18 січня 2023 року м. Харків Справа № 913/288/21(913/562/21)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon" апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (вх. № 3780 Л/2) та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області (вх. № 3991 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21 (913/562/21) (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Масловським С.В., повний текст рішення складено 30.11.2021)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м.Сєвєродонецьк, Луганська область,
до 1) Головного управління ДПС у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область,
2) Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Луганській області, м. Київ,
3) Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в межах справи №913/288/21 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідіус", м. Маріуполь, Донецька область,
до боржника - Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Сєвєродонецьк, Луганська область,
про банкрутство,
В серпні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якому просить:
1. Зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету;
2. Зобов'язати Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету;
3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області виконати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат".
В обґрунтування поданого позову зазначено, що на виконання вимог ст. 43.4. та 43.5 Податкового кодексу України, з метою повернення переплати з податку на прибуток, позивач в рамках строку передбаченого законом (протягом 1095 календарних днів), звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС з відповідними заявами за №047/11-254, №047/07-125 та №047/03-35 про повернення надміру сплачених коштів в частині переплати авансових внесків з податку на прибуток, оскільки за ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" обліковується переплата з податку на прибуток в сумі 582 210 572 грн 11 коп.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 позов задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" витрати зі сплати судового збору в сумі 794 500 грн 00 коп.
Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з податку на прибуток, наявність якої підтверджена зібраними в матеріалах справи доказами, для повернення якої позивач неодноразово звертався із відповідними заявами, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього ст. 43 Податкового кодексу України обов'язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність, в зв'язку з чим вимога позивача зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволена судом.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, суд дійшов висновку про відмову в цій частині, оскільки Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Луганській області є неналежним відповідачем.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області виконати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", суд також дійшов висновку про відмову в цій частині, оскільки вказана вимога є передчасною, так як позивачем не доведено, а судом не встановлено факту протиправного порушення прав та законних інтересів позивача зі сторони Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.
Щодо заяви Головного управління ДПС у Луганській області про пропуск позивачем строків позовної давності, суд дійшов висновку про поважність причини пропуску ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" строку позовної давності та відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Луганській області про застосування судом позовної давності.
Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21 (913/562/21) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та прийняти нове рішення у відповідній частині про задоволення позовних вимог; скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21(913/562/21) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області виконати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" та прийняти нове рішення у відповідній частині про задоволення позовних вимог.
Скарга обґрунтована тим, що на момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено ст.43 ПК України. Невиконання цього обов'язку спричинило порушення права платника податків на отримання з бюджету грошових коштів, а такий спосіб судового захисту, як зобов'язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства. Із врахуванням встановленого судом права ПАТ "АМК" на повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. на користь останнього, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків. Водночас, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є саме зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області виконати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. на користь ПАТ "АМК".
Щодо зобов'язання Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, зазначає, що юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. При цьому, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом (код ЄДРПОУ) №43005393 значиться Державна податкова служба України. В графі «відокремлені підрозділи юридичної особи» міститься інформація про ряд відокремлених підрозділів, в тому числі про Головне управління ДПС у Луганській області, код ЄДРПОУ ВП: 44082150. Разом з тим, відповідно до Положення про Головне управління ДПС у Луганській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 №643, зазначено, що філія є відокремленим структурним підрозділом Державної податкової служби України, не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені Державної податкової служби України в межах повноважень, наданих їй Державною податковою службою України та закріплених у вказаному положенні, в межах чинного законодавства. Державна податкова служба України несе відповідальність за діяльність філії; філія не має права бути відповідачем.
Вказує, що позивач детально ознайомився з повноваженнями наданими відокремленому підрозділу Головного управління ДПС у Луганській області, які передбачені Положенням, та встановив, що Головне управління ДПС у Луганській області не наділене повноваженнями з підготовки висновку про повернення надміру сплаченого податку на прибуток та обов'язками з його направлення до Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Таким чином, на думку позивача, належним відповідачем в рамках цієї справи, виходячи з повноважень наданих Головному управлінню ДПС у Луганській області, є саме Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Луганській області.
Головне управління ДПС у Луганській області також не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21(913/562/21) в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Скарга обґрунтована тим, що предмет розгляду справи №913/288/21(913/562/21) носить немайновий характер, у зв'язку з чим суд першої інстанції не обґрунтовано відніс дану справу до майнового спору та передчасно зробив висновок про розгляд даної справи в порядку господарського судочинства в межах справи №913/288/21 про банкрутство позивача. Головне управління ДПС у Луганській області вважає, що Господарській суд Луганської області під час розгляду справи повинен був у повній мірі, як того вимагає абз.4 ч.2 ст.7 КУзПБ, з'ясувати всі обставини у справі та відповідно до ч.2 ст.185, п.1 ч.1 ст.231, 236 ГПК України закрити провадження у справі №913/288/21(913/562/21), яке було передчасно відкрито за позовною заявою ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" до ГУ ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України в особі ГУ ДПС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Зазначає, що враховуючи встановлений п.43.5 ст.43 ПК України строк для складання висновку контролюючим органом про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, граничним строком для таких дій по заяві від 17.11.2011 є 01.12.2011 (трирічний строк звернення до суду сплинув 01.12.2014); по заяві від 29.05.2012 - 12.06.2012 (трирічний строк звернення до суду сплинув 12.06.2015); по заяві від 04.03.2013 №047/03-35 - 19.03.2013 (трирічний строк звернення до суду сплинув 19.03.2016). Проте, з позовом до Господарського суду Луганської області позивач звернувся лише 13.08.2021.
Щодо доводів про відсутність доступу до первинної документації у період з 13.04.2014 по 13.09.2020 зазначає, що позивач змінив юридичну адресу підприємства на підконтрольну українській владі територією: м. Сєвєродонецьк Луганської області лише 14.01.2016, а отже до 14.01.2016 мав доступ до первинної документації. Доводів неможливості звернення до суду з вказаним позовом до 14.01.2016 позивачем не наведено, а судом це питання не з'ясовано. Позивачем в позовній заяві та клопотанні про поновлення строків зазначено та надано докази, що 29.12.2017 ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" звернулось до Головного управління Національної поліції в Луганській області з заявою про втрату з 18.12.2017 доступу до майна, яке розташовано у м. Алчевськ Луганської області, в тому числі первинної документації. Зазначене свідчить про те, що доступ до документації підприємства існував аж до 18.12.2017, що спростовує твердження позивача про неможливість звернення до суду з 13.04.2014 через втрату доступу до первинної документації. 06.08.2018 Харківським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі №2040/6127/18 за позовом ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" до Офісу великих платників податків ДФС України про зобов'язання підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп., в матеріали якого позивачем були надані ті самі документи, що і в матеріали справи №913/288/21(913/562/21), що підтверджується рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі №2040/6127/18, в якому містяться посилання на такі документи. Зазначені факти свідчать про повідомлення позивачем суду завідомо неправдивої інформації та спростовують доводи про відсутність доступу до первинної документації.
29.12.2021 на електронну адресу та 04.01.2022 на поштову адресу суду від Головного управління ДПС у Луганській області надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача (вх.№15239, вх.№58 відповідно), в якому перший відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Луганській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганської області без змін, посилаючись на те, що відповідно до п.п.12 п.5 Положення про Головне управління ДПС у Луганській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 №643 ГУ ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення голови ДПС та начальника ГУ ДПС. Таким чином, у зв'язку з наявністю у Головного управління ДПС у Луганській області відповідної компетенції, визначеної Положенням про Головне управління ДПС у Луганській області на здійснення самопредставництва у судах, у розумінні норм статей 4, 45 та 56 ГПК України, Головне управління ДПС у Луганській області є компетентним органом державної влади, яке може набувати прав та обов'язків сторони в господарському судочинстві. Формування висновків про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань, відповідно до вимог Порядку, належить виключно до повноважень територіального органу ДПС, яким є Головне управління ДПС у Луганській області. Наголошує, що вимоги позивача щодо зобов'язання Головне управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганської області для виконання та зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області його виконати, при цьому не встановивши бездіяльності цих органів щодо невиконання чинних нормативно-правових актів, що внаслідок призвело до порушення прав позивача, є вимогами втрутитись в дискреційні повноваження суб'єктів владних повноважень.
29.12.2021 до суду від Державної податкової служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача (вх.№15240), в якому другий відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Луганській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганської області без змін, посилаючись на те, що Господарський суд Луганської області правомірно дійшов висновку, що Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Луганській області є неналежним відповідачем у справі та вірно визначено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Луганській області.
20.01.2022 на електронну адресу суду від Державної податкової служби України надійшли пояснення до відзиву на апеляційну скаргу позивача (вх.№725), в яких другий відповідач, зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивачем невірно визначено відповідача 2 у даній справі. Жодними нормативно-правовими актами не передбачений такий орган виконавчої влади, як Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Луганській області, який зазначений відповідачем 2 в позові, а потім і в апеляційній скарзі.
27.06.2022 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу першого відповідача (вх.№2909), в яких позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області без задоволення.
27.06.2022 до суду від позивача надійшли заперечення на відзив ГУ ДПС у Луганській області та відзив ДПС України (вх.№2908).
16.01.2023 до суду від Головного управління ДПС у Луганській області надійшло клопотання (вх.№484) про відкладення розгляду справи, в якому перший відповідач просить розгляд справи відкласти для надання додаткових доказів у справі, які будуть отримані у відповідь на запити, зазначені в цій заяві.
16.01.2023 до суду від Головного управління ДПС у Луганській області надійшли додаткові пояснення (вх.№486).
18.01.2023 до суду від адвоката позивача надійшла заява (вх.№642), в якій останній повідомляє про те, що договір про надання правової допомоги від 10.09.2020, укладений між ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та адвокатом Майструком Є.С., відповідно до якого на адвоката Майструка Є.С. покладався обов'язок представляти інтереси ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», зокрема у Східному апеляційному господарському суді, був припинений, в зв'язку з чим він позбавлений права представляти права та законні інтереси ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Просить заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 09.01.2023 залишити без розгляду та задоволення, припинити його повноваження як представника ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", повідомити ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" про дату наступного засідання по справі.
Колегія суддів, розглянувши відзив позивача на апеляційну скаргу першого відповідача (вх.№2909), зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області (вх. № 3991 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21(913/562/21). Встановлено учасникам справи строк до 02.02.2022 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 02.02.2022 для подання заяв, клопотань, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 17.01.2022 отримана арбітражним керуючим Нестеренко О.А. 24.01.2022, а адвокатом позивача -25.01.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи (а.с.68, 69 т.5).
Однак, відзив на апеляційну скаргу першого відповідача (вх.№2909) від позивача надійшов лише 27.06.2022, і останній не просить поновити строк на подання відзиву, в зв'язку з чим колегія суддів залишає його без розгляду.
Представник першого відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала заяву про відкладення розгляду справи. Заяву адвоката Майструка Є.С. про припинення його повноважень залишила на розсуд суду.
Колегія суддів розглянувши клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Разом з тим, наведені в клопотанні першого відповідача підстави відкладення розгляду справи є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням ч.3 ст.269 ГПК України.
Надаючи оцінку заяві представника ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" Майструка Є.С. про припинення його повноважень та необхідності повідомлення ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" про дату наступного засідання по справі, колегія суддів зазначає наступне.
В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 10.09.2020, підписаний між ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та адвокатом Майструком Євгенієм Сергійовичем, відповідно до умов якого цей договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи сторін, діє до повного його виконання і розривається після укладення додаткової угоди між сторонами (п.8.1. договору).
В заяві (вх.№642 від 18.01.2023) представник зазначає, що договір про надання правової допомоги від 10.09.2020 був припинений, при цьому не зазначає коли саме між сторонами була підписана додаткова угода про припинення/розірвання договору.
Частиною 1 ст.73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів припинення дії договору про надання правової допомоги від 10.09.2020, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Представник першого відповідача у судовому засіданні підтримала вимоги своєї апеляційної скарги та просила суд її задовольнити. Проти апеляційної скарги позивача заперечувала.
Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 19.12.2022.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 об'єднано розгляд апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (вх. № 3780 Л/2) та Головного управління ДПС у Луганській області (вх.№ 3991 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21(913/562/21) в одне апеляційне провадження, розгляд справи відкладено на 24 лютого 2022 року об 11:00 год.
Однак у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
За таких обставин, судові засідання, призначені на період починаючи з 24.02.2022 (в тому числі, і в даній справі - на 24.02.2022), не відбулися. В оголошеннях, розміщених на офіційному вебпорталі судової влади України та на сторінці Східного апеляційного господарського суду в мережі "Фейсбук", суд зазначив, що відповідні судові засідання будуть перенесені на іншу дату, про що учасників судових процесів буде повідомлено додатково.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (вх. № 3780 Л/2) та апеляційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області (вх. № 3991 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21(913/562/21) відбудеться "18" січня 2023 р. о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №132.
Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 16.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, тому справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код юридичної особи 05441447), зареєстроване за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, будинок 20А, є платником податку на прибуток на загальних підставах, та перебувало за основним місцем обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області за місцем фактичної реєстрації юридичної особи.
Відповідно до поданої ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік у суб'єкта декларування наявна сума надміру сплаченого податку минулого податкового періоду (переплати) в сумі 363 101 226 грн.
Відповідно до поданої ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік у суб'єкта декларування наявна сума надміру сплаченого податку минулого податкового періоду (переплати) в сумі 363 099 933 грн.
Відповідно до поданої ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік у суб'єкта декларування наявна сума надміру сплаченого податку минулого податкового періоду (переплати) в сумі 388 099 828 грн.
17.11.2011 ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" звернулося до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/11-254 про повернення надміру сплачених коштів в сумі 363 099 832,11 грн.
29.05.2012 ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" звернулося до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/07-125 про повернення надміру сплачених коштів в сумі 395 099 832,11 грн, в тому числі: в сумі 363 099 832,11 грн, що утворилася станом на 30.09.2011, в сумі 25 000 000,00 грн, що утворилася станом на 30.09.2010, в сумі 3 000 000,00 грн, що утворилася станом на 30.11.2011, в сумі 4 000 000,00 грн, що утворилася станом на 31.01.2012.
04.03.2013 ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" звернулося до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/03-35 про повернення надміру сплачених коштів в сумі 208 290 278,11 грн, у зв'язку з переплатою авансових внесків з податку на прибуток, в тому числі: в сумі 80 517 122,00 грн, що утворилась станом на 17.08.2012, в сумі 47 658 643,00 грн, що утворилась станом на 21.09.2012, в сумі 80 114 853,00 грн, що утворилась станом на 31.10.2012.
Згідно акту звірки №1779-20 від 01.10.2013 за період з 01.01.2013 по 30.09.2013 по податку на прибуток приватних підприємств, код 11021000, підписаного ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, та скріпленого печатками товариства та СДПІ, позитивне сальдо розрахунків складає 582 210 572,11 грн
26.12.2013 СДПІ з ОВП у м. Луганську надіслано на адресу ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" відповідь за №6005/10/15-345 на заяви №047/11-254 від 17.11.2011, №047/07-125 від 29.05.2012 та №047/03-35 від 04.03.2013, в якій зазначено, що за результатами перевірки даних для встановлення наявності або відсутності переплати з податку на прибуток приватних підприємств, на облікових рахунках платника податків - ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" обліковується переплата з податку на прибуток у сумі 582 210 572,11 грн. На дотримання вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, СДПІ з ОВП у м. Луганську було підготовлено висновок про повернення 582 210 572,11 грн з відповідного бюджету та направлено його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно акту звірки №3555-20 від 10.01.2014 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 по податку на прибуток приватних підприємств, код 11021000, підписаного ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, та скріпленого печатками товариства та СДПІ, позитивне сальдо розрахунків складає 582 210 572,11 грн.
Згідно акту звірки №1325-07 від 15.09.2016 за період з 01.01.2016 по 31.08.2016 по податку на прибуток приватних підприємств, код 11021000, підписаного ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, але не скріпленого печаткою останнього, позитивне сальдо розрахунків складає 582 210 572,11 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачами дій щодо підготовки висновку та повернення переплати, ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" звернулось до суду з даним позовом.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" та задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області, виходячи з наступного.
В обґрунтування апеляційної скарги Головне управління ДПС у Луганській області посилається на те, що оскільки предмет розгляду справи №913/288/21(913/562/21) носить немайновий характер, суд першої інстанції не обґрунтовано відніс дану справу до майнового спору та передчасно зробив висновок про розгляд даної справи в порядку господарського судочинства в межах справи №913/288/21 про банкрутство позивача.
Положеннями статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначене Конвенцією поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Суди повинні керуватися принципом визначеності і не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета судами різних юрисдикцій.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з приписами частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано ПК України.
Разом з тим відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.
Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним КУзПБ, прийнятим відповідно до Закону України від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ та введеним в дію з 21 жовтня 2019 року. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства у цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо). Отже, КУзПБ у порівнянні з попереднім процесуальним законом розширив свою дію щодо суб'єктів, які підпадають під його регулювання (неплатоспроможних фізичних осіб), що зумовило розгляд у господарському суді спорів про неплатоспроможність фізичних осіб, незалежно від того, чи займаються вони підприємницькою діяльністю.
Особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що врегулювання правовідносин неплатоспроможності боржника вимагає поєднання в одній процедурі як цивільних, так і адміністративних правовідносин щодо його майна (майнових прав) з метою якнайповнішого задоволення у ній вимог кредиторів -приватних осіб та контролюючих органів з грошовими вимогами до боржника у черговості, визначеній КУзПБ.
Зокрема, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство наступає строк виконання всіх зобов'язань боржника, що має наслідком обов'язок усіх конкурсних (забезпечених) кредиторів пред'явити вимоги до боржника, а їх задоволення може здійснюватися лише у порядку, передбаченому КУзПБ, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом; провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню (частини чотирнадцята, сімнадцята статті 39 КУзПБ); активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень (частина десята статті 41 КУзПБ).
Отже, при врегулюванні відносин неплатоспроможності законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об'єднавши їх в єдине провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною законом черговістю та пропорційністю. Зазначене дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної).
Застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, КУзПБ розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій.
Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Частиною третьою статті 7 КУзПБ визначено процесуальні наслідки щодо необхідності надіслання до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство та який розглядає спір по суті, матеріалів справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, статтею 7 КУзПБ як процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів фізичних осіб - боржників щодо їх майна, які раніше розглядалися у цивільних судах, а також віднесено до господарської юрисдикції ряд інших спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника (юридичної чи фізичної особи), зокрема й тих, які виникають з кредиторами - контролюючими органами щодо сплати податків та зборів.
Так, абзацом четвертим частини другої статті 7 КУзПБ передбачено, що у разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи. Такі повноваження суду характерні для адміністративного судочинства, яким розглядаються спори осіб із суб'єктами владних повноважень. Отже, законодавцем наділено господарські суди у справі про банкрутство повноваженнями щодо розгляду спору між боржником та суб'єктом владних повноважень за правилами офіційного з'ясування всіх обставин справи, характерними для розгляду адміністративних спорів (щодо виявлення та витребування доказів з ініціативи суду), що не передбачено загальними нормами ГПК України.
Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство. У різні періоди свого розвитку законодавець по-різному проводив межу між приватним та публічним інтересом в регулюванні відносин неплатоспроможності. Законодавство про неплатоспроможність є комплексним, воно об'єднує правові норми приватного та публічного права заради досягнення єдиної мети - найбільш повного задоволення у процедурі банкрутства вимог приватних та публічних кредиторів (податкових органів, органів соціального забезпечення), оскільки по завершенню ліквідаційної процедури таке задоволення унеможливлюється ліквідацією юридичної особи чи використанням майна боржника для задоволення вимог інших кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів в ході провадження у справі про банкрутство.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас урегульована однопредметними нормативно-правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній» (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп).
За загальним правилом, публічно-правові відносини у сфері адміністрування податків, сплати загальнообов'язкових соціальних внесків регулюються податковим кодексом та законами, які визначають порядок виникнення і сплати податкових зобов'язань та зобов'язань зі сплати цих внесків.
Так, ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК України). Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також елементи податку, підстави надання податкових пільг та порядок їх застосування, відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються ПК України або законами, які вносять до нього зміни (статті 4, 7 ПК України).
Однак законодавець не ототожнює поняття «виникнення» податкових зобов'язань з поняттями «стягнення податкового боргу» чи «погашення податкового боргу». Процедура стягнення (погашення) податкового боргу може регулюватися ПК України та іншими нормативними актами.
Зокрема, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені КУзПБ, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (пункт 1.3 статті 1 ПК України).
Отже, з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.
Спір за позовом боржника про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити необхідні дії щодо повернення надміру сплаченого податку на прибуток є майновим за своєю правовою природою.
Отже, вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити необхідні дії щодо повернення надміру сплаченого податку на прибуток, як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду.
Ініціювання поза справою про банкрутство, у межах якої суд розглядає спори про розмір грошових вимог до боржника, ще однієї справи в суді іншої юрисдикції стосовно визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити необхідні дії щодо повернення надміру сплаченого податку на прибуток, є неефективним як для захисту прав кредитора, так і для захисту прав боржника. Одночасний розгляд в судах різної юрисдикції спорів, судові рішення у яких впливають на визначення розміру грошових вимог до боржника, може зумовлювати необхідність зупинення провадження у справі про банкрутство цього боржника, що прямо забороняє КУзПБ. Крім того, такий одночасний розгляд може ускладнити формування реєстру вимог кредиторів через необхідність перегляду за нововиявленими обставинами у справі про банкрутство відповідних судових рішень про результат розгляду спірних вимог кредитора. Саме тому процедура розгляду даного спору є ефективним способом захисту прав боржника у спорі з уповноваженим державою органом та здійснюється у межах процедури банкрутства відповідного боржника.
Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб'єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб'єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 904/1693/19, від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/2210/17, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.
Визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення у справу про банкрутство, реалізувати свої права та отримати задоволення своїх вимог.
КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили - процесуальними законами, які мають визначену законодавцем сферу правового регулювання. Отже, у випадку колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше.
Спір у цій справі виник у зв'язку з поданням позивачем у серпні 2021 року позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити необхідні дії щодо повернення надміру сплаченого податку на прибуток.
Позовні вимоги заявлено після відкриття ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.05.2021 відносно позивача провадження у справі №913/288/21 про банкрутство ПАТ "Алчевський металургійний комбінат".
Отже, з прийняттям КУзПБ законодавець відніс до юрисдикції господарського суду у справі про банкрутство як розгляд спорів боржника з конкурсними кредиторами, так і розгляд його спорів з поточними кредиторами (частина друга статті 7, абзац третій частини восьмої статті 45 КУзПБ), на відміну від попереднього регулювання Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та процесуальними кодексами.
З огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість цього спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням положень статті 7 КУзПБ, як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі №№913/288/21(913/562/21) про банкрутство ПАТ "Алчевський металургійний комбінат".
Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 905/2030/19 (905/1159/20).
За таких обставин, посилання Головного управління ДПС у Луганській області на те, що суд першої інстанції неправомірно відніс дану справу до майнового спору та передчасно зробив висновок про розгляд даної справи в порядку господарського судочинства в межах справи №913/288/21 про банкрутство позивача, є необґрунтованими.
Відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин) сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством.
Згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Аналогічні за змістом норми містяться й у статті 43 Податкового кодексу України (який набрав чинності на час подання позивачем заяв про повернення надміру сплаченого податку), за змістом якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1).
Відповідно до пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Приписами п.5-6 "Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 за №974/1597/499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1386/18681 (далі - Порядок №974/1597/499, чинного на час подання відповідних заяв позивачем), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.
Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на поточний рахунок платника податку в банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету; готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
У разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 3 Порядку №974/1597/499).
Орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України (п.7 Порядку №974/1597/499).
Орган державної податкової служби несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі територіальному органу Державного казначейства України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів із бюджету (п.8 Порядку №974/1597/499).
На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 (z1000-02) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288 (в редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 №181) (п.10 Порядку №974/1597/499).
Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182) (далі Порядок №787) визначено процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (пункт 2 Порядку № 787).
Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 №1146, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124 (далі - Порядок № 1146).
Пунктом 7 Порядку №1146 визначено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
Пунктом 6 Порядку №1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються:1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно вiд виду бюджету; 3) готiвкою за чеком у разi вiдсутностi у платника податкiв рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з облiку коштiв забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банкiвський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).
Відповідно до п. 8 Порядку № 1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.
Як свідчать матеріали справи, позивач має переплату по сплаті податку на прибуток в розмірі 582 210 572,11 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії декларацій з податку на прибуток підприємства за 2008, 2009, 2010 роки, актів звірки №1779-20 від 01.10.2013, №3555-20 від 10.01.2014, що підписані позивачем та СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, які засвідчують наявність позитивного сальдо розрахунків в сумі 582 210 572,11 грн станом з 01.01.2013 до 31.08.2016 по податку на прибуток приватних підприємств, код 11021000.
Крім того, зарахування відповідних сум до Державного бюджету підтверджується переліком платежів, наведеним у листі Державної казначейської служби України №18-08-06/1531 від 23.01.2019 та листом СДПІ з ОВП у м. Луганську №6005/10/15-345 від 26.12.2013.
17.11.2011 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/11-254 про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток в сумі 363 099 832,11 грн.
29.05.2012 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/07-125 про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток в сумі 395 099 832,11 грн.
04.03.2013 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/03-35 про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток в сумі 208 290 278,11 грн.
26.12.2013 СДПІ з ОВП у м. Луганську надано відповідь за №6005/10/15-345 на заяви ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” №047/11-254 від 17.11.2011, №047/07-125 від 29.05.2012 та №047/03-35 від 04.03.2013, в якій повідомлено про те, що СДПІ з ОВП у м. Луганську було проведено перевірку даних для встановлення наявності або відсутності переплати з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) та за результатами її проведення податковим органом було встановлено, що на облікових рахунках платника податків ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” обліковується переплата з податку на прибуток у сумі 582 210 572,11 грн. Також зазначено, що на виконання вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, інспекцією було підготовлено висновок про повернення 582 210 572,11 грн з відповідного бюджету та направлено його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Однак, контролюючим органом не виконано обов'язку щодо підготовки висновку про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подання його до Державної казначейської служби України у порядку, встановленому законом.
Враховуючи те, що контролюючий орган протягом досить тривалого часу не вчинив жодних дій щодо подання до відповідного органу Державного казначейства України висновку про бюджетне відшкодування в розмірі 582 210 572,11 грн, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572,11 грн та направлення його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Наведений висновок узгоджується із висновками про застосування норм права, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №826/7380/15, відповідно до якого такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву підприємства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податку. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача в такій ситуації, є стягнення з Державного бюджету України через орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь підприємства заборгованості бюджету з відшкодування податку.
Проте, досліджуючи питання своєчасності звернення позивача із цим позовом, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем позовної давності з поважних причин, покликаючись, зокрема, на приписи статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України.
Однак, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком місцевого господарського суду та вважає його помилковим, з огляду на наступне.
Підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з п.102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Приписами п.5-6 "Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань" (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що вказаними нормами права встановлено граничний строк для звернення із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, який починається за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, та не може перевищувати 1095 календарних днів. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення платника податків до контролюючого органу із відповідною заявою та застосовується імперативно (в силу закону).
З огляду на викладене, суд першої інстанції помилкового ототожнив строк позовної давності із спеціальним строком давності для звернення платників податків до контролюючого органу із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, тому помилково застосував до спірних правовідносин положення статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 червня 2022 року у справі № 908/6036/14(908/2674/20).
Зважаючи на викладені висновки Верховного суду, також до даних правовідносин не можуть бути застосовані положення статті 264 (Переривання перебігу позовної давності) та ч.5 статті 267 Цивільного кодексу України щодо можливості визнання поважними причин пропуску позовної давності, що також не було враховано судом першої інстанції.
Враховуючи встановлений п.43.3 ст.43, п.102.5 ст.102 ПК України строк для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, позовні вимоги про зобов'язання контролюючого органу підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток можуть бути пред'явлені протягом 1095 днів з дня допущення контролюючим органом відповідної бездіяльності.
Таким чином, відлік 1095-денного строку для повернення платникові з бюджету надміру сплачених грошових коштів починається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а саме по заяві від 17.11.2011 № 047/11-254 - з 01.12.2011 (трирічний строк звернення до суду сплинув 01.12.2014), по заяві від 29.05.2012 № 047/07-125 -з 12.06.2012 (трирічний строк звернення до суду сплинув 12.06.2015), по заяві 04.03.2013 № 047/03-35 -з 19.03.2013 (трирічний строк звернення до суду сплинув 19.03.2016). Проте, з позовом до Господарського суду Луганської області позивач звернувся лише 16.08.2021.
За змістом п.102.6 статті 102 Податкового кодексу України граничні строки для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:
102.6.1. перебував за межами України;
102.6.2. перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
102.6.3. перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
102.6.4. мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
102.6.5. був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Пунктом 102.7.2 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що у зв'язку з початком в 2014 році на території Луганської та Донецької областях антитерористичної операції, ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" було фактично позбавлене можливості звернутися до суду з даним позовом у зв'язку з відсутністю безпосереднього доступу до підприємства та його матеріально - технічної бази, оскільки документація та матеріальні активи позивача були захоплені невідомими особами, про що було подано відповідну заяву до органу поліції про вчинене кримінальне правопорушення, з огляду на наступне.
Антитерористична операція розпочалася в 2014 році, в той час як право на звернення до суду позивач набув значно раніше, а саме по заяві від 17.11.2011 - 01.12.2011, по заяві від 29.05.2012 - 12.06.2012, по заяві 04.03.2013 -19.03.2013. Які саме обставини унеможливили звернення до суду в період з 01.12.2011, 12.06.2012 та 04.03.2013 по 2014 рік, позивач не зазначає.
Крім того, як зазначає сам позивач, з 14.01.2016 ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» змінило юридичну адресу підприємства на територію підконтрольну українській владі, проте, в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення або мотивування щодо наявності поважних причин не звернення до суду з 14.01.2016 по 16.08.2021.
Позивач зазначає, що 29.12.2017 ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" звернулось до Головного управління Національної поліції в Луганській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначило, що починаючи з 18.12.2017 майно ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб. Інформація про правопорушення внесена до Єдиного реєстру досудових проваджень за №12018130240000247 та почато досудове розслідування. 14.01.2016 товариство змінило юридичну адресу підприємства на територію підконтрольну українській владі. Уповноваженим представником, який наділений правом, в тому числі звернення з позовом до суду наділений виключно керівник виконавчого органу, або уповноважений виконавчим органом представник. 09.11.2015 ОСОБА_1 було призначено на посаду генерального директора ПАТ "Алчевський металургійний комбінат".
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 25.06.2019 у справі №201/4367/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" трудовий контракт укладений на підставі рішення Наглядової ради у формі протоколу №7/2016 від 19.12.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" визнано розірваним з 08.09.2017.
Зважаючи на дані обставини станом на дату 19.03.2016 - спливу 1095 денного строку по останній поданій за часом заяві позивача від 04.03.2013 № 047/03-35, юридична особа мала посадову особу, уповноважену відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність, а також звертатися до суду з необхідними позовами.
07.09.2017 наказом генерального директора ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" з 08.09.2017 призначено тимчасово виконуючого обов'язки директора Семенюка Павла Петровича на період відсутності генерального директора до моменту обрання генерального директора Наглядовою радою ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" у відповідності до вимог Статуту.
Однак з заявою до державного реєстратора про внесення відомостей про виконуючого обов'язки генерального директора підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 звернувся лише 27.02.2020, та отримав відмову, яку в подальшому оскаржив до адміністративного суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №360/2002/20 позов було задоволено, та як зазначає позивач, внесено відповідний запис до ЄДРПОУ 13.09.2020.
Також не підтвердженим відповідними доказами є твердження позивача про проведення ОСОБА_2 службового розслідування за результатами якого встановлено факт обліку в податкових органах за ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" переплати з податку на прибуток.
Однак, в матеріалах справи міститься лист Державної казначейської служби України за №18-08-06/1531 від 23.01.2019, наданий у відповідь на звернення ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" щодо платежів, що надійшли від ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" на рахунки Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області для сплати авансового внеску на прибуток за період 2008 - 2012 роки.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” вже неодноразово подавались аналогічні позови з тим самим предметом та з тих самих підстав до суду в порядку адміністративного судочинства починаючи з 2018 року.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі №2040/6127/18 адміністративний позов ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДФС, яка виразилася у невиконанні передбачених законодавством дій, заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" у розмірі 582 210 572,11 грн. Зобов'язано Офіс ВПП ДФС підготувати висновок про повернення ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572,11 грн та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №2040/6127/18 за клопотанням ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" про залишення позовної заяви без розгляду, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі №2040/6127/18 скасовано, адміністративний позов залишено без розгляду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №520/742/19 адміністративний позов ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов'язано Офіс ВПП ДФС підготувати висновок про повернення ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572,11 грн та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для виконання шляхом повернення коштів з відповідного бюджету.
Проте, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 частково задоволено апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 скасовано, позов ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване пропуском позивачем строку звернення до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №640/18371/19 позов ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” задоволено, визнано протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДФС щодо невжиття заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” у розмірі 582 210 572,11 грн. Зобов'язано Офіс ВПП ДФС підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572,11 грн та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №640/18371/19 частково задоволено апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 скасовано. Прийнято постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване пропуском позивачем строку звернення до суду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції констатує, що при зверненні позивача до суду з даним позовом 16.08.2021 ним пропущено спеціальний строк давності, встановлений пунктом 43.3 статті 43 та пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для звернення до суду.
Щодо доводів скаржника про невірне визначення Господарським судом Луганської області відповідача у справі, якого зобов'язано вчинити дії щодо підготовки висновку про повернення надміру сплаченого податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
З урахуванням норм статті 4 ГПК України сторонами в судовому процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування та мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, до суб'єктного складу учасників судового процесу належать, зокрема, державні органи та органи місцевого самоврядування, які зазначені окремо від юридичних осіб, що свідчить про те, що нормами ГГІК України не вимагається наявності у державних органів та органів місцевого самоврядування статусу юридичних осіб.
Згідно з частиною першою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади або через представника (частина 4 статті 56 ГПК України).
Діяльність Державної податкової служби та її територіальних органів визначена спеціальним законом, а саме Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», відповідно до якого територіальні органи ДПС утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, що реалізують державну податкову політику.
Згідно з положеннями частини другої статті 211 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.
Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій», Головне управління ДПС у Луганській області (код згідно з ЄДРПОУ 44082150) почало діяльність як орган виконавчої влади.
При цьому, відповідно до п.п. 12 п. 5 Положення про Головне управління ДГІС у Луганській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643 (зі змінами внесеними наказом ДПС від 04.03.2021 № 264) ГУ ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
Таким чином, у зв'язку з наявністю у Головного управління ДПС у Луганській області відповідної компетенції, визначеної Положенням про Головне управління ДПС у Луганській області на здійснення самопредставництва у судах, у розумінні норм статей 4, 45 та 56 ГПК України, Головне управління ДПС у Луганській області є компетентним органом державної влади, яке може набувати прав та обов'язків сторони в господарському судочинстві.
Наказом Мінфіну України від 11.02.2019 №60 затверджений Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені.
Відповідно до п. 1 Розділу II наведеного Порядку заява на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника.
На момент звернення з позовом до суду, позивач перебував на обліку та податковому супроводженні в Головному управлінні ДПС у Луганській області.
Таким чином, формування висновків про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань, відповідно до вимог Порядку, належить виключно до повноважень територіального органу ДПС, якім є Головне управління ДПС у Луганській області.
Отже, Господарським судом Луганської області правомірно визнано Державну податкову служби України в особі Головного управління ДПС у Луганській області неналежним відповідачем у справі та обґрунтовано визначено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Луганській області.
На підставі викладеного, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено порушення позивачем спеціального строку давності, встановленого пунктом 43.3 статті 43 та пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для звернення до суду, у задоволенні позову щодо зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направлення його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету слід відмовити. Тому рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21(913/562/21) в наведеній частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області виконати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", колегія суддів вважає, що оскільки позивачем, як було встановлено раніше, пропущено спеціальний строк давності для звернення до суду, судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" без задоволення, та задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21(913/562/21) в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині рішення слід залишити без змін.
Частиною 1 ст.129 ГПК України унормовано, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.п.б) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, а в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишив рішення без змін, судовий збір за подання позовної заяви слід покласти на позивача.
Відповідно до п.п.в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на те, що апеляційна скарга ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" визнана судом апеляційної інстанції необґрунтованою, судовий збір за її подання покладається на позивача. Враховуючи задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області судовий збір за її подання у розмірі 1 191 750,00 грн слід покласти на ПАТ "Алчевський металургійний комбінат".
Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, 276, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області задовольнити.
Рішення Господарського суду Луганської області від 17.11.2021 у справі №913/288/21(913/562/21) в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572 грн 11 коп. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, 20А, код ЄДРПОУ 05441447) на користь Головного управління ДПС у Луганській області (93401, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, 72, код ЄДРПОУ 44082150) 1 191 750,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Повернути справу №913/288/21(913/562/21) до Господарського суду Луганської області для видачі наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.01.2023
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова
Суддя В.О. Фоміна