, №36-к, №37-к від 24.01.2023 про звільнення з 31.01.2023 працівників КНП КОНД КОР до набрання рішенням суду щодо оскарження рішення Кіровоградської обласної ради від 14.06.2022 №262 законної сили;
- заборонити голові комісії з припинення юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградський обласний наркологічний диспансер" Кіровоградської обласної ради у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" виконувачеві обов'язків генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" Присяжному О.В. та будь-яким іншим особам приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо припинення КНП КОНД КОР, в тому числі, але не виключно, видавати накази про звільнення з роботи, про переведення на інше підприємство, скорочення штату та чисельності працівників; про передачу майна, фінансової, статистичної та іншої звітності, інформації та (або) документів до відповідних державних органів з метою складання ліквідаційного балансу, закриття рахунків у фінансових установах, надавати в органи податкової служби ліквідаційний баланс до набрання рішенням суду щодо оскарження рішення Кіровоградської обласної ради від 14.06.2022 №262 законної сили.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що станом на момент подання цієї заяви активно вчиняються дії та заходи щодо припинення КНП КОНД КОР та звільнення працівників.
Зокрема, головою комісії з припинення юридичної особи Присяжним О.В. 25.11.2022 видано наказ № 65-од «Про внесення змін до штатного розпису, у зв'язку зі скороченням штату та чисельності працівників», відповідно до якого з 01.02.2023 з штатного розпису підприємства виведені 13 посад та 1 скорочена.
Також, згідно з наказом голови комісії з припинення юридичної особи Присяжного О.В. від 28.11.2022 № 67-од «Про попередження працівників про заплановане звільнення у зв'язку зі скороченням штату та чисельності» старшому інспектору з кадрів доручено підготувати письмові повідомлення про наступне вивільнення (звільнення) 10 працівників КНП КОНД КОР.
Наказом голови комісії з припинення юридичної особи Присяжним О.В. від 20.01.2023 № 1-аг «Про вжиття заходів» головному бухгалтеру КНП КОНД КОР доручено подати всю фінансову та статистичну звітність за 2022 рік до відповідних державних органів, завершити розрахунки з працівниками та контрагентами.
Крім того, 24.01.2023 головою комісії з припинення юридичної особи Присяжним О.В. видано 17 наказів про звільнення працівників КНП КОНД КОР, в тому числі позивача.
Так, на думку позивача, у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи судом, комісією з припинення юридичної особи КНП КОНД КОР у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" буде вжито заходів щодо остаточного припинення (ліквідації) КНП КОНД КОР, то позивач буде позбавлений права на захист або поновлення своїх прав в межах одного судового провадження, без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи повністю унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (п. 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
На відміну від положень ГПК України, такий вид забезпечення позову як зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта передбачено п. 1 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто він може бути застосований у порядку адміністративного судочинства, з урахуванням застережень, визначених зазначеною статтею.
Оскільки обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії наказів голови комісії з припинення юридичної особи №21-к, №22-к, №23-к, №24-к, №25-к, №26-к, №27-к, №28-к, №29-к, №30-к, №31-к, №32-к, №33-к, №34-к, №35-к, №36-к, №37-к від 24.01.2023 про звільнення працівників прямо не передбачений ст. 137 ГПК України, заявник мав з посиланням на п. 10 ч. 1 цієї статті зазначити закон, яким цей захід забезпечення позову передбачено.
Натомість, у заяві про забезпечення позову відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, яким передбачено такий захід забезпечення позову як зупинення дії індивідуальних актів, що регулюють трудові відносини.
Оскільки заявлений захід забезпечення позову у спосіб зупинення дії наказів голови комісії з припинення юридичної особи №21-к, №22-к, №23-к, №24-к, №25-к, №26-к, №27-к, №28-к, №29-к, №30-к, №31-к, №32-к, №33-к, №34-к, №35-к, №36-к, №37-к від 24.01.2023 про звільнення працівників не передбачений нормами господарського процесуального закону, а саме імперативними положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України, іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, заява про вжиття такого заходу забезпечення позову визнається безпідставною та задоволенню не підлягає.
Стосовно заходу забезпечення позову шляхом заборони голові комісії з припинення юридичної особи - КНП КОНД КОР у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" виконувачеві обов'язків генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" Присяжному О.В. та будь-яким іншим особам приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо припинення КНП КОНД КОР, в тому числі, але не виключно, видавати накази про звільнення з роботи, про переведення на інше підприємство, скорочення штату та чисельності працівників; про передачу майна, фінансової, статистичної та іншої звітності, інформації та (або) документів до відповідних державних органів з метою складання ліквідаційного балансу, закриття рахунків у фінансових установах, надавати в органи податкової служби ліквідаційний баланс до набрання рішенням суду щодо оскарження рішення Кіровоградської обласної ради від 14.06.2022 №262 законної сили, суд зазначає таке.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 915/167/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 у справі №921/40/20).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Предметом даного позову є визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської обласної ради від 14.06.2022 №262 "Про реорганізацію деяких закладів охорони здоров'я" в частині припинення КНП КОНД КОР у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до комунального закладу некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради".
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Одночасно з наведеним слід зазначити, що приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Суд зазначає, що вказані позивачем заходи забезпечення у вигляді заборони приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо припинення КНП КОНД КОР, з урахуванням наведених у заяві обґрунтувань, фактично спрямовані на усунення порушення трудових прав позивача як працівника КНП КОНД КОР станом на час розгляду справи в суді, а не на уникнення майбутнього ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, які є об'єктом захисту за цим позовом.
Позивач не довів, які саме її права в контексті заявленого позову не можуть бути захищені чи поновлені в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду у разі невжиття заявленого заходу забезпечення позову.
Суд вважає, що захід забезпечення позову шляхом заборони голові комісії з припинення юридичної особи - КНП КОНД КОР у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" виконувачеві обов'язків генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" Присяжному О.В. та будь-яким іншим особам приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо припинення КНП КОНД КОР, в тому числі, але не виключно, видавати накази про звільнення з роботи, про переведення на інше підприємство, скорочення штату та чисельності працівників; про передачу майна, фінансової, статистичної та іншої звітності, інформації та (або) документів до відповідних державних органів з метою складання ліквідаційного балансу, закриття рахунків у фінансових установах, надавати в органи податкової служби ліквідаційний баланс до набрання рішенням суду щодо оскарження рішення Кіровоградської обласної ради від 14.06.2022 №262 законної сили, є надмірним та неадекватним заходом забезпечення.
У той же час, за положеннями ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України), про що йдеться в положеннях частини 1 статті 136 і 137 ГПК України та постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Отже, за відсутності доказів наявності фактичних обставин та належних обґрунтувань, з якими пов'язується застосування обраних заявником заходів до забезпечення позову, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову на даний час суд визнає необґрунтованою, а тому відмовляє у її задоволенні.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня з дня складання повного тексту ухвали.
Дата складення та підписання повного тексту ухвали: 30.01.2023.
Суддя Т. Ю. Трофименко