Справа №591/3542/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/76/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
Іменем України
24 січня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 591/3542/22 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.11.2022 щодо відмови у арешті майна,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
власника майна - ОСОБА_8 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_9 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна в повному обсязі, оскільки вилучене в ході обшуку майно - тактичний одяг для військових та тактичне приладдя, а також продукти харчування іноземного виробництва без документів про їх походження свідчить про можливу безоплатну допомогу для ТРО та ЗСУ, що підлягає подальшому доказуванню під час досудового розслідування, що залишилося поза увагою слідчого судді.
До Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна, погодженим прокурором відділу Сумської обласної прокуратури ОСОБА_11 , звернулась слідчий відділу СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_12 , яке обгрунтувала тим, що в проваджені СУ ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12022200000000157 від 12.08.2022 за ч. 2 ст. 190 КК, порушеного за фактом того, що ряд організацій м. Суми, що опікуються гуманітарною допомогою, кошти, отримані в якості благодійної допомоги не в повному обсязі витрачають на потреби гуманітарної допомоги та допомоги внутрішньо переміщеним особам, тобто шляхом обману привласнюються та витрачаються не за призначенням.
У період з 02 до 03.11.2022 в ході обшуку приміщення та території в АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23.10.2022 було виявлено та вилучено майно: продукти харчування, тактичний одяг для військових, тактичне приладдя та документацію.
Зважаючи на те, що вилучене в ході обшуку майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям речового доказу, слідчий просила накласти на нього арешт.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.11.2022 у задоволенні вказаного клопотання слідчого відмовлено. Своє рішення слідчий суддя умотивувала тим, що органом досудового розслідування не доведено існування передбачених КПК підстав для арешту майна.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи прокурора ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора, доводи власника майна ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9 про залишення рішення слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
При розгляді клопотання про арешт майна в порядку, передбаченому ст. 170-173 КПК, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Розглядаючи клопотання про арешт майна, в порядку ст. 170-173 КПК, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для такого арешту або відмови у задоволенні клопотання, діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.
В ході апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Так, убачається, що СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні провадження № 12022200000000157 від 12.08.2022 за ч. 2 ст. 190 КК, порушеного за фактом того, що в ході моніторингу інтернет ресурсу встановлено, що ряд організацій м. Суми, які опікуються гуманітарною допомогою, кошти, отримані в якості благодійної допомоги не в повному обсязі витрачають на потреби гуманітарної допомоги та допомоги внутрішньо переміщеним особам, тобто шляхом обману привласнюються та витрачаються не за призначенням, у зв'язку з чим 03.11.2022 слідчим було подано клопотання про арешт майна до слідчого судді, згідно якого в АДРЕСА_1 здійснюється реалізація пального та продуктів харчування, які виділялись у виді безоплатної допомоги для ТРО та ЗСУ. При цьому в період з 02 до 03.11.2022 на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 28.10.2022 був проведений обшук приміщення та території в АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , в ході якого у свою чергу було виявлено та вилучено майно: продукти харчування, тактичний одяг для військових, тактичне приладдя та документацію.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна слідчий суддя суду першої інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що органом досудового розслідування не надано жодного доказу причетності ОСОБА_8 , який є власником вилученого в ході обшуку майна, до будь-яких благодійних організацій, незаконні дії яких розслідуються в межах даного кримінального провадження, не було надано таких стороною обвинувачення і в ході апеляційного перегляду. При цьому відомості до ЄРДР за фактом здійсненням реалізації пального та продуктів харчування, які виділялись у виді безоплатної допомоги для ТРО та ЗСУ в приміщенні та на території АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , внесені не були.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.
У своєму рішенні від 22.02.2005 в справі «Новоселецький проти України» (заява № 47148/99, остаточне рішення від 22.05.2005) ЄСПЛ вказав, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
В іншому рішенні від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) ЄСПЛ зазначив, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності арешту зазначеного в клопотанні слідчої майна не заслуговують на увагу та задоволенню не підлягають, оскільки як в самому клопотанні, так і в ході судового розгляду стороною обвинувачення не доведено правову підставу та мету для накладення арешту на майно в межах даного кримінального провадження, будь-яке відношення власника майна чи самого майна до обставин кримінального провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР, тому колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.11.2022 щодо відмови у арешті майна у кримінальному провадженні №12022200000000157 від 12.08.2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4