17 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/23957/21 пров. № А/857/14712/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.
Обрізка І.М.,
секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Мричко Н.І), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 12 год. 22 хв. 05 вересня 2022 року, повне судове рішення складено 12 вересня 2022 року, у справі №380/23957/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов,
13.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області, просило визнати протиправною та скасувати постанови Державної екологічної інспекції у Волинській області №93-8/21 від 22.11.2021, №94-8/21 від 22.11.2021, №95-8/21 від 22.11.2021.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство вважається розповсюджувачем, оскільки надає продукцію на ринку, а введення продукції в обіг не охоплюється поняттям розповсюдження, та передує наданні продукції. Суд першої інстанції вказав, що обов'язок нанесення на паспорт якості знаку відповідності технічним регламентам, який підтверджує відповідність палива вимогам Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність, покладений виключно на виробника палива. Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи положення пункту 20 Технічного регламенту, саме на ОАО «Мозирський НПЗ» покладено обов'язок нанесення на паспорт якості знаку відповідності технічним регламентам, який підтверджує відповідність палива вимогам Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Суд першої інстанції вказав, що позивач не є особою, яка поставила суб'єкту господарювання продукцію (паливо), оскільки згідно з договором комісії від 01.04.2020 №ОБП/20/311, укладеним між ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» (Комітент) та ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» (Комісіонер), ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» здійснює реалізацію нафтопродуктів та скрапленого газу, отриманих від ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР», тобто правовим статусом особи, яка поставила продукцію наділене ТОВ «ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР». Суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на ідентифікацію виробника, у відповідності до частини 7 статті 8 Закону України №2735-VI, ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» не вважається особою, що ввела таку продукцію в обіг. Суд першої інстанції вважав, що позивач як розповсюджувач не може нести відповідальність за не дотримання суб'єктами у ланцюгу постачання (виробником, імпортером) вимог щодо правил та умов нанесення знаку відповідності технічним регламентам, отже надавши під час проведення перевірки органу ринкового контролю паспорти якості із нанесеними на них знаками відповідності та інформацію щодо виробника та суб'єкта господарювання, який поставив йому продукцію, позивач виконав вимоги Закону України №2735-VI.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Волинській області подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що прийняті рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 19.10.2021 відповідають усім вимогам Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції». Скаржник зазначає, що повідомлення суб'єкта господарювання за наслідками застосування обмежувальних (корегувальних) заходів повинно підтверджувати факт виконання рішення, обов'язковою умовою для чого є встановлення органом ринкового нагляду результативності такого виконання. Скаржник зазначає, що Товариство надало повідомлення від 27.10.2021 про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.10.2021 №210-8/21, №213-8/21 та №215-8/21, у якому повідомляється що підприємством усунуто формальну невідповідність щодо паспортів якості 01.10.2021 №1441 на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, паспорт якості від 27.09.2021 №1414 на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 та паспорт якості від 27.09.2021 №1418 на паливо дизельне ДП-Л Євро5-В0. Скаржник зазначає, що листом ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА СЕПРО» від 02.11.2021 № 179/ОС підтверджується, що ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» як розповсюджувачем порушено правила та умови нанесення знаку відповідності, а саме самовільно перенесено знак відповідності технічним регламентам з ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності на паспорти якості від 01.10.2021 №1441, від 27.09.2021 №1414 та від 27.09.2021 №1418 з паспортів якості заводу виробника, оскільки призначений орган такий знак не наносив, а також не надавав вказівки щодо його нанесення на вказані паспорти якості. Вважає, що судом зроблено помилковий висновок про відсутність об'єктивної можливості виконати рішення та без дослідження того, чи вчинялись позивачем дії з метою реалізації цього обов'язку, чи були такі дії достатніми для належного виконання цього обов'язку.
В судовому засіданні скаржник апеляційну скаргу підтримав.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області на підставі наказу від 05.10.2021 за №82-РН та направлення від 05.10.2021 за № 82-РН проведено планову перевірку суб'єкта господарювання ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», що знаходиться за адресою: Луцький р-н, с.Струмівка, вул.Рівненська, 2/а.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 19.10.2021 за №46-8/21, в якому зафіксовано невідповідність палив вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, зокрема, на документи про якість (паспорти якості) від 01.10.2021 №1441 на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, від 27.09.2021 №1414 на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0, від 27.09.2021 №1418 на паливо дизельне ДП-Л-Євро5-Е0, що видані Центром паливних випробувань «TFC» Рівненська ВЛ: не нанесено знак відповідності технічним регламентам; Центром паливних випробувань «TFS» Рівненської ВЛ не проведені випробування характеристик автомобільного бензину А-92-Євро5-Е0, А-95-Євро5-Е0, палива дизельного ДП-Л-Євро5-Е0, встановлено, що позначення автомобільного бензину А-92-Євро5-Е0, А-95-Євро5-Е0, палива дизельного ДП-Л-Євро5-Е0 на паливно-розподільному обладнанні та в розрахункових документах (фіскальних чеках) не відповідають вимогам Технічного регламенту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927.
На підставі акта перевірки від 19.10.2021 Державна екологічна інспекція у Волинській області прийняла рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема: від 19.10.2021 №210-8/21 (щодо бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0), №213-8/21 (щодо бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0), №215-8/21 (щодо палива дизельного ДП-Л-Євро5-Е0), якими застосовано обмежувальні (коригувальні) заходи відповідно до статей 28-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» у вигляді обмеження надання продукції на ринку, шляхом усунення формальної невідповідності. Вказано, вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству. Термін виконання до 29.10.2021.
27.10.2021 Товариство подало повідомлення про виконання вказаних рішень, вказавши, зокрема, що Товариством усунуто формальну невідповідність щодо паспортів якості №1441 від 01.10.2021, №1414 від 27.09.2021 та №1418 від 27.09.2021. Копії вказаних паспортів якості долучено до пояснення.
У період з 08.11.2021 по 11.11.2021 головним спеціалістом сектору державного ринкового нагляду Державної екологічної інспекції у Волинській області проведено перевірку стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за результатами якого складено акт від 11.11.2021 №39-8/21.
Відповідно до вказаного акта, рішення від 19.10.2021 №210-8/21, №213-8/21, №215-8/21 Товариством виконані частково, оскільки відповідно до листа від 02.11.2021 №179/ОС ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості» «МАСМА-СЕПРО» на адресу АТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» будь-яких вказівок щодо супроводження наведеного (зазначеного) у паспорті якості знака відповідності своїм ідентифікаційним кодом не надавало. Згідно з листа №4146 від 08.11.2021, ТОВ «БНК-УКРАЇНА» забезпечено нанесення національного знаку відповідності технічним регламентам та ідентифікаційного номеру органу з оцінки відповідності на заводські паспорти якості з дозволу ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості» «МАСМА-СЕПРО», що зазначено в листі №179/ОС від 02.11.2021. Заводські паспорти якості (ОАО Мозирський НПЗ, республіка Білорусь) відповідно до листа №4146 від 08.11.2021 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» передані в якості товарно-супровідних документів для продажу і реалізації нафтопродуктів у мережі автозаправних комплексів «ТМ ОККО». Інформація щодо забезпечення нанесення національного знаку відповідності технічних регламентам та ідентифікаційного номеру органу з оцінки відповідності (ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості» «МАСМА-СЕПРО») на паспорти якості АТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» в листі №4146 від ТОВ «БНК-УКРАЇНА» відсутня.
На підставі акта перевірки від 11.11.2021 та протоколу від 11.11.2021 №32-8/21, у зв'язку з неповним виконанням рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.10.2021 №210-8/21, №213-8/21, №215-8/21 щодо усунення формальної невідповідності, визначених пунктом 3 частиною 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Державна екологічна інспекція у Волинській області прийняла постанови про накладення штрафу від 22.11.2021 №93-8/21, №94-8/21, №95-8/21.
Не погоджуючись з висновками перевіряючих, вважаючи такі необґрунтованими, а постанови про накладення штрафів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, Товариство звернулось з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №2735-VI) відповідно до статті 3 якого законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Частиною 1 статті 4 Закону №2735-VI встановлено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 2735-VI заходами ринкового нагляду є: 1)перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Відповідно до положень статті 23 Закону № 2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Згідно з частиною 5 статті 23-1 Закону № 2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г)найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.
Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Статтею 24 Закону № 2735-VI закріплено особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів, встановлено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів - планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: а)наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність, зокрема: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом (частина 3 статті 29 Закону № 2735-VI).
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що на підставі акта перевірки від 19.10.2021 відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема: від 19.10.2021 №210-8/21 (щодо бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0), №213-8/21 (щодо бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0), №215-8/21 (щодо палива дизельного ДП-Л-Євро5-Е0), якими застосовано обмежувальні (коригувальні) заходи у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності на підставі частини 3 статті 29 Закону України №2735-VI, а саме: на паспорти якості не нанесено знак відповідності технічним регламентам. Встановлено строк виконання рішень до 29.10.2021.
У рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.10.2021 №210-8/21, №213-8/21 та №215-8/21 зазначено про усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами, шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.
Згідно з частиною 4 статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону № 2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини 1 цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).
Згідно з частиною 3 статті 30 Закону № 2735-VI приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється, зокрема, за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Відповідно до вимог статті 33 Закону № 2735-VI обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.
У рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.
Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб'єкта господарювання належним чином виконати це рішення.
Згідно з статтею 34 Закону № 2735-VI суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
Актом перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.11.2021 №39-8/21 встановлено, що рішення від 19.10.2021 №210-8/21, №213-8/21 та №215-8/21 виконані частково, однак не можуть бути визнані результативним, внаслідок чого посадовими особами відповідача складено протокол від 11.11.2021 №32-8/21.
Так, на виконання рішення від 19.10.2021 №210-8/21 надано документ про якість (паспорт якості) від 01.10.2021 №1441 на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 на якому нанесено знак відповідності технічним регламентам із ідентифікаційним кодом « 081», який присвоєно ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА СЕПРО». В даному паспорті якості під знаком ** зазначено, що національний знак відповідності та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності перенесено з паспорту заводу-виробника №1368 від 22.09.2021.
На виконання рішення від 19.10.2021 №213-8/21 Товариство надало документ про якість (паспорт якості) від 27.09.2021 №1414 на бензин автомобільний А-95- Євро5-E0 на якому нанесено знак відповідності технічним регламентам із ідентифікаційним кодом « 081», який присвоєно ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА СЕПРО». В даному паспорті якості під знаком НОМЕР_1 зазначено, що національний знак відповідності та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності перенесено з паспорту заводу-виробника №1347 від 16.09.2021.
На виконання рішення від 19.10.2021 №215-8/21 надано документ про якість (паспорт якості) від 27.09.2021 №1418 на паливо дизельне ДП-Л- Євро5-B0 на якому нанесено знак відповідності технічним регламентам із ідентифікаційним кодом «081», який присвоєно ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА СЕПРО». В даному паспорті якості під знаком ** зазначено, що національний знак відповідності та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності перенесено з паспорту заводу-виробника №1351 від 18.09.2021.
Водночас, відповідно до листа ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА СЕПРО» від 02.11.2021 №179/ОС, на адресу AT «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА СЕПРО» будь-яких вказівок щодо супроводження наведених у паспортах якості знаків відповідності своїм ідентифікаційним кодом не надавало (т.1 а.с.207).
В листі додатково, також, повідомлено, що ДП «Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА СЕПРО» не є уповноваженою установою для встановлення відповідності чи невідповідності нанесення національного знаку відповідності технічним регламентам.
Так, вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів встановлює Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Технічний регламент).
Відповідно до пункту 8 Технічного регламенту кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
Згідно з пунктом 9 Технічного регламенту документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку (категорію) - для суднових та котельних палив; позначення палива - для автомобільного бензину та дизельного палива; назву та адресу підприємства - виробника; назву та адресу розповсюджувача (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою; гарантійний строк зберігання.
Пунктом 20 Технічного регламенту встановлено, що перед введенням в обіг та під час надання палива на ринку на документ про якість (паспорт якості) виробником повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність.
У разі проведення оцінки відповідності призначеним органом з оцінки відповідності до знаку відповідності додається його ідентифікаційний номер.
Зображення знаку відповідності технічним регламентам виконується згідно з формою та описом, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. №1184 «Про затвердження форми, опису знаку відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення».
Відповідно до Правил та умов нанесення знаку відповідності технічним регламентам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1184 знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.
Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг, може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання.
Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де: UA - умовне позначення України латинськими літерами; TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.
Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.
Системний аналіз вказаних положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що розповсюджувач продукції (будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку), яким в межах спірних правовідносин є позивач, здійснюючи реалізацію палива, зобов'язаний володіти при цьому паспортом якості, на який нанесено знак відповідності технічним регламентам. В свою чергу, відсутність на паспорті якості нанесеного знаку відповідності технічним регламентам вказує на те, що таке паливо не може перебувати в обігу.
Отже, Технічним регламентом №927 передбачено нанесення на паспорт якості знаку відповідності технічним регламентам, а тому перевірка його наявності є обов'язковою, в тому числі, при перевірці продукції у її розповсюджувачів.
При цьому, у розумінні статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, введенням в обіг вважається надання продукції на ринку України в перший раз, тобто, зокрема, внаслідок платного постачання продукції на підставі, в тому числі, договорів купівлі-продажу, поставки тощо, які передбачають передачу права власності на такі товари для розповсюдження на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності.
Для цілей Закону 2735-VI, як це передбачено частиною 7 статті 8 цього Закону, особою, що ввела продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію, у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду.
Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 вересня 2021 у справі №815/390/18.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Вказана норма носить імперативний характер та встановлює пряму підставу для накладення штрафу, яка виникає у разі встановлення факту невиконання рішень про вжиття обмежувальних корегувальних заходів.
Крім того, при вирішенні питання щодо стягнення штрафів, накладених відповідно до пункту 3 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI слід враховувати, що підстави для прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та підстави для прийняття рішення про накладення штрафу розмежовуються цим Законом та мають суттєві відмінності.
Зокрема, підставою для прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є встановлення факту невідповідності продукції вимогами технічного регламенту. Таке рішення встановлює обов'язок вчинити дії та не передбачає накладення фінансових санкцій за порушення, внаслідок виявлення якого це рішення було прийнято.
Разом з тим, підставою для винесення постанови про накладення штрафу є порушення, вчинення якого фіксується шляхом складання протоколу та полягає виключно у невиконанні або неповному виконанні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Так, предметом оскарження у даній справі є постанови відповідача про накладення штрафу, якими позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про державний ринковий контроль нехарчової продукції», а саме за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Отже, спірним є питання, чи виконано позивачем у встановлений у встановлений строк рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, оскільки саме від цього залежить наявність підстав для прийняття спірних постанов.
Враховуючи те, що оскаржувані постанови винесені за результатами невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, які не були оскаржені та є чинними, належних та допустимих доказів повного виконання таких рішень Товариство не надало, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення відповідача про вжиття коригувальних (обмежувальних) заходів та постанови про накладення штрафу, прийняті, передусім, з метою попередження розповсюдження бензину та дизельного палива, що не відповідають вимогам технічних регламентів, тобто вимогам якості та безпечності для життя та здоров'я людини.
На пріоритетність життя та здоров'я людини у сфері захисту прав споживачів, що забезпечується, у тому числі належним інформуванням споживачів про якість товару, його відповідність встановленим вимогам та технічним регламентам, неодноразово наголошувалось Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 листопада 2019 року в справі № 817/381/16, від 14 лютого 2020 року в справі № 808/2525/16, від 28 вересня 2020 року в справі № 826/855/16, від 17 лютого 2021 року в справі № 640/19248/19 та від 31 січня 2022 року в справі № 640/15352/19.
Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що має наслідком скасування такого та відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до положень статті 139 КАС України, такі розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі №380/23957/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 27.01.2023 згідно з ч.3 ст.321 КАС України