Справа №591/2945/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.
Номер провадження 33/816/171/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
27 січня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Жалковського В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Жалковського В.Ю. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07 грудня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, 14 липня 2022 року о 23 год. 09 хв. в м. Суми по вул. 20 років Перемоги, керував транспортним засобом автомобілем BMW, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння рук, звужені зіниці очей, почервоніння обличчя, від проходження огляду, відповідно до встановленого порядку на визначення стану наркотичного сп'яніння, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, захисник Жалковський В.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати дану постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник Жалковський В.Ю. вказує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог статей 256, 266 КУпАП, Порядку направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, оскільки прийняття відмови від проведення огляду на стан сп'яніння не було проведено працівниками поліції з дотриманням вимог законодавства України, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не було складено у присутності 2-х свідків, як того вимагає пункт 8 Порядку № 1103, а тому, на думку апелянта, вказаний протокол про адміністративне правопорушення повинен вважатися недопустимим доказом.
Крім того, апелянт вказує на те, працівниками поліції було порушено процедуру проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме, не було проведено вказаний огляд ОСОБА_1 на місці зупинки.
Вислухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Жалковського В.Ю., який вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст.251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №315522 (а.с. 1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (а.с.2), рапортом (а.с.4), відеозаписом (а.с.5), згідно якого вбачається, що транспортним засобом керував саме - ОСОБА_1 , який спочатку погодився пройти огляд на стан сп'яніння, а після прибуття у супроводі співробітників поліції до медичного закладу, категорично відмовився проходити вказаний огляд, що зафіксовано на відеозапису (а.с.5) DSJX30A308_00A308 (23:53:12).
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Щодо доводів апелянта, про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог статей 256, 266 КУпАП, Порядку направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та був складений без залучення двох свідків, і на думку апелянта є недопустимим доказом, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), що узгоджується наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.5) вбачається, що у вказаному протоколі викладено повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення, обставини, час та місце вчиненого правопорушення, посилання на відповідний пункт ПДР України та на частину статті та статтю, яка передбачає відповідальність за такі дії, посилання на долучені до протоколу докази.
Також, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено його про дату, час і місце судового розгляду складених відносно нього матеріалів.
Крім того, як вбачається із наявного в справі відеозапису (а.с.5) вказаний протокол про адміністративне правопорушення було оголошено ОСОБА_1 дослівно, при цьому, роз'яснено права та обов'язки з посиланням на норму закону, оскільки, останній по прибуттю у супроводі працівників поліції до медичного закладу виходити з машини категорично відмовився.
Що стосується доводів апелянта про те, що працівниками поліції не було залучено двох свідків, то апеляційний суд зазначає наступне.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів,
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис (а.с.5), який був долучений до справи та містить фіксацію усієї процедури, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов'язковою, у зв'язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги в тому, що працівниками поліції було порушено процедуру проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме, не було проведено вказаний огляд ОСОБА_1 на місці зупинки апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Зокрема, ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункт 6). Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (пункт 7).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8).
З наведеного слідує, що огляд водія на стан наркотичного сп'яніння може бути проведений лише у закладі охорони здоров'я, куди поліцейський направляє особу у разі наявності підстав вважати, що ця особа перебуває у стані наркотичного сп'яніння, а у разі незгоди на проведення огляду у відповідному закладі охорони здоров'я, особа вважається такою, що відмовилася на вимогу працівника міліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, а тому поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому, з дослідженого під час підготовки до апеляційного розгляду, диску відеозапису (а.с.5), долученого до адміністративних матеріалів, який узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення апеляційним судом встановлено факт відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. З відеозапису (а.с.5) вбачається, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що є підозра, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, пропонує йому пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, та наслідки такої відмови від проходження зазначеного огляду, на що ОСОБА_1 спочатку погоджується, а потім, коли разом з співробітниками поліції прибув до медичного закладу, категорично відмовляється від проходження огляду у вказаному закладі, що зафіксовано на відеозапису (а.с.5) DSJX30A308_00A308 (23:53:12).
Крім того, наданим відеозаписом переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини викладені в протоколі, виконання працівниками поліції вимог КУпАП при його складанні та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання захисник, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а доводи апелянта про те, що зазначенні обставини в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, не заслуговують на увагу.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Враховуючи викладене вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката Жалковського В.Ю. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.