26 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/11757/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року (суддя Горбалінський В.В.) у справі №160/11757/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-1147-52/04-63/У від 09.02.2021 року у сумі 20612,02 грн. про сплату ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 календарних днів з дня вручення цієї ухвали.
Підставою для залишення позовної заяви стало те, що остання подана поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статтею 122 КАС України, втім позивачем не надано суду заяву про поновлення пропущеного строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просив поновити пропущений строк.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, позивач посилався на запроваджений в державі карантин та введений воєнний стан.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, позовну заяву залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем жодних обставин, підтверджених належними доказами, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду з позовом не наведено, а судом таких обставин не встановлено. При цьому, як зауважив суд, запровадження карантинних заходів ніяким чином не обмежували право позивача на звернення до суду. Також суд вказав на безпідставність посилання позивача на введення воєнного стану, оскільки строк звернення з позовом до суду сплив ще до такої події.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій
посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач фактично висловлює свою незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку звернення з позовом до суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У спірному випадку судом першої інстанції встановлено та не заперечується позивачем те, що оскаржувану вимогу позивач отримав 17.05.2021, а з позовом до суду звернувся 04.08.2022, тобто поза межами строку. встановленого ч.2 ст.122 КАС України.
Не заперечуючи висновки суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення з позовом до суду, позивач вказує на наявність підстав для поновлення такого строку з огляду на надані суду першої інстанції пояснення, які, за його позицією, свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку.
Дослідивши обставини, з якими позивач пов'язував поважність причин пропуску строку звернення з позовом до суду та які викладені позивачем у поданій суду першої інстанції заяві, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Щодо аргументів позивача про запроваджений на території держави карантин.
Відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 № 731-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Таким чином, учасник справи має право на поновлення процесуального строку, зокрема, на апеляційне оскарження, якщо суд визнає причини його пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Отже, лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатньою мотивацією щодо об'єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення.
В поданій заяві про поновлення строку позивач не наводить поважних причин, які б свідчили про те, що пропуск строку апеляційного оскарження зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Отже, суд першої інстанції обгрунтовано визнав такі аргументи позивача безпідставними.
Щодо аргументів позивача про введений воєнний стан.
З цього приводу суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що строк звернення до суду із даною позовною заявою сплив 17.11.2021 року, тобто за більше ніж 3 місяці до введення в дію воєнного стану в Україні, у зв'язку з чим посилання позивача на вказані обставини також є безпідставними.
Оскільки інших підстав для поновлення процесуального строку позивачем у поданій до суду першої інстанції заяві зазначено не було, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі положень частини 3 статті 123 КАС України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції постановлено законну і обґрунтовану ухвалу, у зв'язку з чим підстав для її скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року по справі №160/11757/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст..329 КАС України.
Вступна та резолютивна частина проголошені 26.01.2023
Повне судове рішення складено 27.01.2023
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк