Справа № 580/4626/22 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
25 січня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, дій і зобов'язання вчинити дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати йому середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку із грошового забезпечення, з 19.04.2019 до 03.05.2022;
- зобов'язання відповідача виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.04.2019 до 03.05.2022 відповідно до висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц;
- визнання протиправними дій щодо несвоєчасної виплати йому індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку № 159 з лютого 2016 року до дня фактичного розрахунку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про те, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі № 580/2370/21, відповідач 03.05.2022 виплатив позивачу індексацію в сумі 80502,57грн, що підтверджується банківською випискою. Кількість днів затримки розрахунку становить 1111 днів. Оскільки відповідач вчасно не провів з ним повний розрахунок, вважає, що набув права на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 р. відмовити повністю у задоволенні заяви (вх. від 12.10.2022 № 30906/22) Дуди Ю.М. від імені ОСОБА_1 про усунення недоліків. Повернуто його позовну заяву до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, дій і зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про повернення позовної заяви та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.01.2023.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовом, позивач додав заяву, в якій просив поновити процесуальний строк на звернення до суду зі вказаним вище позовом та зазначив, що 31.05.2022 вже звертався до суду зі вказаним позовом у справі № 580/2455/22. Ухвалу Черкаського окружного адіністративного суду про залишення позову без руху не отримував, тому і не мав можливості усунути недоліки позову. Ухвалу від 27.06.2022 про повернення позову отримав 15.09.2022. Просив врахувати введений на території України режим воєнного стану.
Ознайомившись із матеріалами позову, судом першої інстанції було виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим, ухвалою від 10 жовтня 2022 року суд залишив її без руху.
12.20.2022 від представника позивача Дуди Ю.М. до суду надійшла заява (вх. № 30906/22) про усунення недоліків та продовження розгляду адміністративної справи № 580/4626/22. Обґрунтовуючи вказану заяву зазначила, що той факт, що позивач має особистий електронний кабінет, не лише не підтверджує факт отримання (надходження) повідомлення, але й не містить дати отримання такого повідомлення. Відтак, на думку сторони позивача, наявність електронного кабінету, не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про винесену апеляційним судом ухвалу з ЄДРСР або електронного кабінету, є лише правом заявника. Відправлення рекомендованого листа на дійсну адресу достатньо для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки його отримання адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Як вбачається з матеріалів справи, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, представником позивача недоліки в повному обсязі усунуті не були. Так, позивачем до суду була подана заява про поновлення пропущеного строку, проте суд визнав вказані представником причини пропуску строку неповажними.
Натомість, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції з надмірним формалізмом поставився до недоліків позовної заяви, які жодним чином не впливають на можливість розгляду судом даного спору, до того ж, позивач наголошувала суду про те, що причини пропуску строку на звернення до суду є поважними, оскільки позивач не отримував у встановленому КАС України порядку ухвали про повернення позовної заяви, а також, суд мав врахувати запроведження в Україні воєнного стану, що є підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У свою чергу, положеннями ч. 5 цієї статті визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, положення КАС України встановлюють для позивача чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний спір стосується звільнення з публічної служби, а саме, питання розрахунку з позивачем після його звільнення. Отже, для звернення до суду встановлюється місячний строк.
Випискою з банківської карти позивача підтверджується, що 03.05.2022 відповідачем на його карту зараховані кошти, а саме, індексація грошового забезпечення в сумі 80502,57грн. Отже, протягом 1 місяця позивач мав право звернутися з позовом щодо несвоєчасного повного розрахунку та стягнення за це середнього заробітку, а саме - до 03.06.2022. Звертаючись до суду 04.10.2022 (відбиток штемпеля вхідної кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду на позовній заяві, яка надійшла до суду), позивач пропустив місячний строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
В ухвалі про залишення позову без руху, суд першої інстанції роз'яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо невиплати йому середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку із грошового забезпечення, з 19.04.2019 до 03.05.2020 та права надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.
Позивач у заяві не вказав щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду, натомість зміст заяви полягає в твердженні, що наявність особистого електронного кабінету у позивача не підтверджує факт отримання (надходження) повідомлення про судові рішення (ухвали), але й не містить дати отримання такого повідомлення.
Проте, колегія суддів вважає вказані доводи сторони позивача необґрунтованими, позаяк, спростовуються відомостями ухвали про повернення позовної заяви позивачу в адміністративній справі № 580/2455/22, в якій суд зазначив, що ухвалу від 10 червня 2022 року про залишення позову без руху позивачу доставлено в електронному вигляді 10.06.2022 о 15 год. 03 хв., що підтверджується довідкою про доставку документу до електронного кабінету. Належне виконання процесуального обов'язку у вказаній справі повністю залежало від позивача (його представника), що свідчить про суб'єктивність відповідних обставин.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що одним з елементів справедливого судового розгляду, є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Пропущений строк оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених скаржником підстав пропуску такого строку суд дійде висновку про їх поважність.
Пунктом 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено порядок вчинення дій, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення відповідних дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з пунктом 16 наведеного Розділу Кодексу адміністративного судочинства України до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21, затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
З 05 жовтня 2021 року офіційно почала функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку. Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу, підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Відповідно пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У зв'язку із наявністю у позивача та його представника офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали суду (при первинному зверненні) була направлена в електронній формі за допомогою підсистеми ЄСІТС.
Тож, підстави пропуску строку на звернення до суду з позовом можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
За змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на звернення до суду не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім вказаних обставин, представник позивача також послався на обставини того, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено військовий стан, дію якого продовжено до листопада 2022 року, що з урахуванням приписів наказу Голови Верховного Суду від 04 березня 2022 року, дає підстави для висновку про те, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Проте, колегія суддів вважає, що лише одного посилання скаржника на введення воєнного стану на території України, не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з позовною заявою, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на подання позову до суду.
Тож, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність наведення позивачем на вимоги ухвали суду поважних причин пропуску строку на звернення до суду, та, як наслідок, повернення з цих підстав позовної заяви, при цьому, за приписами КАС України, у суду першої інстанції були відсутні підсатви та можливість діяти інакше, аніж як у спосіб та з мотивуванням, визначений в оскаржуваній ухвалі.
Інші висновки суду в оскаржуваній ухвалі не впливають на результат вирішення питання про відкриття провадження у справі, та не мають вирішального значення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали від 17.10.2022.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко