26 січня 2023 року Справа № 160/18451/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії, -
16.11.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» (площа Миколи Островського, буд. 1, кв. 83, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 19440641) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658), в якій позивач просить, а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» критеріям ризиковості платника від 12.09.2022 № 27075;
- зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі «податкова інформація» зазначено: «Встановлені операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД» та «Підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі». Водночас, у рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції щодо ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД». Натомість у спірному рішенні контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оскаржуване рішення не містить обгрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 року відкрито провадження у справі № 160/18451/22 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
21.12.2022 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначає, що відповідно до п. 8 Критеріїв Порядку № 1165 ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» включено до переліку ризикових платників податку, як такого, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, та прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.12.2021 № 34400. Рішення щодо включення до переліку ризикових платників податку ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» прийнято на підставі інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Так, згідно баз даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) за 2021 рік позивач здійснює реалізацію відновлення поверхні стін з/б перекриття пташників, влаштування огорожі на бригаді, реконструкцію навісу приміщення прийому комбікорму дільниці по забезпеченню кормами та підсулковими матеріалами, ремонтні роботи. Згідно баз даних Єдиного реєстру податкових накладних за 2021 рік платник - ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» здійснює придбання наступних товарів, послуг: капітальний ремонт, антикорозійне покриття, роботи з антикорозійного захисту, монтаж/демонтаж вікон в нежитлових приміщеннях та інші ремонтні роботи. При цьому, податковий кредит позивача за вказаний період сформовано за рахунок придбання товарів робіт/послуг у ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД», якого включено до переліку ризикових платників податку - рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.12.2021. Також, позивач формує власний податковий кредит за рахунок придбання товарів у платників, у яких по ланцюгу постачання здійснюється підміна товару, а саме: придбано підвісну платформу сталеву (люлька будівельна) гарячеоцинковану, направляючі троси (пластик) у ТОВ «ВІРАМАКС ГРУП», який, у свою чергу, формує власний податковий кредит за рахунок придбання товарів, робіт/послуг у ТОВ «КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА», яке включено до переліку ризикових платників податку - рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.12.2021. 05.09.2022 ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» подано повідомлення про подання інформації та документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1, за результатом розгляду наданих документів та наявної в податкових органах інформації Комісією 12.09.2022 прийнято рішення № 27075 про відповідність СГ критеріям ризиковості. Так, згідно наявної в податкових органах інформації, встановлено наступне: згідно даних ЄРПН у 2022 році підприємство мало відносини з ризиковими контрагентами, а саме: ТОВ «СТАЛЕВИЙ СВІТ» (включено до переліку ризикових СГ 17.06.2022), ТОВ «КИЇВТРАНСКОМ» (включено до переліку ризикових СГ 26.07.2022). Також, податковий кредит у 2021 році позивачем сформовано за рахунок придбання товарів, робіт/послуг на суму ПДВ у розмірі 2 703 608,61 грн (333 226,66 грн зупинено) у ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД», яке включено до переліку ризикових платників податку - рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.12.2021. ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2022 року, до податкових зобов?язань якої не включено суми ПДВ. При цьому, було виписано податкову накладну № 1 від 03.02.2022 року на суму ПДВ - 215,33 грн, яка має статус «зупинено». Проте, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов?язку включення суми податку на додану вартість, вказаного в податковій накладній, до суми податкових зобов?язань за відповідний звітний період. Факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарської операції і, відповідно, дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування. Станом на 12.09.2022 року по платнику ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» рахується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 399 157,40 грн та з єдиного соціального внеску у розмірі 19 367,40 грн. Додатково відповідач повідомив, що ТОВ «ВІРМАКС ГРУП» включено до переліку ризикових СГ рішення від 04.10.2022 № 170471, ТОВ «КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА» виключено з переліку ризикових СГ згідно рішення 23.08.2022 № 171409 та ТОВ «СТАЛЕВИЙ СВІТ» виключено з переліку ризикових СГ згідно рішення 11.10.2022 № 41057.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД», код ЄДРПОУ 19440641, зареєстроване у якості юридичної особи 19.03.1993 року, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як платник податків ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
09.12.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 34400 на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з тим, що встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД».
05.09.2022 року позивачем до ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1.
12.09.2022 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 27075, згідно з яким, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 05.09.2022 року № 1, ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, враховуючи, що підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника у неповному обсязі.
Позивач, не погодившись з рішенням контролюючого органу про віднесення його до ризикових платників податку, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з пунктом 74.1, пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що за формою оскаржувані рішення контролюючого органу № 34400 від 09.12.2021 та № 27075 від 12.09.2022 відповідають формі рішення, викладеного в Додатку № 4 до Порядку № 1165.
Також у рішеннях зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та, яка повинна бути розшифрована.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення № 34400 від 09.12.2022 року мотивовано тим, що контролюючим органом встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД».
Водночас, з відзиву відповідача судом встановлено, що ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД» включено до переліку ризикових платників податку 08.12.2021.
Таким чином, протягом 2021 року, тобто в той час, як ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД» не було віднесено до переліку ризикових платників податку, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД», яке не мало жодних ознак ризиковості під час укладення відповідних договорів.
При цьому, подальше віднесення СГ до переліку ризикових платників податку не є законодавчо встановленою підставою для віднесення його контрагентів до переліку ризикових платників податку.
Рішення № 27075 від 12.09.222 року обгрунтовано тим, що підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.
При цьому контролюючим органом не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Загальне формулювання щодо надання неповного переліку інформації та копій документів свідчить про необгрунтованість рішення контролюючого органу та його невідповідність вимогам Порядку № 1165.
Крім того, суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої від позивача інформації.
Крім того, суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»
Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Разом з тим, зі змісту рішень № 34400 від 09.12.2021 та № 27075 від 12.09.2022 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
З відзиву відповідача судом встановлено, що у зв'язку з прийняттям 08.12.2021 рішення про відповідність платника податку на додану вартість (ТОВ «ФАРГО РЕМ БУД») критеріям ризиковості платника податку, наступного дня, відповідачем прийнято рішення № 34400 від 09.12.2021 року, яким встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості.
У свою чергу, рішення № 27075 від 12.09.2022 року, яке є предметом спору у цій справі, прийнято на підставі отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, наданих для перегляду рішення № 34400 від 09.12.2021, у зв'язку з наданням інформації та копій документів не у повному обсязі.
Отже, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 34400 від 09.12.2021 та № 27075 від 12.09.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якими ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20.
Також, суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було. При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань.
Отже, відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Крім того, суд відхиляє посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.03.2020 року по справі № 240/3665/19, оскільки зазначена правова позиція стосується правовідносин, пов'язаних із застосуванням норм Порядку № 117. Разом з тим, спірні правовідносини у даній справі пов'язані із застосуванням норм Порядку № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року та регулює правовідносини щодо прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 27075 від 12.09.2022 є таким, що прийняте з порушенням порядку прийняття таких рішень та без належного їх обгрунтування, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене та, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, підлягає задоволенню і позовна вимоги про зобов?язаня Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» з переліку ризикових платників податку на додану вартість.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За умовами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, позивачем понесені судові витрати у розмірі 4962, 00 грн. (платіжне доручення № 414 від 14.10.2022 року), які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 12 000 грн., то суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу
Приписами частин 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи з положень частини 5 статті134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як зазначалося вище, за правилами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 1609/2 від 16.09.2022 року, укладений ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ФІРМА АМГ ЛТД» (замовник, клієнт) з адвокатом Цветковою О. О. (виконавець).
За умовами пункту 2.1 договору, виконавець бере на себе надання наступної правової допомоги: підготовка подання та підписання позовної заяви про оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, сплати платежів з усіма передбаченими процесуальним законодавством правами та обов?язками.
Згідно з пунктом 4.1 договору, вартість послуг за представництво інтересів замовника по справі, яка зазначена у пункті 2.1 даного договору, становить 12000 грн.
Згідно з додатком № 1 до договору № 1609/2 від 16.09.2022 попередній опис і вартість правової допомоги (робіт/послуг) містить відомості про надання наступних послуг:
1. Надання усної консультації ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД», аналіз наданих документів щодо правового регулювання прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (1 год.) - 500 грн.;
2. Аналіз судової практики щодо оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (2 год.) - 1700 грн.;
3. Підготовка позовної заяви щодо визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» (6 год.) - 6000 грн.;
4. Складання заяв, клопотань, процесуальних та інших документів по справі правового характеру, підготовка відповіді на відзив на позовну заяву (2 год.) - 3500 грн.;
5. Відправка поштової кореспонденції у справі - 300 грн.
Всього: 12000 грн.
При цьому, суд зазначає, що справа № 160/18451/22 призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, як справа незначної складності, матеріали справи не містять жодної складеної адвокатом заяви, чи клопотання, також представником позивача не подано до суду відповіді на відзив на позовну заяву та не надано доказів оплати визначеного договором розміру правової допомоги.
Таким чином, наведений опис наданих послуг не відповідає фактично наданим адвокатом послугам.
Жодних інших документів, що підтверджують обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару та підтвердження оплати вартості правової допомоги, суду не надано.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Суд наголошує, що відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
З огляду на викладене та, враховуючи те, що позивачем не надано належних, у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» критеріям ризиковості платника від 12.09.2022 № 27075.
Зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» (площа Миколи Островського, буд. 1, кв. 83, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 19440641) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА АМГ ЛТД» (площа Миколи Островського, буд. 1, кв. 83, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 19440641) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати у розмірі 4962, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна