ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.01.2023Справа № 910/12495/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді від розгляду справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Старонаводницька 6-Б" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 6-Б, кв. 38)
про визнання договору недійсним
Представники сторін: не викликались
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Старонаводницька 6-Б" про визнання договору недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки він є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, сплачує щомісячні платежі та є зацікавленою особою як співвласник ОСББ, то має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору про надання правової допомоги №22/08/2022 від 22.08.2022, який, за доводами позивача, був підписаний головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Старонаводницька 6-Б" з порушенням приписів ст. 647 ЦК України, оскільки остання не мала необхідного обсягу повноважень на його підписання (цивільної дієздатності), за відсутності відповідного рішення правління про надання їй повноважень на його укладення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
23.11.2022 до загального відділу діловодства господарського суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.11.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 було серед іншого прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об'єднання позовів в одне провадження відмовлено, підготовче засідання призначено на 21.12.22 о 09:45, здійснено виклик у підготовче засідання представників учасників справи.
19.12.2022 на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позові із додатковими документами до нього та доказами направлення відзиву позивачу.
У судовому засіданні 21.12.2022 позивач ознайомився із відзивом на позов та відповів на питання суду. За наслідками судового засідання, суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання у справі на 25.01.2023 у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача.
03.01.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
13.01.2023 через загальний відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
23.01.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшла заява про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
У судовому засіданні 25.01.2023 від позивача надійшла заява про поновлення строку, встановленого для подання відповіді на відзив та відповідь на відзив із додатковими документами до нього та доказами направлення відповіді на відзив відповідачу. Судом протокольною ухвалою задоволено клопотання позивача про поновлення строку, встановленого для подання відповіді на відзив та залучено відповідь на відзив до матеріалів справи.
Крім того, у судовому засіданні позивач просив відсторонити від участі у справі представника відповідача Безкоровайну Ю.М., а поданий нею відзив на позов залишити без розгляду. Судом протокольною ухвалою було відхилено вказане клопотання позивача.
Надалі, позивач у судовому засіданні просив суд відкласти розгляд справи з метою надання йому часу для підготовки та подачі до суду заяви про відвід судді. Суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 01.02.2023.
30.01.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відвід судді.
Оцінивши наведені позивачем підстави для відводу судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи № 910/12495/22 за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи № 910/12495/22 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Старонаводницька 6-Б" про визнання договору недійсним з огляду на наступне.
Так, у своїй заяві про відвід судді, позивач вказує, що суддя Пушкин Л.Г. не може брати участь у розгляді даної справи та на підставі п.5 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України підлягає відводу, оскільки процесуальні дії, які вчиняються нею, викликають у позивача сумніви щодо її неупередженості та об'єктивності, що обов'язково потягне за собою прийняття неправомірного рішення. Також, позивачем було зазначено, що в порушення вимог ст.ст. 56,58,60,77,80,165,166 Господарського процесуального кодексу України суддя Пушкин Л.Г. допустила до участі в справі в якості представника відповідача особу, яка не має повноважень, процесуальні документи (відзив на позовну заяву, заперечення, клопотання), поданні цією особою, не відповідають вимогам законодавства, додані докази є не допустимими і не достовірними, а подальший розгляд суддею Пукшин Л.Г. справи та використання недостовірних і недопустимих доказів приведе до хибного рішення.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, в ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Наведені у заяві позивача про відвід судді Пукшин Л.Г. підстави для відводу судді зводяться, виключно до його незгоди з процесуальними рішеннями судді Пукшин Л.Г. прийнятими у справі № 910/12495/22, та не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді, а також не підтверджують упередженість та необ'єктивність судді Пукшин Л.Г. при розгляді даної справи. Доводи викладені в заяві про відвід є нічим іншим як припущеннями представника позивача. При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Таким чином, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи № 910/6197/22 суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути, в розумінні Процесуально Закону (ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України), підставою для відводу судді Пукшин Л.Г.
При цьому, щодо тверджень позивача про те, що судом було допущено до участі у справі в якості представника відповідача, особу, яка не має повноважень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1,4 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Так, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи, керівником ОСББ «Старонаводницька 6-Б» є Безкоровайна Юлія Михайлівна.
При цьому, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника відповідача.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, судом також зазначається, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Частиною 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку надходження заяви про відвід судді.
З огляду на те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгяду справи № 910/12495/22 суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, провадження у справі № 910/12495/22 підлягає зупиненню до вирішення питання про відвід.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 39, 228 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі № 910/12495/22 до вирішення питання про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи № 910/12495/22
2. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи № 910/12495/22 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 30.01.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.Г. Пукшин