Справа № 761/1399/23
Провадження № 1-кс/761/1399/2023
16 січня 2023 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за місцем дислокації в/ч НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000029 від 14 січня 2023 року,
16 січня 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000029 від 14 січня 2023 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000029 від 14 січня 2023 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України.
13 січня 2023 року ОСОБА_5 фактично затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.
14 січня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, а саме: у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, а також завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якому він мав змогу надати допомогу та коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
У клопотанні прокурора наведені дані, що вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому дій, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 13 січня 2023 року та схемою до нього та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчинені ряду кримінальних правопорушень, в тому числі і тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, тому перебуваючи на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може впливати на потерпілу та свідків в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, яка непідтверджена жодними належними доказами. Крім того, прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на думку захисника є необґрунтованими та взагалі відсутні. Просив врахувати, те, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки,одружений, має на утриманні матір похилого віку, приймав участь в бойових діях, був поранений та відмовити з задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення,а також наявність ризиків,які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії,передбачені ч.1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини,у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного,обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного,обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000029 від 14 січня 2023 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України.
13 січня 2023 року ОСОБА_5 фактично затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.
14 січня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, а саме: у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, а також завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якому він мав змогу надати допомогу та коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не виключене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч.5 ст.8 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182 ) те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані правопорушення.
Слідчий суддя вважає непереконливими доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_5 підозри, оскільки на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
У судовому засіданні також встановлено, що на даний час наявні певні ризики, вказані в клопотанні слідчого, а саме, ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_5 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного, зокрема, те, що він має міцні соціальні зв'язки, є учасником бойових дій, раніше не судимий.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням наведеного, слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на зазначене слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в цьому випадку слід вважати достатнім на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням визначених ч.5 ст.194 КПК України, з метою уникнення можливості вчинення дій визначених ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.2, 8, 131, 132, 176-178, 181, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000029 від 14 січня 2023 року - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 цілодобово залишати місце дислокації в/ч НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, служби, номеру телефону;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну (за їх наявності).
Виконання ухвали покласти на орган внутрішніх справ за місцем перебування ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 березня 2023 року, включно.
Негайно доставити підозрюваного ОСОБА_5 до місця дислокації в/ч НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , де звільнити останнього з- під варти.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1