27 січня 2023 року
м. Київ
справа № 400/4941/21
адміністративне провадження № К/990/1295/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А.,розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) Агрофірма «Україна» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
СТОВ Агрофірма «Україна» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2021 № 00014560707, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1000000,00 грн, а саме: за зберігання пального без наявності ліцензії за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, 59, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область 500000,00 грн, та за зберігання пального без наявності ліцензії за адресою: вул. Гагарина, буд. 54, м. Помічна, Добровеличковський район, Кіровоградська область - 500000,00 грн щодо накладення штрафних санкцій.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.01.2022, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022, адміністративний позов СТОВ Агрофірма «Україна» задоволено.
10.01.2023 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
В обґрунтування вказаної підстави касаційного оскарження судових рішень відповідач стверджує, що судами не досліджено зібрані у справі докази щодо зазначення в акцизних накладних адреси місця зберігання пального. Позивачем отримано ліцензію на право зберігання дизельного палива (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, буд.59-г, селище міського типу (далі - смт) Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область. В той же час, пальне, отримане позивачем, було відвантажено за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, буд. 59, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, що і є місцем фактичного зберігання пального. СТОВ «Агрофірма «Україна» з 30.04.2020 по 04.05.2020 отримало дизельне паливо від ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» за адресою місця відвантаження: вул. Гагарина, буд. 54, м. Помічна, Добровеличковський район, Кіровоградська область, однак, ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за вказаною адресою СТОВ «Агрофірма «Україна»» не отримувало.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з актом здачі-приймання нафтопродуктів за кількістю від 16.04.2020 від ТОВ «Солар Оіл» за видатковою накладною № 286 від 15.04.2020, актом здачі-приймання нафтопродуктів за кількістю від 16.05.2020 від ТОВ «ТД «Бізнес-логіка» за видатковою накладною № 503 від 16.05.2020 приймання позивачем та зберігання пального здійснювалося за адресою : вул. Героїв Врадіївщини, буд.59-г, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область. Так само, з урахуванням внесених ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» виправлень від 17.03.2021 до акцизних накладних №№ 1191, 2201, №2211 від 30.04.2020, №1201 від 04.05.2020 щодо адреси зберігання пального, місцем відвантаження пального позивачу зазначено не вул. Гагаріна, буд. 54, м. Помічна, Добровеличковський район, Кіровоградська область, а вул. Героїв Врадіївщини, буд. 59 - г, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область.
Суд апеляційної інстанції відхилив довід ГУ ДПС, що позивач зберігав пальне в місцях, на зберігання пального в яких не мав ліцензії, оскільки відповідач ототожнив поняття відвантаження та зберігання пального. Доказів зберігання позивачем палива за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, буд. 59 , смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область відповідач не надав, як і доказів проведення контролюючим органом саме фактичної перевірки, яка відповідно до статті 75 Податкового кодексу України здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Частиною другою статті 353 КАС передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Фактично доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження полягають в оспорюванні висновку судів попередніх інстанцій щодо оцінки доказів у справі щодо місця зберігання позивачем пального.
Відповідно ж до частини першої статті 341 КАС переоцінка доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи. Відтак, і незгода з оцінкою судом доказів не може бути підставою касаційного оскарження.
Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених нормами КАС.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у справі №400/4941/21.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко