Справа № 640/21734/21
26 січня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено до розгляду в порядку письмовго провадження.
До Шостого апеляційного адміністративного суду 25.01.2023 надійшла заява про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року.
Підставою відводу позивач зазначає, що зазначеною колегією суддів залишено поза увагою його клопотання про необхідність залучення до участі в справі вякості третьої особи ОСОБА_2 , не призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, та загалом здійснюється затягування вирішення спору по суті.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений положеннями ст. 40 КАС України.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. (ч. 1)
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. (ч. 4)
Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. (ч. 8)
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. (ч. 11)
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. (ч. 12)
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Так, підстави для відводу судді визначені положеннями ст. 36 КАС України.
Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
При цьому, приписами ч. 4 ст. 36 КАС України, визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Разом з тим, наведені заявником доводи не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів у безсторонності судді та бути підставою для його відводу, оскільки зводяться для незгоди заявника з процесуальними рішеннями суду апеляційної інстанції.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено введення в Україні воєнного стану із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні на 30 діб з 24 березня 2022 року, від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні на 30 діб з 25 квітня 2022 року, від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні на 90 діб з 25 травня 2022 року, від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні на 90 діб з 23 серпня 2022 року, від 07 листопада 2022 року №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні на 90 діб з 21 листопада 2022 року.
Листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022.
Отже, Торгово-промислової палати України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Однак, протягом визначеного ст. 309 КАС України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. КРЄС вважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що "якість" правосуддя не можна ототожнювати з простою "продуктивністю". Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Колегія суддів зазначає, що введення воєнного стану на території України, часті оголошення повітряної тривоги, ракетні обстріли та перебої з електропостачанням дещо ускладнюють розгляд та иврішення по суті апеляціних скарг. Однак, вказані обставини не можуть свідчити про упередженість складу суду.
У відповідності до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання заяви необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 36-37, 39-41, 248, 325 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід колегії суддів для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов