26 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/3985/22 пров. № А/857/12109/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року, ухвалене суддею Костюкевичем С.Ф. у м. Луцьку Волинської області у поряку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №140/3985/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-
24 травня 2022 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» звернувся до суду з позовом до відповідача - Львівської митниці, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2021 №UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 №UA209000/2021/700173/2, від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2, від 27.11.2021 №UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 №UA209000/2021/700187/2, від 29.11.2021 №UA209000/2021/700190/2 та від 29.11.2021 №UA209000/2021/700191/2.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів та обраного методу її визначення до декларації додано достатній перелік документів. При цьому зазначає, що приписи митного законодавства зобов'язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначати документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вказує, що відповідачем обгрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості з урахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, доведена не була.
На думку позивача, ним подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.
Нижчий рівень митної вартості імпортованого товару в порівнянні із задекларованим раніше не є самостійною підставою для висновків про заниження позивачем митної вартості товару, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не зумовлює відмову у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Позивач вказує на ряд обставин, що може впливати на відмінність ціни, зокрема на інші умови поставки та укладення зовнішньоекономічних договорів з іншими компаніями на інших умовах. На думку позивача, використання встановлення фіксованих цін за кг продукції не є обов'язковим.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року адміністраивний позов задоволено. Здійсено розподіл судових витрат, понесених позивачем на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що оскільки надані митному органу для митного оформлення документи містили розбіжності, а також відсутні всі відомості в підтвердження числових значень митної вартості, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що безпосередньо вказано в рішеннях про коригування митної вартості.
Тому, у відповідності до вимог п.5 ч.4 ст. 54 МК України митний орган витребував у декларанта додаткові документи для визначення митної вартості товарів. У зв'язку з ненаданням витребуваних документів, а подані до митного оформлення товарів документи у своїй сукупності не спростовували сумнівів у достовірності наданої інформації, митний орган мав правові підстави для визначення митної вартості не за першим методом.
Зауважує, що митна вартість товарів була визначена Львівською митницею за резервним методом (відповідно до положень ст.64 Митного кодексу Украни), посилання у рішеннях на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа, номер та дата митної декларації в рішеннях також вказані. Зазначає, що митницею було дотримано вимог щодо посилання на рішення щодо зроблених коригувань. При цьому, згідно доводів скаржника, митні декларації, на які посилається митниця у спірних рішеннях, містять відомості про використані для коригування митної вартості числові значення, таке джерело є достатнім для обгрунтування числового значення митної вапртості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, яків плинули на таке коригування.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 29.09.2021 між компаніями ТзОВ “Фудлайф Плюс” та експортером - компанією “POL-EXPORT” укладено контракт №29882021. Відповідно до пункту 1 якого, продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору.
За умовами договору, товар поставляється партіями на умовах, узгоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах відповідно до правил Інкотермс 2010. У разі, якщо в проформах-інвойсах не узгоджені умови поставки, товар може поставлятись на умовах FCA або EXW, або CRТ, або СІР відповідно правилам Інкотермс 2010.
За замовленням покупця продавець надає покупцю послуги по зберіганню, пошуку і додаткового транспортування товару в обсязі і на умовах, визначених цим контрактом.
Якщо інше не обумовлено в проформі-інвойсі або інвойсі, поставка товару здійснюється з таких місць: із адреси холодильної камери (складу), з адреси виробника товару або з адреси продавця.
Ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і погрузки товару на транспортні засоби (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW правил Інкотермс 2010).
Весь товар вказаний в інвойсі поставляється партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватись в залежності від об'єму і кон'юнктури ринку на даний вид продукції, але не може перевищувати узгоджену вартість в інвойсі.
Ціна за одиницю товару не прив'язана до попередніх узгоджених поставках і варіюється в діапазоні, вказаному в інвойсі. Ціна узгодженої партії товару не може бути змінена в односторонньому порядку.
Ціна на товар встановлюється в доларах США та євро. Загальну суму контракту складає сума всіх інвойсів, підписаних в період дії даного контракту (п. 2 контракту).
Оплата товару здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе передоплату, оплату по факту поставки або оплату з відстрочкою платежу. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару проводиться банківським переказом в доларах США та євро на реквізити продавця, вказані в контракті (п. 6 контракту).
На виконання умов договору, компанія “Pol-Export” Jaroslaw Roszczenko (Польща) виставила позивачу рахунки-фактури від 19.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0741, згідно з яким вартість товару - м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 20206,00 кг по 1,26 євро/кг становить в загальній сумі 25 459,56 євро, від 19.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0744, згідно з яким вартість товару - сало бокове свиняче морожене, вагою 20803,00 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 609,53 євро, від 25.10.2021 №PL/050606979/2021-034/0757, згідно з яким вартість товару - сало (хребтове) свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20144,00 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 273,44 євро та м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 841,00 кг по 1,26 євро/кг становить в загальній сумі 1 059,66 євро, від 26.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0769, згідно з яким вартість товару - сало хребтове свиняче морожене, вагою 21135,00 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 778,85 євро, від 26.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0763, згідно з яким вартість товару - сало хребтове свиняче морожене, вагою 20805,00 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 610,55 євро та від 26.11.2021 №PL/050606979/2021-034/0762, згідно з яким вартість товару - сало бокове свиняче морожене, вагою 20998,00 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10 708,98 євро.
24.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (“м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 20206,00 кг.”) декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014386, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 25 459,56 євро, що згідно курсу становить 769 779,98 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA209160/2021/014386 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 11.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0741 від 1911.2021, автотранспортна накладна від 23.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №230056012 від 18.11.2021, зовнішньоекономічний договір контракт купівлі-продажу товарів №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами державної влади, іншими державними органами, копія митної декларації країни відправлення.
25.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (“сало бокове свиняче морожене, вагою 20803,00 кг”) декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014440, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 609,53 євро, що згідно курсу становить 320 125,59 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA209160/2021/014440 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 19.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0744 від 19.11.2021, автотранспортна накладна від 24.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №230217879 від 19.11.2021, зовнішньоекономічний договір №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами, експортна декларація країни відправлення.
27.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (“сало (хребтове) свиняче морожене, вагою 20144,00 кг” та м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 841,00 кг) декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014628, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 273,44 євро, що згідно курсу становить 311 671,51 грн. та 1 059,66 євро, що згідно курсу становить 32 147,54 грн. відповідно.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA209160/2021/014628 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 25.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0757 від 25.11.2021, пакувальний лист від 25.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №2469/00232/21/01UA від 2.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами №7885601 від 27.11.2021.
29.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (“сало хребтове свиняче морожене, вагою 21135,00”) декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014668, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 778,85 євро, що згідно курсу становить 329 565,49 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA209160/2021/014668 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 26.11.2021, пакувальний лист від 26.11.2021, рахунок фактура №PL/050606979/2021-034/0769 від 26.11.2021, автотранспортна накладна від 26.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат від 26.11.2021, прейскурант (прайс-лист) від 08.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.11.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами від 27.11.2021, копія митної декларації країни-відправлення №21PL301010E1348397 від 27.11.2021.
29.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (“сало хребтове свиняче морожене, вагою 20805,00 кг”) декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014669, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 610,55 євро, що згідно курсу становить 324 419,69 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA209160/2021/014669 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 25.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0763 від 26.11.2021, автотранспортна накладна від 26.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат №230680621 від 25.11.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника від 08.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами, копія митної декларації країни відправлення 21PL301010E1349870.
29.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (“сало бокове свиняче морожене, вагою 20998,00 кг.”) декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014671, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 10 708,98 євро, що згідно курсу становить 327 429,21 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA209160/2021/014671 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 25.11.2021, рахунок-фактура №PL/050606979/2021-034/0762 від 26.11.2021, автотранспортна накладна від 26.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарний свідоцтво №230680431 від 25.11.2021, прейскурант (прайс-лист, зовнішньоекономічний контракт №29882021 від 29.09.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими органами державної влади №7893126 від 28.11.2021, копія декларації країни відправлення №21PL301010E1349902 від 27.11.2021.
З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України запропоновано подати такі документи: - додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов 'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці товариство листами від 19.11.2021 № 19/11-03, №19/11-07, від 25.11.2021 № 25/11-02, від 29.11.2021 № 29/11-01, № 29/11-02 та № 29/11-04 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення.
Незважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму “Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції” від 28.09.2021, а також МД від 26.11.2021 № UA205140/2021/98420, де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг.; від 25.11.2021 № UA205140/2021/97795 де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг.; від 25.11.2021 №UA209170/2021/93481 де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США за кг.; від 08.11.2021 № UA205140/2021/86524 де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США за кг; від 22.11.2021 №UA100320/2021/ 247943, де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США за кг.
Відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 № UA209000/2021/700173/2, від 27.11.2021 № UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700187/2, №UA209000/2021/700190/2 та № UA209000/2021/700191/2 та сформовано картки відмови №UA 209160/2021/000260, №UA 209160/2021/000262, №UA 209160/2021/000271, №UA 209160/2021/000276, №UA 209160/2021/000279, №UA 209160/2021/000280 у прийнятті митної декларації.
У графі 33 оскаржуваних рішень від 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 № UA209000/2021/700173/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700191/2 зазначено: “Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у графі 1 автотранспортної накладної CMR від 23.11.2021, від 24.11.2021, від 26.11.2021 № б/н відправником товару зазначено "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko", проте графа 22 “Підпис та штамп відправника” заповнена штампом " Prywatne Przebsiedorstwe Uslugowe W.Kus "; у поданій до митного оформлення CMR містяться розбіжності між графою 4 (місце завантаження) - "S. Hertegenbosch, Netherlands 2021.11.18" та графою 21 “Місце складання” - "Zamosc, 2021-11-23", у графі 3 зазначено місце призначення “Луцьк, Україна”, натомість у міжнародному ветеринарному сертифікаті № 230056012 від 18.11.2021 - місцем призначення товару вказано “м. Київ, Україна”,), також у даному ветеринарному сертифікаті та сертифікаті якості від 18.11.2021 №б/н вантажо відправником зазначено “ESS-FOODA/S, Vesterbrogade4A, 1620Copenhagen Denmark”, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V. За умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 № 29882021 розділом 1. Предмет контракту. Передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. договору визначено, що у такому Інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не подавався. Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не надано, а урахунку-фактурі від 19.11.2021 № PL/050606979/2021-034/0741 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати. У даному рахунку реєстраційний номер транспортного засобу не відповідає заявленому у МД. Документ поданий за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 23.11.2021 № MRN 21PL301010E1328566 виданий не у країні відправлення Нідерландах, а у Польщі. Документ підтвердження вивозу KOMUNIKATIE599 містить інформацію ідентичну поданій до митного оформлення MRN. Додатково доданий Прайс-лист від 15.11.2021 №б/н, містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару Pali Geldrop B.V., ОСОБА_1 , а відправником "Pol-Export" ОСОБА_2 , та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, як передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант).
У графі 33 оскаржуваних рішень від 27.11.2021 № UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 № UA209000/2021/700187/2 зазначено: “Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у графі 1 автотранспортної накладної CMR від 25.11.2021, від 26.11.2021 № б/н відправником товару зазначено "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko", проте графа 22 “Підпис та штамп відправника” заповнена штампом "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe", тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди. У поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 25.11.2021, від 26.11.2021 № б/н відсутні відомості у графах 5 (реквізити документів) 14 (умови оплати) та 21, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V3; за умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 № 29882021 розділом 1. Предмет контракту. Передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. договору визначено, що у такому Інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не подавався; Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей що підтверджують числові значення таких складових ціни товару; розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не надано, а у рахунку-фактурі від 25.11.2021р. № PL/050606979/2021-034/0757 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати; документи, зазначені в додатково наданому Повідомленні імпортера оцінюваного товару ТОВ "ФУДЛАЙФ ПЛЮС", - митна декларація країни відправлення, прайс-лист, та документ підтвердження вивозу KOMUNIKATIE599 не надавались.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 29.11.2021 № UA209000/2021/700190/2 зазначено: “Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 26.11.2021 № б/н відсутні відомості у графах 14 (умови оплати) та 21, а у графі 22 відсутній підпис відправника товару, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V. Відомості про місце призначення товару не відповідають відомостям у графі 3 (місце призначення) даної CMR, де зазначено м. Київ; За умовами зовнішньоекономічного договору від 29.09.2021 № 29882021 розділом 1. Предмет контракту. передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. Договору визначено, що у такому Інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не надавався; Розділом 2 даного договору визначено, що в ціну товару входить вартість упаковки, маркування, страхування і завантаження товару на транспортний засіб. Документи подані до митного оформлення не містять відомостей що підтверджують числові значення таких складових ціни товару; Розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не надано, а у рахунку-фактурі від 26.11.2021 № PL/050606979/2021-034/0763 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати товару; Прайслист від 08.11.2021 №б/н, містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайслист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару Grolleman Vrieshuis B.V., а відправником "Pol-Export"Jaroslaw Roszczenko, та відомостіу даномудокументіне є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття Прайслист (прейскурант); Документ поданий за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 27.11.2021 № MRN 21PL301010E1349870 виданий не у країні відправлення - Нідерландах, а у Польщі. Документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT IE599 до митного оформлення не надавався. У міжнародному ветеринарному сертифікаті № 230680621 від 25.11.2021 - місцем призначення товару вказано “м. Київ, Україна”, що суперечить заявленим умовам поставки оцінюваного товару (CPT- UA- Луцьк).
Документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості товару. Декларанту надано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки (Інвойс) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України).
Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація, надана в рамках Меморандуму “Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції” від 28.09.2021 та МД від 22.11.2021 №UA100320/2021/ 247943, де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США/кг, МД від 08.11.2021 № UA205140/2021/86524 де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США/кг, МД від 25.11.2021 № UA205140/2021/97795 де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США/кг, МД від 25.11.2021 №UA209170/2021/93481 де митна вартість такого товару становить 1,70 дол. США/ кг, МД від 26.11.2021 № UA205140/2021/98420, де митна вартість такого товару становить 1,00 дол. США/кг.
24.11.2021 декларант подав МД №UA209160/2021/014401, 25.11.2021 - МД №UA209160/2021/014468, 27.11.2021 - МД №UA209160/2021/014640, 29.11.2021 - МД №UA209160/2021/014704, МД №UA209160/2021/014721, МД №UA209160/2021/014722 за якими імпортований товар 1 (“м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 20206,00 кг”), товар 2 (“сало бокове свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20803,00 кг”), товар 4 (“сало (хребтове) свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20144,00 кг. та м'ясо свійських свиней морожене, подрібнене, вагою 841,00 кг.”), товар 5 (“сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин, вагою 21135,00 кг”), товар 6 (“сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20805,00 кг”), товар 7 (“сало бокове свиняче морожене, без пісних частин, вагою 20998,00 кг”) відповідно випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.
27.10.2021 між компаніями ТзОВ “Фудлайф Плюс” та експортером - компанією “G.VAN LANDSSCHOOT&ZONEN” укладено контракт №27102021. Відповідно до пункту 1 якого, продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору.
За умовами договору, товар поставляється партіями на умовах, узгоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах відповідно до правил Інкотермс 2010. У разі, якщо в проформах-інвойсах не узгоджені умови поставки, товар може поставлятись на умовах FCA або EXW, або CRТ, або СІР відповідно правилам Інкотермс 2010.
За замовленням покупця продавець надає покупцю послуги по зберіганню, пошуку і додаткового транспортування товару в обсязі і на умовах, визначених цим контрактом.
Якщо інше не обумовлено в проформі-інвойсі або інвойсі, поставка товару здійснюється з таких місць: із адреси холодильної камери (складу), з адреси виробника товару або з адреси продавця.
Ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і погрузки товару на транспортні засоби (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW правил Інкотермс 2010).
Весь товар вказаний в інвойсі поставляється партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватись в залежності від об'єму і кон'юнктури ринку на даний вид продукції, але не може перевищувати узгоджену вартість в інвойсі.
Ціна за одиницю товару не прив'язана до попередніх узгоджених поставках і варіюється в діапазоні, вказаному в інвойсі. Ціна узгодженої партії товару не може бути змінена в односторонньому порядку.
Ціна на товар встановлюється в доларах США та євро. Загальну суму контракту складає сума всіх інвойсів, підписаних в період дії даного контракту (п. 2 контракту).
Оплата товару здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе передоплату, оплату по факту поставки або оплату з відстрочкою платежу. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару проводиться банківським переказом в доларах США та євро на реквізити продавця, вказані в контракті (п. 6 контракту).
На виконання умов договору, компанія “G.VAN LANDSSCHOOT&ZONEN” виставила позивачу рахунок-фактуру від 23.11.2021 №2110384, згідно з яким вартість товару - половини туш свійських свиней охолоджені, вагою 20447,40 кг по 1,28 євро/кг становить в загальній сумі 26 172,67 євро.
26.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (“половини туш свійських свиней охолоджені, вагою 20447,40 кг”) декларантом подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209160/2021/014546, у якій визначено митну вартість товару за основним методом в сумі 26 172,67 євро, що згідно курсу становить 794 015,99 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA209160/2021/014546 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: сертифікат якості від 23.11.2021, рахунок-фактура №2110384 від 23.11.2021, пакувальний лист від 23.11.2021, автотранспортна накладна №Т65440513 від 23.11.2021, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 23.11.2021, сертифікат перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.11.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.11.2021, зовнішньоекономічний контракт №27102021 від 27.10.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну №7879552 від 26.11.2021, копія митної декларації країни відправлення №21BEE0000088391439 від 23.11.2021.
З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України запропоновано подати такі документи: - додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов 'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці товариство листом від 25.11.2021 № 25/11-01 інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи, а стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення.
Незважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму “Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції” від 28.09.2021, а також МД від 22.11.2021 № UA209140/2021/120470, де митна вартість такого товару становить 1,75 дол. США/кг.
Відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 26.11.2021 №UA209000/2021/700180/2 та сформовано картку відмови №UA209160/2021/000269 у прийнятті митної декларації.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2 зазначено: “Відповідно до пункту 1 частини 4 cтатті 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено наступне: зовнішньоекономічним договором від 27.10.2021 № 27102021 розділом 1. “Предмет контракту” передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору, у розділі 2. договору визначено, що у такому Інвойсі сторонами контракту вказується назва, загальна кількість та вартість товару. До митного оформлення такийдокументне надано; у розділі 2 даного договору зазначено, що ціна на товар включає в себе вартість упаковки, маркування і страхування, проте документи подані до митного оформлення не містять відомостей що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу; розділом 6. даного договору передбачено, що оплата товару здійснюється на умовах згідно Проформи-інвойсу (до митного оформлення не надано); додатки до зовнішньоекономічного договору від 05.11.2021 №б/н складені одночасно, та містять суттєві розбіжності щодо умов поставки товару, що викликає сумніви у достовірності даних документів; до митного оформлення надано рахунок-фактуру від 23.11.2021 № 2110384 у якому відсутні відомості про умови поставки оцінюваного товару (CPT Луцьк), та відсутні реквізити зовнішньоекономічної угоди. У даному рахунку зазначено термін "prepaid" - передоплата, проте банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару не подавався, що є порушенням вимог п.4 ч.2 ст.53 МКУ; У поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 23.11.2021 № B № T 65440513 відсутні відомості щодо умов поставки товару, та реквізитів документів даної партії товару, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V. Таким чином документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а саме відомостей щодо умов оплати, та умов поставки оцінюваного товару, що є суттєво для правильності визначення митної вартості на умовах поставки CPT- UA- Луцьк; Прайс-лист виробника товару та документ підтвердження вивозу KOMUNIKATIE599 до митного оформлення не надавались.
Документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості товару. Декларанту надано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки (Інвойс) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - додатки (Інвойс, Рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару(видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 2 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України).
Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація, надана в рамках Меморандуму “Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції” від 28.09.2021 та МД від 22.11.2021 №UA209140/2021/120470, де митна вартість такого товару становить 1,75 дол. США/ кг.
26.11.2021 декларант подав МД №UA209160/2021/014589 за якою імпортований товар 3 («половини туш свійських свиней охолоджені, вагою 20447,40 кг») відповідно випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Позивач, вважаючи рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.11.2021 №UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 №UA209000/2021/700173/2, від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2, від 27.11.2021 №UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 №UA209000/2021/700187/2, від 29.11.2021 №UA209000/2021/700190/2 та від 29.11.2021 №UA209000/2021/700191/2 протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
За визначенням, викладеним у статті 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Згідно зі статтею 264 Митного кодексу орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, зокрема у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору.
Судом першої інстанції вказано на те, що позивачем надано сертифікати якості і міжнародні сертифікати, вагові та вартісні показники усіх товаросупровідних документів узгоджуються між собою, відомості про відправника та отримувача кореспондуються між собою, а тому не повинні викликати сумнівів.
Також судом першої інстанції наголошено на тому, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду, що надані ТОВ "Фудлайф Плюс" документи містять істотні розбіжності, в яких наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Згідно доводів відповідача, митна вартість товару не могла бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, що імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.
Тобто, наданими до митного оформлення документами не підтверджено заявлену до митного оформлення ціну імпортованого товару та на вимогу митного органу необхідних додаткових доказів декларантом не надано.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.
За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Так, заявлена позивачем митна вартість товару не визнана митним органом. Відповідачем поставлено під сумнів правильність визначення митної вартості декларантом.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару ,, ОСОБА_3 бокове свиняче морожене, сало хребтове свиняче морожене, сало м'яке (жир) свинячий морожений, їстівні субстрати свійських свиней морожені, м'ясо свійських свиней морожене.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом було виявлено, що подані до митного контролю та оформлення документи містять такі розбіжності і неточності: зокрема, у графі 1 CMR відправником товару зазначено ,,Pol-ExportRoszczenko, проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом PW, тобто підприємством, яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди; розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено що оплата здійснюється на умовах зазначених в Проформах-інвойсах, але такі документи не надані, а у рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати; документи подані за кодом 9610 (копія митної декларації країни відправлення) видані у Польщі, хоча країною відправлення оцінюваного товару є Нідерланди; документ підтвердження вивозу KOMUNIKATIE 599 містить інформацію ідентичну поданій до митного оформлення MRN тощо.
Аналіз наведених вище положень МК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу та подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Згідно доводів відповідача, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Митні органи наділені виключною компетенцією в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою їм надано повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом вартості товару Львівська митниця в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту у всіх випадках запропоновано подати такі документи: 1) додатки (інвойс, рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; 2) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару( видаткові, податкові накладні); 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); 4) якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи , що містять відомості про вартість страхування; 5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 6) виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, колегія суддів вважає, що у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, у зв'язку з чим відповідач витребовував додаткові документи та вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж пояснені декларантом після отримання запиту митного органу, проте декларант не спростував твердження відповідача про виявлені у документах недоліки та не надав додаткових документів, які б дозволяли митниці однозначно встановити і перевірити заявлену декларантом митну вартість.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14 липня 2020 року у справі №809/1557/17, від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2133/19, від 10 квітня 2020 року у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.
Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, що стало підставою для коригування митної вартості товарів не за ціною договору (контракту).
Тобто, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.
Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 3ст. 53 Митного кодексу України.
При цьому, за змістом пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що їх прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом. За результатом проведеної процедури консультації із декларантом та у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України та розрахована в рішеннях про коригування митної вартості на підставі цінової інформації Меморандуму Всеукраїнською асоціацією імпортерів м'яса та м'ясопродукції від 28.09.2021, а також МД від 08.11.2021 №UA205140/2021/86524.
Суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митних декларацій та наданням їх копій суду, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.
За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання щодо безпідставності позовних вимог та відповідно відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, висновок про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту з підстав ненадання декларантом позивача документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, та про застосування при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, суд апеляційної інстанції вважає правомірним.
Наведені обставини в своїй сукупності під час вирішення спірних правовідносин залишилися поза увагою суду першої інстанції, що має наслідком його скасування.
Таким чином, оскільки митний орган діяв підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2021 № UA209000/2021/700171/2, від 25.11.2021 №UA209000/2021/700173/2, від 26.11.2021 № UA209000/2021/700180/2, від 27.11.2021 №UA209000/2021/700182/2, від 29.11.2021 №UA209000/2021/700187/2, від 29.11.2021 №UA209000/2021/700190/2 та від 29.11.2021 № UA209000/2021/700191/2 є правомірними, а позовні вимоги про їх скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які підлягають скасуванню.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Керуючись статтями 242, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року у справі №140/3985/22 - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний