Постанова від 25.01.2023 по справі 140/6609/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/6609/21 пров. № А/857/14570/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Дутки І.Р.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Дорохольський І.В.;

від відповідача - Добродій А.Р., Мартинюк В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2022р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській обл. про визнання протиправними та скасування наказів щодо встановлення та виплати премії, додаткової доплати, матеріальної допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Денисюк Р.С., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 05.09.2022р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

ВСТАНОВИВ:

26.06.2021р. (згідно з відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Головного управління /ГУ/ Національної поліції /НП/ у Волинській обл., в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність в частині скасування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в період з 01.11.2020р. по 05.03.2021р. включно;

зобов'язати встановити, нарахувати і виплатити надбавку поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень з 01.11.2020р. по 05.03.2021р. включно в розмірі 15 відсотків від посадового окладу, що складає 1872 грн. 58 коп.;

зобов'язати встановити, нарахувати і виплатити надбавку поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час з 01.06.2016р. по 05.03.2021р. включно у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, що складає 28074 грн. 50 коп.;

зобов'язати встановити, нарахувати і виплатити надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції з 01.05.2016р. по 05.03.2021р. включно в розмірі до 100 % від грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу з врахуванням окладу за спеціальним званням, нарахованої надбавки за стаж служби, що складає 436200 грн. 02 коп.;

визнати протиправними та скасувати накази відповідача № 351 о/с від 24.11.2020р., № 382 о/с від 24.12.2020р., № 25 о/с від 25.01.2021р., № 52 о/с від 22.02.2021р., № 88 від 23.03.2021р. в частині встановлення, нарахування і виплати позивачу частини грошового забезпечення - премії;

зобов'язати встановити, нарахувати і виплатити премію, як частину грошового забезпечення, з 01.11.2020р. по 05.03.2021р. включно в розмірі до 91,07 % від грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу з врахуванням окладу за спеціальним званням, нарахованої надбавки за стаж служби, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції, що складає 62783 грн. 96 коп.;

визнати протиправними та скасувати накази ГУ НП у Волинській обл. № 288 о/с від 23.09.2020р., № 382 о/с від 24.12.2020р., № 88 о/с від 23.03.2021р. в частині встановлення, нарахування і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань;

зобов'язати встановити, нарахувати і виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік в сумі 17706 грн. 38 коп. та матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік в сумі 60548 грн. 92 коп. на загальну суму 78255 грн. 30 грн. відповідно;

визнати протиправними та скасувати накази відповідача № 223 о/с від 23.07.2020р., № 258 о/с від 25.08.2020р., № 382 о/с від 24.12.2020р. в частині встановлення, нарахування і виплати додаткової доплати, згідно постанови Кабінету Міністрів /КМ/ України № 375 від 29.04.2020р.;

зобов'язати встановити, нарахувати і виплатити додаткову доплату згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р. в період з 10.03.2020р. по 05.03.2021р. в сумі 143213 грн. 43 коп.;

стягнути додаткову доплату згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р. в сумі 143213 грн. 43 коп.;

визнати протиправною бездіяльність в частині невиплати індексації грошового забезпечення в період 01.06.2016р. по жовтень 2017 року включно в сумі 3474 грн. 97 коп.;

зобов'язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 01.06.2016р. по жовтень 2017 року включно в сумі 3474 грн. 97 коп.;

стягнути на користь позивача нараховану індексацію грошового утримання з 01.06.2016р. по жовтень 2017 року включно в сумі 3474 грн. 97 коп. (Т.1, а.с.1-35).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. позовні вимоги у частині визнання протиправними та скасування наказів відповідача № 351 о/с від 24.11.2020р., № 382 о/с від 24.12.2020р., № 25 о/с від 25.01.2021р., № 52 о/с від 22.02.2021р., № 88 від 23.03.2021р. в частині встановлення, нарахування і виплати позивачу частини грошового забезпечення - премії; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити премію, як частину грошового забезпечення, з 01.11.2020р. по 05.03.2021р. включно в розмірі до 91,07 % від грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, з врахуванням окладу за спеціальним званням, нарахованої надбавки за стаж служби, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції, що складає 62783 грн. 96 коп.; визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській обл. № 288 о/с від 23.09.2020р., № 382 о/с від 24.12.2020р., № 88 о/с від 23.03.2021р. в частині встановлення, нарахування і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік в сумі 17706 грн. 38 коп. та матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік в сумі 60548 грн. 92 коп. на загальну суму 78255 грн. 30 грн. відповідно; визнання протиправними та скасувати наказів відповідача № 223 о/с від 23.07.2020р., № 258 о/с від 25.08.2020р., № 382 о/с від 24.12.2020р. в частині встановлення, нарахування і виплати додаткової доплати, згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р.; зобов'язання встановити, нарахувати і виплатити додаткову доплату згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р. в період з 10.03.2020р. по 05.03.2021р. в сумі 143213 грн. 43 коп.; стягнення додаткової доплати згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р. в сумі 143213 грн. 43 коп., залишено без розгляду (Т.1, а.с.132-136).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. позов задоволено частково; зобов'язано відповідача ГУ НП у Волинській обл. здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в період з 01.06.2016р. по 05.03.2021р. доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час; визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у Волинській обл. щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з червня 2016 року по жовтень 2017 року включно; зобов'язано ГУ НП у Волинській обл. провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року включно; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (Т.1, а.с.137-141).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022р. ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. скасовано і направлено справу щодо частини позовних вимог для продовження розгляду до суду першої інстанції; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ГУ НП у Волинській обл. задоволено частково; рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ГУ НП у Волинській обл. здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в період з 01.06.2016р. по 05.03.2021р. доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час скасовано та прийнято постанову, якою наведені позовні вимоги задоволено частково; зобов'язано ГУ НП у Волинській обл. здійснити нарахування та виплату позивачу доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за періоди, що наведені у листах Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУ НП у Волинській обл. №№ 6051/52/01-2021, 1286/52/1/01-2021 від 06.04.2021р., 07.04.2021р. відповідно; в задоволені решти позовних вимог у цій частині відмовлено (Т.1, а.с.235-247).

Розгляд справи в частині повернутих на продовження розгляду вимог здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (Т.2, а.с.175-176).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2022р. у задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено за безпідставністю (Т.3, а.с.83-89).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлені позовні вимоги задовольнити (Т.3, а.с.95-103).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що суд не надав належної правової оцінки представленим позивачем доказам, не обґрунтував причини невиплати премії і здійснення інших виплат у неналежних розмірах.

В суді позивачем доведено факт його протиправного переміщення по службі, однак після скасування судом відповідного наказу відповідачем не були повністю відновлені права позивача, зокрема, на отримання спірних складових грошового забезпечення поліцейського.

Покликаючись на відсутність певних документів у відповідача, здійснення останнім неналежного обліку робочого часу і порушень законодавства про оплату праці, суд фактично переклав обов'язок доказування на позивача.

Окрім цього, під час розгляду суд допустив значні порушення процесуального закону: не ознайомив позивача із витребуваними від відповідача доказами, хоча поклав такі в основу прийнятого рішення.

З огляду на викладені обставини, вважає рішення суду необ'єктивним та упередженим.

Відповідачем ГУ НП у Волинській обл. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, дотримався вимог процесуального закону, через що ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.3. а.с.165-170).

Згідно ухвали апеляційного суду від 12.12.2022р. апеляційний розгляд справи за клопотанням позивача вирішено проводити у загальному позовному провадженні із викликом учасників справи (Т.3, а.с.133-134).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, в період із 26.11.2009р. по 06.11.2015р. позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015р. по 05.03.2021р. - у Національній поліції України.

Відповідно до послужного списку ОСОБА_1 в період з 05.09.2018р. по 30.07.2020р. останній перебував на посаді заступника начальника Іваничівського відділення поліції /ВП/ Горохівського відділу поліції /ВП/ ГУ НП у Волинській обл. (Т.1, а.с.101-103).

Наказом ГУ НП у Волинській обл. № 227 о/с від 29.07.2020р. ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл. та призначено старшим інспектором черговим сектору реагування патрульної поліції № 2 Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській обл., з 30.07.2020р. (Т.1, а.с.47).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2020р. у справі № 140/11823/20, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Волинській обл. № 227 о/с від 29.07.2020р. «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл.; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл., з 30.07.2020р.

На виконання вказаного рішення суду ГУ НП у Волинській обл. видано наказ № 330 о/с від 06.11.2020р., яким позивача поновлено на посаді з 30.07.2020р. (Т.1, а.с.60).

Відповідачем з приводу зазначених у позові виплат за вказані періоди приймались наступні накази:

* щодо виплати премій і допомоги:

№ 351 о/с від 24.11.2020р. «Про виплату грошового забезпечення та заробітної плати», яким позивачу встановлено розмір премії за листопад 0 % (Т.2, а.с.30-31);

№ 382 о/с від 24.12.2020р. «Про виплату грошового забезпечення та заробітної плати», яким позивачу встановлено розмір премії за грудень 0 % (Т.2, а.с.32-33);

Цим же наказом нараховано та виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік в сумі 7540 грн. та доплату згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р. за вересень 2020 року в розмірі 32,14 % (Т.2, а.с.32, 34, 46, 50, 51);

№ 25 о/с від 25.01.2021р. «Про виплату грошового забезпечення та заробітної плати», яким позивачу встановлено розмір премії за січень 0 % (Т.2, а.с.35-36);

№ 52 о/с від 22.02.2021р. «Про виплату грошового забезпечення та заробітної плати», яким позивачу встановлено розмір премії за лютий 1 % (Т.2, а.с.37-38);

№ 88 о/с від 23.03.2021р. «Про виплату грошового забезпечення та заробітної плати», яким позивачу встановлено розмір премії за березень 10,019 % (Т.2, а.с.39-40);

* щодо виплати доплати згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р. і допомоги:

№ 223 о/с від 23.07.2020р. «Про виплату грошового забезпечення та заробітної плати», яким позивачу нараховано та виплачено спірну доплату за березень-травень в розмірі 50 % та червень - 34 % (Т.2, а.с.41-43);

№ 258 о/с від 25.08.2020р. «Про виплату грошового забезпечення та заробітної плати», яким позивачу нараховано та виплачено спірну доплату за липень в розмірі 50 % (Т.2, а.с.44-45);

№ 288 о/с від 23.09.2020р. «Про виплату грошового забезпечення та заробітної плати», яким позивачу нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік в розмірі 6815 грн. (т. 2 а.с.48).

Окрім цього, у вересні 2020 року позивачу виплачено матеріальну допомогу у розмірі 6815 грн.; розрахунковий період виплати такої допомоги - серпень 2020 року, посадовий оклад позивача становив 2500 грн., а сума місячного грошового забезпечення - 7190 грн.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачена позивачу у грудні 2020 року у розмірі 7540 грн., виходячи із грошового забезпечення позивача за листопад 2020 року.

Наказом ГУ НП у Волинській обл. № 66 о/с від 05.03.2021р. підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл. звільнено зі служби в поліції за п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 05.03.2021р.

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо преміювання поліцейських віднесено до виключної компетенції керівника органу поліції; розмір премії встановлюється за рішенням керівника відповідно до затверджених ним положень; виплата премії здійснюється за наказом керівника органу поліції, який видається до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, та відповідно до, в тому числі, особистого внеску поліцейського в загальні результати служби; премія виплачується в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. При цьому, законодавством не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця. Розмір премії поліцейським затверджується керівником відповідним наказом, що є його дискреційним повноваженням.

Отже, встановлення премії є правом, а не обов'язком керівника; її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Виплата премії не є обов'язковою виплатою, яка входить до грошового забезпечення; вона виплачується за наявності асигнувань, розмір її визначається керівником.

В розглядуваному випадку оскаржувані накази відповідача про виплату премії позивачу за період з 01.11.2020р. по 05.03.2021р. винесені у відповідності до вимог чинного законодавства та є правомірними.

Окрім цього, позивач ОСОБА_1 за спірні періоди був включений до переліку осіб, яким була передбачена доплата згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р., за виключенням серпня 2020 року та січня 2021 року, коли була відсутня інформація про залучення його безпосередньо до зазначених робіт та грудня 2020 року, коли кошти на виплату такої надбавки не виділялись і вона не виплачувалася.

Як вбачається із долучених до справи доказів, зокрема, розрахункових листів, наказів про виплату доплати, такі кошти позивачу нараховувалась та виплачувалась за березень-липень 2020 року, вересень-листопад 2020 року та за лютий 2021 року.

Спірна доплата позивачу нарахована та виплачена позивачу виходячи до діючих нормативних актів та пропорційно відпрацьованих днів, виходячи із фактичного грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував в тому чи іншому місяці.

У наказах про виплату спірної доплати за березень-липень 2020 року кількість днів, протягом яких позивач мав право на виплату такої надбавки, не зазначено. Такі обрахунки здійснювались на підставі списків, що підтверджували залучення працівника до вказаних робіт у зазначені в наказах періодах та відповідних розрахунків потреб в коштах для встановлення відповідних доплат по кожному місяцю окремо, у яких вказувалась кількість днів, коли працівник мав право на таку виплату (Т.1, а.с.61-71).

Отже, відповідачем виплати, визначені постановою КМ України № 375 від 29.04.2020р., були нараховані та виплачені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Виплата позивачу матеріальних допомог у 2020 році проведена відповідачем у відповідності до п.13 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затв. наказом МВС України № 260 від 06.04.2016р. Підставою для виплати вказаних допомог працівнику поліції є наявність у відповідача відповідних асигнувань.

Відсутність асигнувань на виплату матеріальної допомоги не є порушенням вимог чинного законодавства зі сторони відповідача.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не у повній мірі відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено сукупність позовних вимог, що пов'язані із проходженням служби в органах Національної поліції, та включають в себе вирішення питань про правомірності нарахування та виплату на користь позивача:

премії, як частини грошового забезпечення, за період з 01.11.2020р. по 05.03.2021р. включно;

матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки;

додаткової доплати згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р. за період з 10.03.2020р. по 05.03.2021р.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби в органах поліції, з виплатою грошового забезпечення поліцейських регулюються приписами Закону України № 580-VIII від 02.07.2015р. «Про Національну поліцію», постановою КМ України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказом МВС України № 260 від 06.04.2016р. «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (всі перераховані акти - в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Статтею 60 цього Закону встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.1 постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення..

Керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надано право здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби (пп.2 п.4 цієї постанови).

Відповідно до п.2 вказаної постанови порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України № 260 від 06.04.2016р. затверджені Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Згідно з п.3 розділу І вказаного Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади (зарахованих у розпорядження) в Національній поліції, та здобувачам ЗВО.

Відповідно до вимог п.п.6, 7 розділу І цього Порядку підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Грошове забезпечення курсантам, ад'юнктам, докторантам, слухачам із числа середнього складу поліції, а також курсантам із числа молодшого складу поліції ЗВО виплачується за місцем проходження служби (навчання) виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом ЗВО.

В силу п.12 розділу ІІ вказаного Порядку керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу.

Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов'язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника.

Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Наказом ГУ НП у Волинській обл. № 1320 від 23.09.2020р. затверджено Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції України у Волинській області (Т.1, а.с.58-60).

Відповідно до п.3 цього Положення преміювання визначається за результатами служби за місяць за такими показниками: 1) неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійність виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, відповідного територіального органу та підпорядкованого йому структурного підрозділу; 4) виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України та відповідного територіального органу); 5) своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України; 6) виявлення причин та умови, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 7) ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 8) службова дисципліна.

Відповідно до п.4 вказаного Положення наказ про встановлення розміру премії поліцейським готується бухгалтерською службою спільно з підрозділом кадрового забезпечення на підставі поданих списків керівників структурних підрозділів та відділів відділень) поліції, терміном до 25-го числа місяця, за який установлюється премія. Після цього наказ подається до бухгалтерської служби органу для нарахування та виплати премії.

Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов'язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорту керівника.

Окрім цього, відповідно до п.3 ч.2 ст.6 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затв. Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018р., до поліцейських можуть застосовуватися певні види заохочень, зокрема, заохочення грошовою винагородою.

Системний аналіз наведених норм вказує на те, що поліцейський за час проходження служби може в одному періоді отримувати декілька премій: щомісячну премію, яка входить до складу щомісячного грошового забезпечення, та премію як певний вид заохочення.

У розглядуваному випадку спірне питання стосується саме щомісячної премії, яка входить до складу щомісячного грошового забезпечення.

Як слідує з матеріалів справи, рішення про преміювання позивача за період серпень-грудень 2020 року не приймалося (Т.1, а.с.38-39) або приймалося рішення про преміювання в розмірі 0 % (Т.1, а.с.42), при цьому рапорти безпосереднього керівника ОСОБА_1 про встановлення премії в розмірі 0 % є відсутніми (Т.1, а.с.43).

У вересні та жовтні 2020 року керівництвом Нововолинського ВП Володимир-Волинського РВП ГУ НП у Волинській обл. подавалися пропозиції щодо преміювання позивача у розмірі 100 % (Т.1, а.с.48-49).

19.01.2021р. за вих. № 149/52/2/01-2021 до УФЗБО ГУ НП у Волинській обл. були подані т.в.о. начальника ВПД №1 (сел.Іваничі) Володимир-Волинського РВП ГУ НП у Волинській обл. майором поліції С.Головенком пропозиції щодо преміювання в січні 2021 року заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл. підполковника поліції Дорохольського І.В., в розмірі 100 %.

Також 16.02.2021р. за вих. № 340/52/2/01-2021 були надані пропозиції щодо встановлення премії позивачу в розмірі 100 % та 12.03.2021р. за вих. № 534/52/2/01-2021 подана пропозиція щодо встановлення премії за березень 2021 року в розмірі 50 %.

Окремо рапорт щодо встановлення розміру премії заступнику начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл. підполковнику поліції ОСОБА_1 не готувався (Т.1, а.с.45).

При цьому, у лютому 2021 року ОСОБА_1 установлена премія в розмірі 1 %; за березень 2021 року - премія в розмірі 10,019 %.

Відповідно до письмових пояснень відповідача рішення щодо преміювання ОСОБА_1 у період з листопада 2020 року по березень 2021 року приймалися начальником ГУ НП у Волинській обл. на підставі пропозицій безпосереднього керівника підрозділу, у якому проходив службу ОСОБА_1 у вказаний період часу. Вказані пропозиції долучались до другого екземпляру наказу ГУ НП в області про преміювання поліцейських та зберігались у бухгалтерській службі ГУ НП в області. Функції бухгалтерської служби в ГУ НП у Волинській обл. покладені на управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. На даний час в ГУ НП у Волинській обл. наявний лише перший екземпляр наказу про преміювання поліцейських за період з листопада 2020 року по березень 2021 року. Другий екземпляр наказу разом із пропозиціями підрозділів про преміювання поліцейських знищений на підставі Акту № 372/29/01-2022 від 04.03.2022р. У зв'язку з цим, ГУ НП у Волинській обл. не має можливості надати пропозиції (списки) безпосереднього керівництва про преміювання ОСОБА_1 за період з листопада 2020 року по березень 2021 року, а також надати інформацію про те, які показники роботи були використані при встановленні премії ОСОБА_1 за цей період (Т.3, а.с.67-71, 77-81).

Згідно Інформації про додаткові види грошового забезпечення за 2020 та 2021 роки, затв. начальника УФЗБО ГУ НП у Волинській обл., за вересень-грудень 2020 року, січень 2021 року премія щомісячна позивачу не встановлювалася, а в лютому і березні 2021 року така становила відповідно 1 та 10,019 % (Т.3, а.с.161-163).

Таким чином, відповідачем не спростовані доводи позивача про неправильний обрахунок щомісячної премії, яка входила до складу його щомісячного грошового забезпечення.

Обґрунтованість визначення в наказах відповідача № 351 о/с від 24.11.2020р., № 382 о/с від 24.12.2020р., № 25 о/с від 25.01.2021р., № 52 о/с від 22.02.2021р., № 88 від 23.03.2021р. премії у відповідному відсоткову розмірі (0 %; 1 %; 10,0019%) не підтверджена документально.

Покликання відповідача на право керівника самостійно встановлювати розмір премії поліцейським супроводжується помилковим тлумаченням норм законодавства в цій частині.

Натомість, розмір щомісячної премії, яка входить до складу щомісячного грошового забезпечення, встановлюється за рішенням керівника відповідно до затверджених ним положень; виплата премії здійснюється за наказом керівника органу поліції, який видається до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, та відповідно до, в тому числі, особистого внеску поліцейського в загальні результати служби; премія виплачується в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Водночас, механізм встановлення щомісячної премії є чітким та послідовним. Так, спочатку наказ про встановлення розміру премії поліцейським готується бухгалтерською службою спільно з підрозділом кадрового забезпечення на підставі поданих списків керівників структурних підрозділів та відділів (відділень) поліції, терміном до 25-го числа місяця, за який установлюється премія. Після цього наказ подається до бухгалтерської служби органу для нарахування та виплати премії.

До наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорту керівника.

Таким чином, в разі включення поліцейського до поданих списків керівників структурних підрозділів та відділів (відділень) поліції зміна відповідного відсотку для преміювання може відбуватися лише на підставі мотивованого рапорту керівника такого поліцейського.

Докази дотримання такої процедури щодо ОСОБА_1 за спірні періоди 01.11.2020р. - 05.03.2021р. під час судового розгляду відповідачем не представлені.

Покликання суду на постанову Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі № 805/1182/17-а є помилковим, оскільки в цій справі позивач не був включений до списку осіб, які підлягають преміюванню.

Згідно з постановою КМ України № 211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12.03.2020р. до 03.04.2020р. на усій території України карантин.

Терміни карантину неодноразово продовжувалися.

Пунктом 1 постанови КМ України № 342 від 29.04.2020р. «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно з п.2 цієї постанови визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Персональний перелік працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, визначається керівником (керівником державної служби) відповідної установи, організації, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування (п.3 згаданої постанови).

Згідно з п.1 постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р. «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) (п.2 вказаної постанови).

Згідно з п.4 зазначеної постанови перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Постановою КМ України № 485 від 10.06.2020р. «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я.

Згідно з п.2 цього Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами першим та другим п.4 вказаного Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання п.4 вказаної постанови МВС України видав наказ № 431 від 03.06.2020р. «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України, забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання додаткової доплати за постановою КМ України № 375 від 29.04.2020р. «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» є сукупність таких умов:

1) особа є поліцейським;

2) під час виконання своїх повноважень поліцейський забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказана додаткова доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

При обрахунку спірної додаткової доплати має значення кількість днів, коли особа внаслідок виконання своїх обов'язків мала безпосередній контакт з населенням; доплата виплачується у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Із змісту заявлених позовних вимог слідує, що підставою для визнання незаконними наказів в частині виплати спірної додаткової доплати ОСОБА_1 є неправильний її розрахунок, що впливає на визначення розміру процентів для її виплати та розмір такої доплати.

Як вбачається із наявних в справі документів, позивач за спірний період (10.03.2020р. - 05.03.2021р.) був включений до переліку осіб, яким така доплата була передбачена, за виключенням:

серпня 2020 року та січня 2021 року, коли була відсутня інформація про залучення його безпосередньо до зазначених робіт;

грудня 2020 року, коли кошти на виплату такої доплати не виділялись і вона не виплачувалася.

При цьому, відповідно до розрахункових листів, наказів про виплату доплати такі кошти позивачу нараховувалась та виплачувалась за березень-липень 2020 року, вересень-листопад 2020 року та за лютий 2021 року.

У наказах про виплату додаткової доплати, визначеної КМ України № 375 від 29.04.2020р., за березень-липень 2020 року кількість днів, протягом яких позивач мав право на виплату такої доплати, не зазначено.

Такі обрахунки здійснювались на підставі списків, що підтверджували залучення працівника до вказаних робіт у визначених періодах, та відповідних розрахунків потреб в коштах для встановлення відповідних доплат по кожному місяцю окремо, у яких вказувалась кількість днів, коли працівник мав право на таку виплату (Т.1, а.с.61-71).

Відповідно до розрахунків потреби в коштах розмір спірної доплати ОСОБА_1 становив: березень - травень 2020 року - 50 %, червень 2020 року - 34 %, липень - 50 %, вересень 2020 року - 32,14 %, жовтень - грудень 2020 року - 50 %; лютий - березень 2021 року - 50 % (Т.1, а.с.61-70).

Згідно відзиву ГУ НП у Волинській обл. на заявлений позов (Т.1, а.с.94-100) і письмових пояснень (Т.3, а.с.67-71) на підставі документів про залучення ОСОБА_1 до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян, внаслідок чого він мав безпосередній контакт з населенням залежно від кількості днів участі вказаних заходах, відповідачем у липні 2020 року було нараховано доплату за березень 2020 року в розмірі 50 % в сумі 4723 грн. 84 коп. (доплата за 20 днів карантину), за квітень 2020 року - в розмірі 50 % в сумі 7321 грн. 96 коп., за травень 2020 року в розмірі 50 % в сумі 7321 грн. 96 коп., за червень 2020 року - в розмірі 34 % в сумі 5198 грн. 70 коп. Виплата вказаних сум за вирахуванням військового збору в розмірі 1,5 % проведена 17.07.2020р. шляхом зарахування коштів на картковий рахунок позивача.

За липень 2020 року ОСОБА_1 нараховано доплату в розмірі 50 % в сумі 2212 грн. 84 коп., які за вирахуванням військового збору в розмірі 1,5 % виплачені 20.08.2020р.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 нараховано доплату за вересень 2020 року в розмірі 32,14 % в сумі 2190 грн. 34 коп., за жовтень 2020 року - в розмірі 50 % в сумі 3407 грн. 50 коп., та за листопад 2020 року - в розмірі 50 % в сумі 1508 грн. Виплата вказаних коштів, за вирахуванням військового збору в розмірі 1,5 %, проведена 29.12.2020р. шляхом зарахування коштів на його картковий рахунок.

За серпень 2020 року інформація про залучення ОСОБА_1 до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян, внаслідок чого б він мав безпосередній контакт з населенням, до ГУ НП у Волинській обл. не надходила, у зв'язку з чим за вказаний період доплата позивачу не встановлювалася і не виплачувалася.

Асигнування для виплати додаткової доплати за грудень 2020 року не виділялись, тому рішення про виплату ОСОБА_1 доплати за грудень 2020 року не приймалось.

У 2021 році для ГУ НП у Волинській обл. були виділені асигнування для виплати доплати за січень та 17 днів лютого 2021 року. На підставі отриманого фінансування та керуючись вищезгаданими нормативними документами, наказом ГУ НП у Волинській обл. № 243 о/с від 28.07.2021р. ОСОБА_1 затверджено розмір доплати за 17 днів лютого в розмірі 50 % в сумі 2311 грн. 82 коп., які за вирахуванням військового збору в розмірі 1,5% виплачені йому 30.07.2021р. шляхом зарахування коштів на його картковий рахунок. За січень 2021 року інформація про залучення ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків, під час яких він забезпечував правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням, до ГУ НП у Волинській обл. не надходила, тому за січень 2021 року йому доплата не встановлювалась та не виплачувалась.

На даний час в ГУ НП у Волинській обл. наявні лише вищезгадані накази про встановлення доплати. Списки осіб, що формувались та подавались від підпорядкованих підрозділів, в яких була відображена інформація про кількість відпрацьованих днів та днів, протягом яких поліцейський під час виконання службових обов'язків забезпечував правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням, на даний час в ГУ НП у Волинській обл. відсутні, оскільки знищені на підставі Акту № 372/29/01-2022 від 04.03.2022р. Будь-які інші документи, на підставі яких визначався персональний перелік поліцейських, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мали безпосередній контакт з населенням, в ГУ НП у Волинській обл. є відсутніми.

Окрім цього, нарахування спірної додаткової доплати проводилося з відповідачем із врахуванням фактичного грошового забезпечення, отриманого особою у місяці її виплати.

Таким чином, відповідачем не спростовані доводи позивача про неправильний обрахунок спірної додаткової доплати за періоди червня 2020 року (34 %), серпня 2020 року (не встановлювалася), вересня 2020 року (32,14%) та січня 2021 року (не встановлювалася).

Водночас, оскільки в інші періоди спірна додаткова доплата була визначена в розмірі 50 %, а асигнування для виплати додаткової доплати за грудень 2020 року не виділялись, тому колегія суддів вважає, що за вказані періоди відповідачем правильно проведено обрахунок і виплату спірної додаткової доплати, що підтверджено відповідними документами.

Доказів того, що ОСОБА_1 у червні та вересні 2020 року частково залучався, а у серпні 2020 року та в січні 2021 року не залучався до забезпечення правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання своїх службових обов'язків не мав безпосереднього контакту із населенням в умовах дії карантину, установленого КМ України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідачем не представлено.

Долучені відповідачем до справи документи із виправленнями (закресленням цифр 50 і написом цифр 34 щодо розміру спірної доплати за червень 2020 року) також не можуть прийматися до уваги, оскільки такі виправлення здійснені некоректно і невідомою особою (Т.1, а.с.67).

Згідно з п.13 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затв. наказом МВС України № 260 від 06.04.2016р., поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.

Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.

Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.

Вказаними нормами Порядку визначено порядок та умови виплати матеріальної допомоги та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб. При цьому виплата кожної допомоги пов'язана з наявністю асигнувань, виплачується один раз на рік, має визначену нижчу та верхню межу такої виплати, а її розмір визначається керівником поліції.

За наявності вказаних умов рапорт працівника поліції на виплату допомоги є підставою для її виплати.

Отже, ключовим моментом в цьому випадку є встановлення факту подачі позивачем рапорту щодо надання відповідної допомоги.

Як вбачається із наявних в справі розрахункових документів, позивачу у вересні 2020 року виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік в розмірі 6815 грн. згідно наказу ГУ НП у Волинській обл. № 288 о/с від 23.09.2020р.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік виплачена позивачу у грудні 2020 року в розмірі 7540 грн. відповідно до наказу відповідача № 382 о/с від 24.12.2020р.

У 2021 році відповідно до листа Національної поліції України № 33/09/29-2021 дск від 09.02.2021р. асигнування на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань будуть доводитись центральним органом поліції на зазначені цілі.

Станом на день звільнення позивача зі служби залишок коштів по КЕКВ-2112 становив 1,15 грн.

Згідно змісту позовної заяви ОСОБА_1 рапорти про виплати вказаних допомог подавав відповідачу у листопаді 2020 року; також в лютому 2021 року він звертався із рапортами про виплату таких допомог за 2021 рік.

Отже, матеріальна допомога на оздоровлення за 2020 рік виплачена відповідачем у вересні 2020 року без наявності його рапорту, а допомоги за 2021 рік не були виплачені позивачу взагалі.

Натомість, виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік в розмірі 7540 грн. здійснена на підставі рапорту позивача і в максимальному розмірі.

Рапорти на виплату матеріальної допомоги за 2020-2021 у відповідача є відсутніми у зв'язку із їх знищенням на підставі Акту № 372/29/01-2022 від 04.03.2022р.

Оскільки рапорти позивача за 2021 рік не були розглянуті відповідачем по суті, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача розглянути вказані рапорти із інформуванням в установленому порядку заявника про результати їх розгляду.

При цьому, без результатів розгляду вказаних рапортів за обставин розглядуваної справи вимоги позивача про стягнення з відповідача неотриманих матеріальних допомог за 2021 рік слід вважати передчасними.

Також колегія суддів звертає увагу, що звільнення особи з служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Окрім цього, відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В розрізі наведеного, колегія суддів відхиляє покликання відповідача на те, що значна кількість документів по справі є відсутніми у зв'язку із знищенням на підставі Акту № 372/29/01-2022 від 04.03.2022р. (Т.3, а.с.77-81).

Провадження в розглядуваній справі відкрито 05.07.2021р. (Т.1, а.с.84-87), а тому у відповідача було достатньо часу для виконання свого обов'язку по представленню всіх необхідних доказів по справі.

Також факт знищення відповідних документів під час розгляду справи відповідачем - суб'єктом владних повноважень не може слугувати достатньою підставою для покладення тягара доказування на позивача або відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Стосовно покликання позивача на судові рішення у справі № 140/11823/20 і твердження про необхідність їх врахування під час проведених виплат колегія суддів наголошує на наступному.

Відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2020р. в справі № 140/11823/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021р., позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Волинській обл. № 227 о/с від 29.07.2020р. «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл.; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл., з 30.07.2020р.; стягнуто з ГУ НП у Волинській обл. на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 24062 грн. 26 коп., з відповідними відрахуваннями податків і зборів.

Розрахунок стягнутого середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу проведено за період з 30.07.2020р. по 30.10.2020р.

На виконання вказаного рішення суду ГУ НП у Волинській обл. видано наказ № 330 о/с від 06.11.2020р., яким позивача поновлено на посаді з 30.07.2020р. (Т.1, а.с.60).

З аналізу чинного законодавства слідує, що відносини публічної служби є предметом конституційного та адміністративного права. Підстави виникнення, проходження і припинення служби визначені не трудовим, а спеціальним законодавством, за приписами якого повинні розглядатися спори з участю публічних службовців. У разі відсутності відповідних положень у конституційному або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.

У разі, коли така можливість застосування трудового права у спеціальному законі не передбачена, то за правилами ч.6 ст.7 КАС України суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону - виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), навівши у рішенні відповідні доводи.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.235 КЗпП України, оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу.

Системний аналіз та тлумачення положень статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.02.2022р. у справі № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом ч.2 ст.235 КЗпП України.

Тобто, в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказані висновки свідчать про те, що вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов'язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 30.07.2020р. по 30.10.2020р.) в справі № 140/11823/20 визначений судом згідно з довідкою ГУ НП у Волинській обл. № 227 від 28.10.2020р., згідно якої позивачу було нараховане грошове забезпечення за травень 2020 року в розмірі 15572 грн. 99 коп., за червень 2020 року - в розмірі 16313 грн. 97 коп. при цьому, середньоденний заробіток позивача за один день склав 522 грн. 74 коп.

Таким чином, за період 30.07.2020р. - 30.10.2020р. судом визначено середній заробіток, який прирівнюється до грошового забезпечення за цей період за посадою заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл.

Відтак, колегія суддів враховує, що позивач у період 30.07.2020р. - 30.10.2020р. перебував у вимушеному прогулі за посадою заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУ НП у Волинській обл., отримав за рішенням суду середній заробіток за час вимушеного прогулу, який прирівнюється до його грошового забезпечення, а тому правові підстави для врахування цих сум за вказаний період під час перерахунку премії, додаткової доплати, матеріальної допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань, є відсутніми.

Окрім цього, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції.

Виходячи із системного змісту цих положень слідує, що виплата грошового забезпечення поліцейському здійснюється виключно за час проходження служби на відповідній посаді.

Оскільки в проміжок часу 30.07.2020р. - 30.10.2020р. позивач обіймав посаду старшого інспектора чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській обл., тому під час проведення визначення належних позивачу виплат за розглядуваним позовом слід враховувати за цей період (30.07.2020р. - 30.10.2020р.) грошове забезпечення для цієї посади (старший інспектор черговий сектору реагування патрульної поліції № 2 Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУ НП у Волинській обл.).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Виходячи з наведеного, задоволення позовних вимог про стягнення премії, додаткової доплати, матеріальної допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань фактично призвело б до підміни судом компетенції відповідача, перетягування на себе його функцій, а також до фактичного прийняття рішення на підставі рапортів позивача, що не належить до компетенції суду.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення від 08.11.2005р., заява № 63134/00).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про часткову обґрунтованість та підставність заявленого позову, через що останній підлягає до часткового задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до помилкового вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, з вищевикладених мотивів.

Враховуючи результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2022р. в адміністративній справі № 140/6609/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції у Волинській обл. № 351 о/с від 24.11.2020р., № 382 о/с від 24.12.2020р., № 25 о/с від 25.01.2021р., № 52 о/с від 22.02.2021р., № 88 від 23.03.2021р. в частині встановлення, нарахування і виплати ОСОБА_1 частини грошового забезпечення - премії.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській обл. встановити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 премію, як частину грошового забезпечення, з 01.11.2020р. по 05.03.2021р. включно, відповідно до поданих списків керівників структурних підрозділів та відділів (відділень) поліції із пропозиціями щодо преміювання особового складу, із урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції у Волинській обл. № 223 о/с від 23.07.2020р., № 382 о/с від 24.12.2020р. в частині встановлення, нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової доплати згідно постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020р. «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» за червень 2020 року - 34 %, вересень 2020 року - 32,14 % відповідно.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській обл. встановити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату згідно постанови КМ України № 375 від 29.04.2020р. за періоди червня, серпня і вересня 2020 року, січня 2021 року, виходячи із граничного розміру 50 відсотків грошового забезпечення, із урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській обл. № 288 о/с від 23.09.2020р. в частині встановлення, нарахування і виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській обл. встановити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік, згідно поданого ним рапорту, із урахуванням виплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській обл. розглянути рапорти ОСОБА_1 про виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, що подані ним в лютому 2021 року під час служби в поліції, із інформуванням в установленому порядку про результати їх розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді Н. В. Бруновська

Р. Б. Хобор

Дата складання повного тексту судового рішення: 27.01.2023р.

Попередній документ
108641085
Наступний документ
108641087
Інформація про рішення:
№ рішення: 108641086
№ справи: 140/6609/21
Дата рішення: 25.01.2023
Дата публікації: 30.01.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (22.03.2023)
Дата надходження: 18.02.2022
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
14.12.2022 09:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд
25.01.2023 11:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд