Справа № 750/5085/22
Провадження № 2/750/76/23
30 січня 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді Карапута Л.В.,
секретаря Новик В.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №750/5085/22 за позовом ОСОБА_1 до Другої Чернігівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - виконавчий комітет Чернігівської міської ради, про зняття заборони з майна,
26.08.2022 року позивач звернулася до суду з позовом до Другої Чернігівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття заборони (архівний запис), накладену 14.09.2006 року за №3733486 Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою з квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.01.2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 30.01.2023.
Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник Другої Чернігівської державної нотаріальної контори подала заяву про розгляд справи без її участі, у вирішенні спору поклалася на розсуд суду.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщалися у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили.
Представник третьої особи надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, матеріали справи №750/572/21, суд дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що позивач разом з чоловіком та дітьми зареєстрована і проживає у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Зазначена квартира була приватизована на ім'я ОСОБА_5 , про що Деснянським райвиконкомом м. Чернігова було видано свідоцтво про право власності від 19.07.1996.
26.07.1997 ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу зазначеної квартири з ОСОБА_3 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.09.1997 у справі №2-174/1997, яке залишено без змін ухвалою Чернігівського обласного суду від 28.10.1997, визнано недійсним розпорядження Деснянського райвиконкому м. Чернігова від 19.07.1996 про приватизацію квартири АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_5 і свідоцтва про право власності на вказану квартиру від 19.07.1996 на ім'я ОСОБА_5 , виданого Деснянським райвиконкомом м. Чернігова; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26.07.1996, реєстраційний номер 5-1462, засвідчений Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою, про продаж ОСОБА_5 ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_2 ; вселено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в квартиру АДРЕСА_2 , виселено ОСОБА_3 із зазначеної квартири.
Ухвалою Деснянського районного суду від 02.12.2003 року у справі № 2-7745/2003 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .
На звернення позивача з приводу приватизації квартири АДРЕСА_1 , 26.11.2020 Виконавчий комітет Чернігівської міської ради листом за №1391 повідомив позивача про можливість приватизації квартири після зняття з неї заборони (арешту) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.12).
Наявність обтяження підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №233298863 від 19.11.2020, відповідно до якої право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано, при цьому у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містяться записи щодо наявності наступних обтяжень: заборона (архівний запис), накладена 14.09.2006 за №3733486 Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою на об'єкт обтяження - квартиру АДРЕСА_1 (підстава обтяження не вказана), власник - ОСОБА_3 ; арешт (архівний запис), накладений 25.09.2006 за №3777924 Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою на об'єкт обтяження - квартиру АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.12.2003 (номер справи не вказано), власник - ОСОБА_3 (а.с.13-15).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.04.2021 року знято арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.12.2003 у цивільній справі № 2-7745/2003 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу (а.с.4-10). Проте заборона на квартиру АДРЕСА_1 , накладена 14.09.2006 року за №3733486 Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою, залишилась чинною.
Згідно частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якого метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 даного Закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком), кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом. Порядок здійснення цих прав власником житла регулюється цивільним законодавством України (статті 12 Закону).
Арешт на дану квартиру накладений ухвалою суду від 02.12.2003 № 2-7745/2003 на весь час розгляду справи в суді. Оскільки рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.02.2014, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу частково задоволений, захід забезпечення позову фактично вичерпав свою дію, хоча це і не оформлено належним чином в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Згідно особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.62).
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 № 5 роз'яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
За таких обставин, ОСОБА_1 яка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , має право на створення умов для здійснення нею права на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, тому накладена 14.09.2006 року заборона за №3733486 Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою порушуєїї права, тому суд доходить висновку про наявність правових підстав для її зняття, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 352-354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Другої Чернігівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - виконавчий комітет Чернігівської міської ради, про зняття заборони з майна - задовольнити.
Зняти заборону з квартири АДРЕСА_1 , накладену 14.09.2006 року за №3733486 Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.В. Карапута