26 січня 2023 р. Справа № 520/6780/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 15.06.21 по справі № 520/6780/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач-2), в якому просила визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Харківській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 02.04.2021 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019 - 2020 роки в сумі 9118 грн 81 коп.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 частково задоволено позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасувано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 07.04.2021 № 963340103440 "Про відмову в перерахунку пенсії (перехід з закону на закон)". Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 02.04.2021 з урахуванням висновків суду щодо необхідності застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019-2020 роки в сумі 9118,81 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
ГУ ПФУ в Одеській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду, якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції проігноровано, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи, може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати, враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. При обрахуванні суми пенсії позивача за віком, згідно Закону №1058, врахована середня заробітна плата за 2014-2016 роки, із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,17, 1,11, 1,11, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (із змінами) - 5 426, 60 грн, що передбачено п. 4-3 розділу XV Закону. Застосовувати середньомісячний заробіток, обчислений згідно ч. 2 ст. 40 Закону, як зазначено у зверненні, немає законних підстав. Позивачу відмовлено в переході на пенсію за віком у зв'язку із зменшенням розміру виплати пенсії, а отже підставою відмови є недопущення погіршення фінансового становища позивача. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 зміни, що були внесені до ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядку проведення перерахунку пенсій визнані неконституційними. Аналогічний підхід застосування норм права висловлений у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №522/7539/18. Отже, позовна вимога щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст 40 Закону №1058, тобто за 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком у розмірі 9 118, 81 грн є безпідставною та незаконною. Адже пенсію вперше було призначено у 2017 році, отже до розрахунку пенсії застосовується період 2014-2016 роки.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
02.04.2021 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням середньої заробітної плати за 2019-2020р.р.
Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.04.2021 № 963340103440 було відмовлено в задоволенні заяви позивача.
В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив, що прийнято рішення відмовити у перерахунку пенсії, у зв'язку з недоцільністю, що встановлено на підставі долучених до електронної пенсійної справи сканованих копій документів. Для обчислення пенсії за віком враховано стаж по 30.01.2011. При перерахунку (перехід з закону на закон) страховий стаж пенсіонера складає 37 років 6 місяців 25 днів, середньомісячний заробіток 5426,60 грн, розмір пенсії становить 6707,62, що є меншим за розмір пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Позивач вважає, що дії відповідача з приводу обчислення пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при її порівнянні під час переведення із одного виду пенсії на інший є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з цим звернулася до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернулася вперше. За таких обставин, у даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший, а отже пенсійний орган мав враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-ІV).
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Водночас, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", тобто за нормами іншого закону та іншого виду пенсії механізм розрахунку якого повністю відмінний від розрахунку пенсії за нормами Закону № 1058-ІV . Зокрема, під час розрахунку пенсії за нормами Закону України "Про державну службу" взагалі не використовується така складова як показник середньої заробітної плати, оскільки пенсія призначається у відсотковому розмірі від отриманої на момент звільнення заробітної плати.
Отже, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Слід зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Колегія суддів акцентує увагу, що первинно позивачці пенсію було призначено відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулася після досягнення пенсійного віку.
При цьому ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Вказане свідчить про протиправність дій відповідача щодо застосування в спірних правовідносинах норм ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV.
Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 (справа №133/476/15-а), постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 (справа № 876/5312/17, провадження №11-731апп18) та постанові Верховного Суду від 13.02.2019 (справа №265/7301/16-а).
Посилання заявнника апеляційної скарги на правову позицію, висловлену у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №522/7539/18, колегія суддів відхиляє, оскільки в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судами при розв'язанні спору враховуються виключно правові висновки Верховного Суду.
Посилання заявника апеляційної скарги на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008, яким зміни, що були внесені до ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядку проведення перерахунку пенсій визнані неконституційними, взагалі не має жодного правового підгрунття, оскільки спірні правовідносини стосуються різного тлумачення сторонами норм ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону, які регламентують порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. До того, ж після прийняття вказаного вище рішення Конституційного Суду України до Закону № 1058-ІV були внесені зміни, в тому числі до 40, 42, 45 цього Закону, відтак відсутні підстави для врахування такого рішення.
Посилання відповідача на відсутність порушеного права колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановив суд першої інстанції, рішення про відмову винесено за результатами порівняння розмірів пенсій за віком за відповідно до Закону № 1058-ІV та пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", при цьому обрахунок пенсії за віком за Законом № 1058-ІV було проведено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а саме без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії , тобто за 2018-2019 - 2020 роки в сумі 9118,81 грн.
Відтак, задля повного захисту прав позивача та з метою недопущення погіршення фінансового становища позивачки, суд першої інстанції правильно виснував, що заява позивача підлягає повторному розгляду, з проведенням нового обрахунку розміру пенсії за Законом № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019-2020 роки в сумі 9118,81 грн, та порівнянню з розміром пенсії, яку отримує позивач, для подальшого вирішення питання щодо доцільності такого переводу (а саме для з'ясування, чи не буде розмір пенсії за Законом № 1058-ІV з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019-2020 роки в сумі 9118,81 грн меншим за розмір пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", яку отримує позивач).
Отже, цілком правильний є висновок суду, що належним способом захисту прав позивача за даних обставин буде зобов'язання пенсійного органу повторно розглянути заяву позивача від 02.04.2021 з урахуванням висновків суду щодо необхідності застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2019-2020 роки в сумі 9118,81 грн.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення вимог позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 по справі № 520/6780/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов