Справа № 752/26431/21
Провадження № 2/752/3738/22
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08 листопада 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Сітайла В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» про захист прав споживача, скасування суми боргу і припинення правовідносин,-
До суду з вказаним позовом звернувся позивач ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 27 липня 2013 року між ним та ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», була укладена заява (оферта) № 107938195, як інформаційний блок заяви (оферти) до анкети № 151928669 та довідка про умови кредитування, відповідно до яких був встановлений кредитний ліміт у розмірі 8000 грн. Договір про надання та використання платіжної картки у письмовому вигляді не укладався. З вказаного ліміту позивачем використано 6950 грн. та погашено заборгованість у розмірі 9154 грн. 26 вересня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. вчинено виконавчий напис № 6290 про стягнення з нього на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 44763,90 грн., який рішенням Голосіївського районного суду від 23 листопада 2020 року визнаний таким, що не підлягає виконанню. В подальшому, ним неодноразово направлялися листи до відповідача щодо роз'яснення суми заборгованості та врегулювання питання закриття правовідносин, на що представник банку повідомив про можливість списання 40% від загальної суми заборгованості без надання розрахунку заборгованості. Вважає, що договір виконаний та договірні взаємовідносини є припиненими, оскільки відповідач відкрив на його ім'я поточний рахунок та випустив платіжну картку, строк дії якої уже закінчився. З бажаного ліміту у розмірі 8000 грн., з процентною ставкою 49% річних за користування кредитом, він використав 6950 грн. і повернув 9154 грн. Крім того, він не був ознайомлений з Умовами надання та обслуговування кредитів банку, затверджених Наказом № 534 від 1 липня 2013 року, які не містять його підпису. Згідно з наданим банком розрахунком від 27 липня 2013 року розмір заборгованості за наданим кредитом становить 43913,90 грн., з яких 42821,65 грн. - сума основного боргу; 1092,25 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом, без уточнення за який період та без деталізації розрахунку.
Позивач просить суд визнати припиненими правовідносини на підставі заяви № 107938195; визнати незаконно нараховану ПАТ «Банк Форвард» суму заборгованості 43913,90 грн., з яких 42821,65 грн. - сума основного боргу; 1092,25 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 1 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 40-41).
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
В судове засідання сторони не прибули, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 50-51), про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до правил ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 27 липня 2013 року позивач звернувся до ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», з із заявою № 107938195, яка містить в собі пропозицію (оферту) про укладення договору про надання та використання платіжної картки, в рамках якого випустити на його ім'я платіжну карту типу РСУ МС Standart 49 (Україна), тарифний план 2/1 ДС; відкрити на його ім'я поточний рахунок, який буде використовуватися в рамках договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки та встановити ліміт, в межах якого він має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту. Позивач погодився, що складовою та невід'ємною частиною договору про картку будуть являтися Умови по карткам та тарифи по карткам, з якими він ознайомлений, повністю згоден, їх зміст розуміє та положення яких зобов'язується неухильно дотримуватися (а.с. 7-8).
За умовами кредитування ПАТ «Банк Русский Стандарт» в рамках продукту «Кредитна картка РСУ МС Standart 49 розмір кредитного ліміту становить від 0 до 16000 грн. (а.с. 9).
Як зазначив в позовній заяві позивач, ПАТ «Банк Русский Стандарт» був встановлений йому кредитний ліміт у розмірі 8000 грн. З вказаних кредитних коштів він використав 6950 грн. та погасив заборгованість в розмірі 9154 грн., на підтвердження чого надав суду копії квитанцій (а.с. 10-20).
Відповідач, не надавши до суду відзиву, приведені в позові обставини не спростував.
26 вересня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. вчинено виконавчий напис № 6290 про стягнення з позивача на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 44763,90 грн., на підставі якого було відкрите виконавче провадження № 60480550, та який рішенням Голосіївського районного суду від 23 листопада 2020 року визнаний таким, що не підлягає виконанню (а.с. 21-22, 23-24, 25).
Позивач та його представник адвокат Якубовська П.А. зверталися до відповідача щодо роз'яснення суми заборгованості та врегулювання питання закриття правовідносин (а.с. 26-27, 30-31).
Відповідач листом від 13 квітня 2021 року повідомив позивача про можливість прощення частини боргу у розмірі 25% за умови розміщення ним (позивачем) на рахунку залишку заборгованості, а також надано рахунок-виписку (заключну) до договору № 107938195 від 27 липня 2013 року, відповідно до якої сума заборгованості за кредитом становить 43913,90 грн., з яких сума основного боргу - 42821,65 грн та сума нарахованих процентів за користування кредитом - 1092,25 грн. (а.с. 32-33, 34).
Звертаючись до суду з позовом про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором ОСОБА_1 посилався на те, що із встановленого йому кредитного ліміту у розмірі 8000 грн., він використав 6950 грн. та погасив заборгованість в розмірі 9154 грн. Строк дії платіжної картки, виданої банком закінчився, нової картки банк не випускав і грошових коштів не видавав.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За з містом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою та другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року в справі № 3-123гс14 зроблено висновок, що «зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601, 604-609 ЦК. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку».
З матеріалів справи вбачається, що відповідач нарахував позивачу заборгованість за кредитним договором № 107938195 від 27 липня 2013 року в розмірі 43913,90 грн., з яких 42821,65 грн. - основний борг; 1092,25 грн. - проценти за користування кредитом (а.с. 34).
Проте, з вказаної довідки неможливо встановити коли банк збільшив ліміт позивачу, рух коштів по рахунку картки, період за який виникла заборгованість.
При цьому, відповідач не надавши суду відзив на позов та виписку із особового рахунку не спростував твердження позивача про відсутність заборгованості кредитним договором № 107938195 від 27 липня 2013 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку про припинення правовідносин між позивачем та відповідачем на підставі договору № 107938195 від 27 липня 2013 року про надання та використання платіжної картки та про безпідставність нарахування боргу у розмірі 43913,90 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-82, 89, 141, 263-265, 274-279, 280, 284, 354 ЦПУ України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» про захист прав споживача, скасування суми боргу і припинення правовідносин, задовольнити.
Визнати припиненими правовідносини, укладені 27 липня 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Банк Форвард», на підставі договору № 107938195 про надання та використання платіжної картки.
Визнати незаконно нарахованою Публічним акціонерним товариством «Банк Форвард» позивачу ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 43913 (сорок три тисячі дев'ятсот тринадцять) гривень 65 копійок за договором № 107938195 про надання та використання платіжної картки.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард»( 01032 м. Київ, вул. Саксаганського, 105, код ЄДРПОУ 34186061) на користь держави судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк