Справа № 761/23281/22
Провадження № 3/761/212/2023
13 січня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов Андрій Анатолійович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.130 ч. 1 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №377772 від 28.09.2022 року вбачається, що 28.09.2022 р. о 10:50 год. в м. Києві по вул. Ільєнка, 52 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння кінцівок пальців рук, звужені зіниці очей не реагують на світло, не природна блідість обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, проїхав в медичний заклад та шляхом самозвернення пройшов медичний огляд, отримав висновок щодо відсутності ознак сп'яніння. Просив закрити провадження у справі.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил).
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 130 ч.1 КУпАП).
Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозаписи, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в даному випадку визначена як відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Із долученого до матеріалів справи диску з відеозаписом з місця складання протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 зазначив, що самостійно пройде огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Згідно п.9 розд. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З результатів дослідження Київської міської наркологічної клініки «Соціотерапія» від 30.09.2022 р. на підставі огляду, який було проведено 28.09.2022 р. о 12:40 год. за самозверненням ОСОБА_1 вбачається, що в ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Судом враховано, що огляд проводився 28.09.2022 р. о 12:40 год, тобто протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Як наслідок, на переконання суду, дані відображенні працівником поліції про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Будь-яких інших доказів вчинення правопорушення згідно обставин у протоколі в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Відповідно до п. 1. ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а тому в силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 9, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга до відповідного апеляційного суду подається через місцевий суд, що виніс постанову.
Суддя Осаулов А.А.