27 січня 2023 року
справа №380/9248/22
провадження № П/380/9315/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 05.07.2022 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 02.12.1990 по 20.11.1998 на посаді директора МП «Кратон»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду роботи на посаді директора МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1998.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що йому з 01.08.2020 призначена пенсія за віком. Вказує, що при визначенні пенсії орган ПФУ протиправно не зарахував до страхового стажу періоди роботи відповідно до даних його трудової книжки. 09.02.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії. За результатами розгляду його заяви орган ПФУ прийняв рішення №133850006664 від 16.02.2022, не зарахував до загального страхового стажу період роботи в малому підприємстві «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992 у зв'язку з виправленням в даті наказу про прийняття на роботу. ОСОБА_1 надав підтверджуючі документи його роботи з на посаді директора МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1998. Відповідач відмовив в прийнятті таких документів, посилаючись на норми розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» з тих підстав, що місто Донецьк належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Ухвалою від 09.11.2022 суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке приймало рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії (а.с. 31).
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 22-26), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Повідомив, що 09.02.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про проведення перерахунку пенсії. За принципом екстериторіальності документи передані на розгляд ГУ ПФУ в Донецькій області. ГУ ПФУ в Донецькій області за результатом розгляду поданих документів прийняло рішення №133850006664 від 16.02.2022 про відмову в проведенні перерахунку пенсії; у зв'язку з наявністю у трудовій книжці позивача виправлень, не зараховано до страхового стажу період роботи з 02.12.1990 по 20.11.1998. Відповідач посилається на норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та вважає, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території є недійсними та не створює правових наслідків, тому немає підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача із зарахуванням спірних періодів до страхового стажу.
Відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнає, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 35-36), відповідач щодо позову ОСОБА_1 заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначив, що до страхового стажу не зараховано період роботи по трудової книжки на посаді директора МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992, оскільки в даті наказу про прийняття на роботу є виправлення. Довідка від 20.11.1992 б/н, надана заявником для підтвердження вищевказаного періоду роботи, видана в м. Донецьк. Відповідно розпорядження КМУ від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» м.Донецьк належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових, наслідків». За викладених обставин відповідач вважає, що відсутні підстави для зарахування періоду роботи на посаді директора МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992. Відповідач вважає, що ГУ ПФУ в Донецькій області правомірно прийняло рішення від 16.02.2022 №133850006664 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України, що підтверджується його паспортом громадянина України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 4). ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
В березні 2015 року ОСОБА_1 переїхав з окупованої території Донецька в м. Трускавець Львівської області. Управління праці та соціального захисту населення 11.02.2015 видало ОСОБА_1 довідку від 02.03.2015 №1331000294 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до цієї довідки фактичне місце проживання/перебування позивача було: АДРЕСА_2 (а.с.5).
09.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до органу ПФУ із заявою №205, просив здійснити перерахунок пенсії з додаванням стажу відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.02.2022 ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення №133850006664, відповідно до котрого відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з додаванням стажу відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». В рішенні відповідач зіслався на норми розпорядження КМУ від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування», Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до яких місто Донецьк належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження; будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими на тимчасово окупованій території є недійсними і не створюють правових наслідків. В рішенні зазначено, що в трудовій книжці заявника міститься запис про період роботи в МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992, в якому є виправлення в даті наказу про прийняття на роботу (відповідач поправив, що є виправлення в наказі про звільнення з роботи, а.с.41). Довідка б/н від 20.11.1992, надана заявником для підтвердження зазначеного періоду, видана м. Донецьк. Орган ПФУ прийшов до висновку, що відсутні підстави для зарахування періоду роботи в МП «Кратон» до загального страхового стажу (а.с. 6).
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правління Пенсійного фонду України затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Документи, необхідні для перерахунку пенсії, наведені в розділі ІІ Порядку № 22-1.
Пунктом 4.1 розділу IV Порядку №22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший […] приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7. розділу IV Порядку №22-1).
Відповідно до пункту 4.8 розділу IV Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №№637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 171 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58). Відповідно до приписів цієї Інструкції:
1.1. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
2.3. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
2.4. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
2.6. У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
2.7. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.
2.8. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України регулює Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII (далі - Закон №1207-VII). Відповідно до статті 1 цього Закону тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року.
Стаття 9 Закону №1207-VII визначає:
1. Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
3. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085, в редакції від 02.02.2022 №117-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - Перелік №1085). До переліку таких населених пунктів з додатком №1 в Донецькій області належить Донецький район.
Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами:
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону №1058-ІV; 09.02.2022 звернувся до органу ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії із додаванням до його стажу роботи період з 02.12.1990 по 20.11.1998 на посаді директора МП «Кратон».
ГУ ПФУ у Львівській області скерувало матеріали для вирішення питання щодо заяви ОСОБА_1 від 09.02.2022 до підрозділу ГУ ПФУ в Донецькій області, визначеного за принципом екстериторіальності.
ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило (рішення №133850006664 від 16.02.2022) заявнику в перерахунку пенсії з додаванням стажу відповідно до статті 43 Закону №1058-ІV з тих мотивів, що в трудовій книжці заявника міститься запис про період роботи в МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992, в якому є виправлення в даті наказу про прийняття на роботу. Довідка б/н від 20.11.1992, надана заявником для підтвердження зазначеного періоду видана м. Донецьк, тому відсутні підстави для зарахування періоду роботи в МП «Кратон» до загального страхового стажу (а.с.6).
Отже, в предмет доказування у цій справі входить питання щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 02.12.1990 по 20.11.1992 на посаді директора МП «Кратон».
Відповідно до записів трудової книжки (запис №17,18, а.с. 46) 02.12.1990 ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора МП «Кратон», а 20.11.1992 звільнений за власним бажанням. Ці записи містять виправлення в зазначенні дати наказу прийняття на роботу.
Норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 визначають, що записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис (пункти 2.4,2.6).
Як зазначив суд запис за порядковим номером №17 (про прийняття 02.12.1990 на роботу на посаду директора МП «Кратон») трудової книжки позивача містить виправлення в частині зазначенні дати наказу прийняття на роботу. Запис «от 13.02.90г» викреслений, далі написано «от 02.12.90г», із приміткою «виправленому вірити» та завіренням цього виправлення печаткою та підписом уповноваженої особи власника. Суд зазначає, що ці виправлення в трудовій книжці позивача здійснені відповідно до приписів Інструкції №58.
Для підтвердження періоду роботи з 02.12.1990 по 20.11.1992 на посаді директора МП «Кратон» позивач представив установчий договір про створення і діяльність МП «Кратон» від 11.11.1990 (а.с. 7-8), статут МП «Кратон» (а.с. 9), реєстраційну картку малого підприємства «Кратон» (а.с. 10), відповідно до яких дата реєстрації підприємства 28.11.1990, директором підприємства зазначений ОСОБА_1 . Відповідно до наказу №220 від 20.11.1992 ОСОБА_1 звільнений з посади директора МП «Кратон» за власним бажанням (а.с. 12). Суд констатує, що ці документи є достатніми для підтвердження стажу роботи позивача з 02.12.1990 по 20.11.1992 на посаді директора МП «Кратон».
Щодо посилання відповідача на норми розпорядження КМУ від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування», Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» про те, що місто Донецьк належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, а будь-який документ, виданий органами та/або особами, передбаченими на тимчасово окупованій території є недійсним і на той факт, що довідки були видані в місті Донецьку суд зауважує, що позивач трудовий стаж набув на МП «Кратон», розташованому в місті Донецьк в період, коли таке перебувало під контролем української влади, відповідно, було утворене відповідно до законодавства України.
Всі документи, на підтвердження роботи позивача з 02.12.1990 по 20.11.1992 на посаді директора МП «Кратон» були створені/видані до окупації Донецької області та міста Донецька, тому такі, на переконання суду, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув стаж роботи.
Тому суд оцінює як протиправні дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови зарахувати період роботи ОСОБА_1 на посаді директора МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992 до загального страхового стажу. Вимоги позивача про зарахування періоду роботи ОСОБА_1 на посаді директора МП «Кратон» по 20.11.1998 є безпідставними та ніяк не обґрунтовані, суперечать іншим записам в трудовій книжці позивача, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №133850006664 від 16.02.2022 в частині не зарахування до загального страхового стажу період роботи ОСОБА_1 в малому підприємстві «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992. В цій частині суд відмовляє в задоволення вимог до ГУ ПФУ у Львівській області як безпідставних.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивача та з метою виконання цього рішення суду обов'язок щодо зарахування до загального страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на посаді директора МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992 слід покласти на територіальний орган ПФУ за місцем проживання заявника, тобто ГУ ПФУ у Львівській області.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, що прийняв протиправне рішення.
Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №133850006664 від 16.02.2022, в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії із зарахуванням періоду роботи на посаді директора МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992 до загального страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи директором МП «Кратон» з 02.12.1990 по 20.11.1992.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, пл.Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції . Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.