25 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 944/7119/21 пров. № А/857/17142/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Дутки І.Р.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Мудрик Б.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2022р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділу реагування патрульної поліції Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській обл. старшого лейтенанта поліції Ходоновича Андрія Володимировича та Головного управління Національної поліції у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника (суддя суду І інстанції: Мартинюк В.Я., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14 год. 58 хв. 06.10.2022р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 07.10.2022р.),-
28.12.2021р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 081949 від 17.12.2021р., складеного відносно нього (а.с.1-7, 42-48).
Розгляд цієї справи проведено судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження із повідомленням учасників страви (а.с.51-52).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2022р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.165-169).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову по справі, якою заявлений позов задовольнити (а.с.173-178).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірне винесення щодо позивача спірного заборонного припису. Ініціатором конфлікту виступав ОСОБА_2 , який безпосередньо вчинив домашнє насильство відносно позивача як члена сім'ї, мотивуючи свої дії правами господаря господарства, де проживає дружина позивача із малолітніми дітьми.
Також зібрані по справі докази (письмові заяви та пояснення) вказують на недостатність підстав та небезпеки для складання заборонного припису.
Окрім цього, спірний заборонний припис складений із порушенням Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затв. спільним наказом МВС України та Міністерства соціальної політики України № 369/180 від 13.03.2019р.
Згідно форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17.12.2021р. поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як середній, що не відповідає фактичним обставинам справи; спірний припис винесено перед заповненням форми оцінки ризиків.
Водночас, судом не враховані представлені позивачем судові рішення, які стосуються попередніх заборонних приписів щодо позивача.
Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду справи, починаючи з 21.11.2005р., позивач ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ; під час шлюбу в подружжя народилося двоє дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19, 20, 21).
Позивач разом з своєю сім'єю проживає у батьків дружини за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).
Місцем реєстрації проживання позивача є АДРЕСА_2 (а.с.9).
За час такого проживання між позивачем та батьком дружини ОСОБА_2 неодноразово виникали побутові конфлікти (а.с.66-69, 70-72, 73-74).
17.12.2021р. о 19 год. 40 хв. працівником поліції Інспектором відділу реагування патрульної поліції /ВРПП/ Яворівського районного відділу поліції /РВП/ Головного управління /ГУ/ Національної поліції /НП/ у Львівській обл. старшим лейтенантом поліції Ходоновичем А.В. відносно позивача складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 081949.
Згідно цього припису ОСОБА_1 , перебуваючи з 09 год. 20 хв. 17.12.2021р. по вечірній час за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно тестя ОСОБА_2 , а саме: ображав його нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, через що до нього застосовано захід термінового заборонного припису у вигляді заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи.
Вказаний припис стосовно кривдника винесений строком на три доби - з 19 год. 40 хв. 17.12.2021р. по 19 год. 40 хв. 19.12.2021р. (а.с.8).
Вирішуючи наведений спір та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис винесений Інспектором ВРПП Яворівського РВП ГУ НП у Львівській обл. старшим лейтенантом поліції Ходоновичем А.В. правомірно, а тому відсутні будь-які підстави для його скасування.
В матеріалах справи міститься достатньо доказів, які вказують на підставність та обґрунтованість винесення вказаного припису та не підтверджують односторонності під час прийняття спірного припису. Крім того, посилання позивача на відсутність форми оцінки ризиків при прийнятті спірного припису не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне.
Із змісту розглядуваного позову ОСОБА_1 слідує, що останній оспорює правомірність винесеного припису, оскільки він не вчиняв домашнього насильства стосовно потерпілого - тестя ОСОБА_2 .
Окрім цього, під час складання припису допущені порушення процедури його складення та неточності при його заповненні (не вказано ступінь спорідненості позивача з потерпілим ОСОБА_2 , перелік доданих до припису документів).
Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України № 2229-VIII від 07.12.2017р. «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до ст.1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3 цієї статті).
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п.16 вказаної статті).
Формами домашнього насильства є психологічне, фізичне та сексуальне насильство (п.п.14, 15, 17 наведеної статті).
Згідно з ст.4 вказаного Закону діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується на таких засадах:
1) гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;
2) належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
4) визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства;
5) повага та неупереджене і небайдуже ставлення до постраждалих осіб з боку суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення пріоритетності прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
6) конфіденційність інформації про постраждалих осіб та осіб, які повідомили про вчинення домашнього насильства;
7) добровільність отримання допомоги постраждалими особами, крім дітей та недієздатних осіб;
8) врахування особливих потреб та інтересів постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей, недієздатних осіб, осіб похилого віку;
9) ефективна взаємодія суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з громадськими об'єднаннями, неурядовими організаціями, засобами масової інформації та іншими заінтересованими особами.
Відповідно до ч.2 ст.5 зазначеного Закону основними напрямами реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:
1) запобігання домашньому насильству;
2) ефективне реагування на факти домашнього насильства шляхом запровадження механізму взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) надання допомоги та захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування шкоди, завданої домашнім насильством;
4) належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки.
Із змісту ст.25 зазначеного Закону слідує, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника затверджений наказом МВС України № 654 від 01.08.2018р.
Згідно з п.1 розділу ІІ цього Порядку терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до п.3 розділу ІІ вказаного Порядку під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності). Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій (п.п.5, 11 розділу ІІ цього Порядку)
Правила заповнення приписи визначені в п.10 розділу ІІ вказаного Порядку.
В частині підставності та обґрунтованості складення спірного припису стосовно позивача колегія суддів керується наступним.
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Такий припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Метою такого припису є припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, а не притягнення кривдника до певного виду відповідальності.
Отже, під час складання термінового заборонного припису стосовно кривдника уповноваженою особою вживаються спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, основною метою яких є припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Із змісту спірного припису серії АА № 081949 від 17.12.2021р. убачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи з 09 год. 20 хв. 17.12.2021р. по вечірній час за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно тестя ОСОБА_2 , а саме: ображав його нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, через що до нього застосовано захід термінового заборонного припису у вигляді заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи.
Факт виникнення конфліктної ситуації між позивачем та його тестем, яка супроводжувалася вчиненням психологічного насильства на потерпілого ОСОБА_2 , стверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:
рапортом чергового інспектора Яворівського РВП ГУ НП у Львівській обл. від 17.12.2021р. (а.с.107);
заявою ОСОБА_2 від 17.12.2021р., в якій останній просив вжити заходи до зятя ОСОБА_1 , який конфліктує з ним, ображає і погрожує, чим вчинив психологічний тиск за місцем його проживання (а.с.108);
письмовими пояснення ОСОБА_2 від 17.12.2021р., в яких останній описав обставини конфлікту з позивачем (а.с.109-110);
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якого поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як середній (а.с.112).
Після винесення спірного припису відповідачем були опитані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які у своїх письмових поясненнях від 21.12.2021р. підтвердили виникнення конфліктних ситуацій між позивачем та їхнім батьком ОСОБА_2 .
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що внаслідок конфлікту між позивачем та його тестем ОСОБА_2 , який мав місце 17.12.2021р. за місцем проживання потерпілого, під час якого ОСОБА_1 чинив психологічне насильство на ОСОБА_2 , у відповідачів були наявними правові підстави для складення спірного припису з метою припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Важливе значення у розглядуваній ситуації має місце вчинення домашнього насильства - місце проживання потерпілого, а також факт звернення останнього в органи поліції для припинення останнього.
Представлені позивачем відеоматеріали, які долучені до матеріалів справи, не спростовують вищевказаних висновків, свідчать про неприязний характер учасників конфлікту, який носить тривалий характер.
Водночас, обраний відповідачем захід термінового заборонного припису стосовно кривдника - заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи - є співмірним та обґрунтованим з огляду на встановлені обставини справи.
Стосовно допущених процедурних порушень під час складання термінового заборонного припису стосовно кривдника колегія суддів зазначає таке.
Із змісту спірного припису убачається, що під час його заповнення був визначений ступінь спорідненості позивача з потерпілим ОСОБА_2 .
Також вчинення запису щодо переліку доданих до припису документів не передбачено Порядком винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затв. наказом МВС України № 654 від 01.08.2018р., а також бланком вказаного припису.
Окрім цього, в поданій апеляційній скарзі позивач наголошує на неправильності заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17.12.2021р.
Процедура проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення, визначена Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затв. наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України № 369/180 від 13.03.2019р.
Згідно з п.п.4, 5 розділу вказаного Порядку оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.п.1 і 2 розділу ІІ зазначеного Порядку оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
В силу приписів п.7 розділу ІІ наведеного Порядку залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
Отже, процедура проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства запроваджена з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення; проведення такої процедури передує рішенню щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Учасниками такої процедури є постраждала особа та поліцейський уповноваженого підрозділу поліції.
Згідно фактичних обставин справи поліцейським було проведено процедуру оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та визначено рівень небезпеки як середній.
Підстави для такої оцінки викладені у Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яка долучена до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства.
За таких умов покликання позивача на невідповідність визначеного рівня небезпеки вчинення домашнього насильства встановленим обставинам справи не знайшла свого об'єктивного підтвердження.
Позивачем не наведено вагомих і переконливих доказів помилкового визначення рівня небезпеки, при цьому навіть за низького рівня небезпеки терміновий заборонний припис стосовно кривдника може бути винесений на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
Стосовно відсутності заповненої Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства на момент винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, то така обставина не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
Таким чином, Інспектор ВРПП Яворівського РВП ГУ НП у Львівській обл. старший лейтенант поліції Ходонович А.В. при винесенні оскаржуваного термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 081949 від 17.12.2021р., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Водночас, позивачем не доведено наявності обставин протиправності винесеного відповідачем заборонного припису.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову (в межах його доводів), а тому заявлений позов не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Відповідно до правил ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2022р. в адміністративній справі № 944/7119/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 27.01.2023р.