Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/6778/22
Провадження №2/552/336/23
18.01.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
секретар судового засідання - Іщенко Р.Р.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
представник позивача - Мєшнік Костянтин Ігорович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
В позовній заяві посилався на те, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем 11 березня 2020 року було укладено договір б/н. Відповідно до договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 35000,00 грн., а відповідач ОСОБА_1 взяв зобов'язання щодо повернення кредиту. Відповідач свої зобов'язання не виконав. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 49474,34 грн., з яких заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) 46536,11 грн., заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 2938,23 грн. Також просив стягнути з відповідача на його користь понесені при зверненні до суду судові витрати.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 10 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.41).
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні до справи не подавалися.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про розгляд справи судом, відзив на позовну заяву не подав.
Інші заяви по суті справи та клопотання від сторін суду не надходили.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. Зазначив також, що позов він підтримує в повному обсязі.
Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав.
За таких обставин, відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11 березня 2020 року АТ «Універсал Банк» в рамках проекту monobank та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н шляхом підписання анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг (а.с.6).
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг зазначено, що ОСОБА_1 просить відкрити на його ім'я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Погоджується з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. З зазначеними документами він ознайомлений, отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі і не потребують додаткового тлумачення. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису. Дана заява містить підписи представника банку та ОСОБА_1 .
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 35000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом за яким є платіжна картка.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. На цю обставину звернула увагу Велика палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника до Договору про надання банківських послуг від 11 березня 2020 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про сплату комісії та про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути також штраф за порушення зобов'язання.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 11 березня 2020 року, посилався на Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи як невід'ємні частини спірного договору.
Тарифами та Витягом з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», що розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначених банком розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (www. monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначає про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Таким чином в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, з яких би вбачалось, що даним кредитним договором передбачено сплату процентів, комісії та неустойки за порушення строку повернення одержаних коштів, сам строк, до якого мають бути повернуті такі кошти.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 11.03.2020 р., укладеного між Універсал Банк та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 28.12.2021 р. (а.с.7-8), позивач обраховує отримання клієнтом кредитних коштів на загальну суму 46536,11 грн.
Як вже встановлено судом, умовами кредитного договору, укладеного сторонами, не передбачено сплати відсотків, їх розміру, суми, періодичності сплати.
Заборгованість за порушення грошового зобов'язання, сплата якої не передбачена кредитним договором, банком відповідачу нарахована безпідставно.
На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 46536,11 грн.
В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.
Оскільки судом позов задоволено на 94%, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2332,14 грн. на відшкодування понесених судових витрат пропорційно до задоволених відносно нього позовних вимог.
Всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 48868,25 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11 березня 2020 року б/н у розмірі 46536,11 грн., на відшкодування понесених судових витрат - 2332,14 грн., а всього стягнути 48868,25 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень двадцять п'ять копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19,
відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення виготовлено 18 січня 2023 року.
Головуючий О.А. Самсонова