Справа № 309/3521/22
Закарпатський апеляційний суд
09.01.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
Постановою судді Хустського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , працює лікарем КНП,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 (чотириста дев'яносто шість гривень) 20 коп.
Згідно з постановою, 13.08.2022, о 00 год 25 хв, по вул. І. Франка у м. Хуст, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Рено Дастер», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі КНП Хустська ЦРЛ ім. Віцинського зі згоди водія, що підтверджується медичним висновком. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Стверджує, що у матеріалах справи відсутній висновок № 13, який свідчить про те, що водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом у справі, оскільки складений без свідків, у ньому міститься виправлення, а саме зазначено частину правопорушення «1» ст. 130 КУпАП, хоча з копії протоколу, яка була вручена ОСОБА_1 убачається, що посилання на частину статті відсутнє, що підтверджується наявним у справі відеозаписом. Щодо відеоматеріалу, його, як стверджує апелянт, не можна брати до уваги, оскільки відомості про відеозйомку не вказані у протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 стверджує, що освідування у закладі охорони здоров'я проводилось із порушеннями, позаяк мундштук був вмонтований у прилад, за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння, а сам газоаналізатор «АлКонт V8200» не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування. Просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Апеляційним судом справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про розгляд справи. Крім того, у день проведення судового засідання, - 09.01.2023 від адвоката Полякова М. В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Полякова М. В. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вказаних вище осіб, апеляційним судом береться до уваги те, що неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відповідно до ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. У цьому контексті суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», у якому чітко зазначено, що сторони в розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. Отже, будь-яких підстав, що унеможливлюють проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд не вбачає.
При оцінці доводів апеляційної скарги про незаконність судового рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно - правових актів.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, на суд покладається обов'язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як зазначено у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами, як наголошується у ст. 251 КУпАП.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративного правопорушення, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема такими.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №026523, 13.08.2022, о 00 год 25 хв, у м. Хуст по вул. І. Франка, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Рено Дастер», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі КНП Хустська ЦРЛ ім. Віцинського зі згоди водія, що підтверджується медичним висновком. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Своїми підписами у протоколі ОСОБА_1 підтвердив, що зміст протоколу йому відомий, копію його отримав.
Копією медичного висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №13 від 13.08.2022, встановлено, що ОСОБА_1 пройшов освідування у «КНП Хустська ЦРЛ ім. Віцинського», за результатами огляду лікарка ОСОБА_2 констатувала, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння - 1,9 % проміле. Зі змістом медичного висновку ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом (а. с. 2).
Копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №098649 від 13.08.2022 підтверджується, що за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн (п'ятсот десять гривень) (а. с. 3).
Згідно зі змістом протоколу про адміністративне затримання від 13.08.2022, ОСОБА_1 був доставлений у приміщення для кімнати затриманих та доставлених за злісну непокору законному розпорядженню чи вимогу поліцейським для складання протоколу про адміністративне правопорушення, у присутності понятих: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 4).
Вказані обставини підтверджуються і іншими письмовими доказами, зокрема: письмовими поясненнями громадянина ОСОБА_5 (а. с. 5), письмовими поясненнями поліцейського ОСОБА_6 (а. с. 6), рапортом капітана поліції Волонтира М. М. (а. с. 7), витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а. с. 8).
На відеозаписі, який міститься на DVD-диску у хронологічному порядку зафіксована подія, яка мала місце 13.08.2022 за участі ОСОБА_1 . Так, з відеоматеріалу убачається, що після зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 поліцейські, маючи на те підстави, запропонували водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, що ОСОБА_1 проігнорував та намагався залишити місце зупинки транспортного засобу, відтак вчинив злісну непокору працівникам поліції, за що його було затримано. Далі з відеоматеріалу убачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, результат освідування позитивний, 1,9 % проміле (а. с. 9).
При оцінці вищенаведених доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які можуть слугувати підставою вважати, що поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були упереджені при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в них були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу та інших матеріалів справи, і що вони зацікавлені у результатах розгляду справи - у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано. Окрім того, апеляційний суд бере до уваги і те, що під час розгляду апеляційної скарги сторона захисту не надала жодного доказу, який може свідчити про те, що поліцейські діяли всупереч закону при перевірці особи водія, направленні його на освідування та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, і що апелянт оскаржував дії працівників поліції, що фактично дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 погодився із законністю дій працівників поліції.
Тому, апеляційний суд доходить висновку, що поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_6 при виконанні своїх функціональних обов'язків діяли виключно у межах наданих їм повноважень.
При цьому, не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусової згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я та підпису наявних у матеріалах справи документів, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення та медичному висновку, - на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі.
Також апеляційним судом не встановлено жодних даних і про те, що в лікарки «КНП Хустська ЦРЛ ім. Віцинського», ОСОБА_2 , яка проводила огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та склала висновок про перебування водія у нетверезому стані були підстави для фальсифікації вищевказаного документу щодо ОСОБА_1 , а також для його обмови у перебуванні у такому стані, - у підтвердження цих даних також відсутні які-небудь належні докази.
Апеляційний суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, є необґрунтованими, оскільки сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що саме ОСОБА_1 , а не інша особа керував транспортним засобом і саме він, а не хто-небудь інший пройшов освідування в установленому законом порядку «КНП Хустська ЦРЛ ім. Віцинського».
Апеляційний суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що у матеріалах справи відсутній висновок №13, який свідчить про те, що водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такі свого підтвердження не знайшли.
Процедура проведення огляду водіїв на стан сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до п. 2 розділу І якої встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський пропонує цій особі пройти освідування на місці зупинки або направляє її до найближчого закладу охорони здоров'я.
З матеріалів справи убачається, що поліцейські направили водія ОСОБА_1 на освідування до закладу охорони здоров'я. Враховуючи те, що у матеріалах справи міститься копія медичного висновку №13, відповідно до якого ОСОБА_1 на момент проходження огляду у «КНП Хустська ЦРЛ ім. Віцинського» 13.08.2022 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1, 9 % проміле, і те, що вказаний документ не оскаржувався стороною захисту; а також беручи до уваги інші належні, достатні та допустимі докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення від 13.08.2022, який власноруч підписаний ОСОБА_1 , направлення на огляд водія ОСОБА_1 від 13.08.2022 (а. с. 27), копію сертифікату перевірки газоаналізатора АлКонт V8200 (а. с. 25), за допомогою якого проведено освідування ОСОБА_1 , апеляційний суд констатує, що саме Крижанівський, а не хто-небудь інший пройшов освідування у «КНП Хустська ЦРЛ ім. Віцинського», жодних порушень при проведенні огляду на стан сп'яніння та сумнівів у достовірності результатів проведення освідування апеляційний суд не вбачає, як і підстав для висновку, що газоаналізатор «АлКонт V8200» не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування.
Отже, доказів на підтвердження того, що висновок отриманий з порушенням встановленого законом порядку матеріали справи не містять, а тому підстав не брати до уваги результати проведеного огляду, зважаючи на те, що у справі відсутні будь-які протиріччя щодо їх достовірності, не має.
Такими, що жодним чином не впливають на правильність та обґрунтованість висновків місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом у справі, оскільки складений без свідків, у ньому міститься виправлення, а саме зазначено частину правопорушення «1» ст. 130 КУпАП, хоча з копії протоколу, яка була вручена ОСОБА_1 убачається, що посилання на частину статті відсутнє, що підтверджується наявним у справі відеозаписом.
Відхиляючи вказані твердження суд апеляційної інстанції не вбачає жодних підстав для визнання вказаного протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 , неналежним доказом у справі. Апеляційний суд вважає, що процесуальний документ оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам цієї статті, складений та підписаний уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів. Отже, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а тому суд обґрунтовано визнав відомості, що у ньому містяться, належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 026523 від 13.08.2022 ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис, проставлений у відповідних графах.
Твердження апелянта про те, огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено без залучення свідків, не заслуговують на увагу враховуючи таке.
Законом України від 16.02.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до ст. 266 КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що після цих змін до КУпАП з 17.03.2021 свідки проходження огляду водієм на стан сп'яніння залучаються лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
Відеозаписами з бодікамер працівників поліції, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що 13.08.2022, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився пройти освідування у медичному закладі, у результаті чого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у нетверезому стані, - 1, 9 % проміле, що власне стало підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП.
Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію адміністративного правопорушення за допомогою бодікамер, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» передбачає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги щодо того, що відеоматеріал не можна брати до уваги, оскільки відомості про відеозйомку не вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, є такими, що жодним чином не впливають на висновки місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
На підставі вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винуватим у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.9 «а» ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, - без задоволення.
Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялось; що ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Поляков М. В., не з'явившись на розгляд справи, позбавили себе можливості довести обґрунтованість доводів апеляційної скарги та надати відповідні докази в їх підтвердження.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 01 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН