Справа № 308/8297/20
Закарпатський апеляційний суд
11.01.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., представника Закарпатської митниці ДФС України Селеша О.Я., розглянувши апеляційну скаргу, яку подала представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук О.В.,
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2021 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Креховичі, Івано-Франківської область, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 31.01.2019 року, орган, що видав: 2610,
визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил товару, що становить 38020 (тридцять вісім тисяч двадцять) гривень, із конфіскацією на користь держави безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: сигарети торгової марки «Marlboro» з акцизною маркою України, у кількості 200 пачок; сигарети торгової марки «Marlboro Gold» з акцизною маркою України, у кількості 750 пачок; а також конфіскацією причепа марки «ПРАГМАТЕК», модель «VO-2512», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , колір сірий.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору.
Згідно постанови, 15 липня 2020 року, о 22 год 05 хв, у зону митного контролю пункту пропуску «Дяково - автомобільний» Закарпатської митниці Держмитслужби на смугу руху «червоний коридор» ділянки пасажирського напрямку «Виїзд з України» заїхав вантажопасажирський фургон марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з причепом марки «ПРАГМАТЕК», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Разом із водієм пасажирами слідували громадяни України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Для митного контролю водієм було подано контрольний талон для переміщення по смузі руху «червоний коридор», документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 31.01.2019 року), технічний паспорт на транспортний засіб НОМЕР_5 від 30.07.2015 року, технічний паспорт на причіп НОМЕР_6 від 30.01.2019 року, довіреність на причіп № 467 від 10.06.2020 року. Перед початком проведення митного контролю ОСОБА_1 усно заявив про відсутність у нього товарів та предметів, прихованих від митного контролю. Додатково було задано запитання про наявність товарів заборонених або прихованих до переміщення через кордон України в транспортному засобі, на що було надано відповідь про відсутність прихованих або заборонених предметів у транспортному засобі та перевезення особистих речей пасажирів. Під час візуального огляду транспортного засобу та причепа було звернуто увагу на підлогу, а саме на днище та його кріплення. Враховуючи аналіз ризиків було прийнято рішення про проведення поглибленого огляду транспортного засобу. Транспортний засіб було виведено на майданчик для проведення поглибленого митного огляду. Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Згідно з ч. 2 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 451, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами, відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками. Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України» від 23.05.2012 року № 467, на підставі наявності ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення товарів - проводиться митний огляд. У подальшому, при проведенні поглибленого митного огляду в «місці проведення поглибленого огляду т/з» було виявлено незаявлені під час усного опитування, приховані від митного контролю сигарети з акцизною маркою України в загальній кількості 950 пачок, а саме: торгової марки «Marlboro» - 200 пачок, торгової марки «Marlboro Gold» - 750 пачок. Сигарети знаходилися в спеціально виготовленому тайнику причепа, а саме у подвійному дні причепа з використанням плит ДСП. Доступ до сигарет став можливим після демонтажу плит ДСП, які були прикручені металевими гвинтами до залізної рами у нижній частині причепа, між якими і були приховані сигарети. Вартість вилучених сигарет становить: «Marlboro» - 200 пачок, вартість вказана на пачці сигарет 41,90 грн, «Marlboro Gold» - 750 пачок, вартість вказана на пачці 39,52 грн. Загальна вартість сигарет становить 38020 грн. У наданому поясненні ОСОБА_1 вказав, що вищевказані сигарети належать йому особисто, власноручно зробив подвійне днище у причепі із плит ДСП та помістив їх у чорні поліетиленові кульки, а ті у свою чергу помістив у тайник та засипав чорним молотим перцем, щоб не відчули доглядові собаки на кордоні, перевозив з метою продажу за кордоном. Згідно з п. 53 ст. 4 МК України спеціально виготовлене сховище (тайник) - сховище виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу, тощо. Вартість причепа марки «ПРАГМАТЕК» згідно з поясненнями ОСОБА_1 становить 800 доларів США, що станом на 15.07.2020 року згідно з курсом НБУ 1 долар США - 27. 1437 грн, становить 21714,9 грн. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників).
В апеляційній скарзі адвокатка Ковальчук О.В. вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню. Зазначає, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, студентом магістратури Львівського Національного університету, за місцем проживання характеризується позитивно. Враховуючи, що особа вперше притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненому розкаюється, просить не накладати на нього суворого стягнення у зв'язку із важким матеріальним становищем, так як він ніде не працює. З огляду на наведене, адвокат вважає що до ОСОБА_1 слід застосувати приписи ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням. Просить постанову суду в частині конфіскації причепа марки «ПРАГМАТЕК», модель «VO-2512» 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , колір сірий скасувати, а в решті постанову залишити без зміни.
Заслухавши думку представника Закарпатської митниці ДФС України Селеша О. Я., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_5 та його захисниці, адвокатки Ковальчук О. В., які належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вказаних вище осіб, береться до уваги те, що від цих осіб не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на інший термін. Окрім того, приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вказаних вище осіб, апеляційний суд також бере до уваги і те, що судовий розгляд неодноразово відкладався, зокрема: 03.03.2021 (а. с. 58), 15.09.2021 (а. с. 60), 23.03.2022 (а. с. 64), 29.09.2022 (а. с. 70) за клопотаннями адвокатки Ковальчук О. В., що неявка цих осіб, з огляду на приписи ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.
При оцінці доводів апеляційної скарги про незаконність судового рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно - правових актів.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, на суд покладається обов'язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як зазначено у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані, що судове рішення є законним і обґрунтованим.
Апеляційний суд визнає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про порушення митних правил № 1030/30500/20 від 16.07.2020 (а. с. 1-4); поясненнями ОСОБА_1 від 15.07.2020 (а. с. 5, 6); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а. с. 14); описом предметів від 16.07.2020 (а. с. 19, 20); фотоматеріалами (а. с. 21- 24); доповідною запискою старшого інспектора відділу оперативного реагування №3 Дудаша З. Й. (а. с. 25, 26).
Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор Дудаш З. Й., який склав протокол про порушення митних правил, був упереджений при проведенні перевірки та складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 , та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи - на такі дані не вказується і в апеляційній скарзі, у зв'язку із чим, апеляційний суд доходить висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи про порушення митних правил, протокол за вчинення якого складено щодо ОСОБА_1 дотримані вимоги матеріального та процесуального права, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушив митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 483 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам. Тому жодних підстав для висновку про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, апеляційний суд не вбачає. Апеляційний суд констатує, що відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК України, місцевий суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повно, всебічно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дослідив у судовому засіданні наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку та ухвалив мотивоване, законне рішення.
Сторона захисту в апеляційній скарзі не оспорює доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 483 МК України, однак просить скасувати накладене місцевим судом на ОСОБА_1 стягнення у зв'язку із важким матеріальним становищем, оскільки ОСОБА_5 безробітній, тому відносно нього слід застосувати приписи ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Апеляційний суд, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які перевірені на предмет належності, достовірності та достатності судом першої та апеляційної інстанцій, не вбачає підстав для визнання вказаного правопорушення малозначним, тому не вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, беручи до уваги такі обставини.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , діяв відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП України, врахував характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника та ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги і те, що сторона захисту, маючи достатньо часу та можливості не надала жодних переконливих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин, які б у сукупності з обставинами скоєного діяння призвели до висновку про малозначність діяння та низький рівень суспільної небезпечності особи.
Не надано стороною захисту також будь-яких доказів у підтвердження доводів про те, що застосування стягнення передовсім відобразиться на матеріальному становищі родини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Тому ці доводи апеляційної скарги визнаються не підтвердженими відповідними документами (доказами).
Надана адвокаткою Ковальчук О. В. характеристика ОСОБА_1 за місцем його проживання, не свідчить про малозначність вчиненого ним адміністративного правопорушення.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 483 МК України, яка є безальтернативною, за вказане правопорушення передбачено накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Тому, апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі ста відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, що становить 38 020 (тридцять вісім тисяч двадцять) гривень, з конфіскацією на користь держави безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: сигарети торгової марки «Marlboro» з акцизною маркою України, у кількості 200 пачок; сигарети торгової марки «Marlboro Gold» з акцизною маркою України, у кількості 750 пачок; а також конфіскації причепа марки «ПРАГМАТЕК», модель «VO-2512», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , колір сірий, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, справедливим та відповідає передбаченій ст. 23 МК України меті адміністративного стягнення. Апеляційний суд приймаючи рішення також бере до уваги і те, що вартість прихованих сигарет становить 38020 гривень, є значно більшою за вартість причепа, вартість якого становить 21714,9 грн. Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним митних правил буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством та попередження вчинення ним нових правопорушень.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли підтвердження і визнаються безпідставними, - без задоволення.
Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків, призначати експертизи, тощо; те, що стороною захисту не надано доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції, у тому числі й про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлялось
Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подала захисниця особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокатка Ковальчук О.В., залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2021 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України,- залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН