Справа № 750/7481/22
Провадження № 2/750/146/23
30 січня 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді Карапута Л.В.,
секретаря Новик В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
08.11.2022 позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно і належним чином. Повістка відповідачу надсилалася за зареєстрованим у встановленому законом порядку. Відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси вважається, що днем вручення судової повістки.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимоги позивача законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 09.07.2014 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 13-16).
Згідно документів на підставі який було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , посвідчений 09.07.2014 року приватним нотарусом Чернігівського міського нотаріального округу Бєловою О.С., за реєстровим № 3109 вбачається, що ОСОБА_2 подавав заяву в якій повідомив, що йому відомо про купівлю його дружиною ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3 за особисті грошові кошти, що були набуті останньою згідно договору про пожертву, посвідченого 09.07.2014 ОСОБА_3 , приватним нотарусом Чернігівського міського нотаріального округу, за реєстровим номером №3107 (а.с. 56).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний (а.с.9).
У відповідності до довідки Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 5790 від 26.10.2022 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані: позивач, її неповнолітні діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та колишній чоловік ОСОБА_2 (а.с.10).
Згідно акту про фактично проживаючих осіб від 02.11.2022 року, вбачається, що відповідач в кв. АДРЕСА_3 з вересня 2021 року фактично не проживає (а.с.11).
На момент пред'явлення позову відповідач лишається зареєстрованим у належній позивач квартирі. Втім, всі витрати, пов'язані з утриманням майна, несе позивач, зокрема, оплачує за відповідача комунальні послуги.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла.
Оскільки інше не встановлено чинним законом, договором, на підставі якого встановлено сервітут, відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що призводить до втрати членом сім'ї права користування помешканням.
Відповідно до п.1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого житла. Втручання у це право здійснюється виключно з підстав, передбачених п. 2 ст. 8 Конвенції.
Зазначене покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення ЄСПЛ у справі «Пауел і Райнер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1990 р.). Такий захист поширюється як на власника квартири (рішення ЄСПЛ у справі «Джілоу проти Сполученого Королівства» від 24.11.1986 р.), так і наймача (рішення ЄСПЛ у справі «Ларкос проти Кіпру» від 18.02.1999 р.).
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для виправданого, тобто законного втручання у гарантоване ст. 8 Конвенції право кожного на повагу до свого житла для визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що вимоги позивача обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Суддя Л.В. Карапута