Справа № 373/1741/22
№ апеляційного провадження: 33/824/436/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Хасанова В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
27 січня 2023 року Київський апеляційний суд у складі судді Семенюк Т.А., за участю прокурора Сироватки В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою керівника Бориспільської окружної прокуратури Катерини Іващенко на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2022 року у справі про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює директором Державного професійно-технічного навчального закладу «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти», зареєстрований: АДРЕСА_1 ,
ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, -
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП України, закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 13 грудня 2022 року Керівник Бориспільської окружної прокуратури Іващенко К. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172 - 7 КУпАП, накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.
26 січня 2023 року на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання Чичиркіна А.О. в інтересах ОСОБА_1 про повернення апеляційної скарги особі яка її подала, посилаючись на те, що прокурор, згідно чинного законодавства, вправі оскаржувати лише ті постанови суду у справах про адміністративне правопорушення, які стосуються застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Перевіривши подане клопотання та апеляційну скаргу, вважаю, що ця апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Спеціальною нормою, якою встановлений такий порядок, а саме ч. 2 ст. 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Як передбачено ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Наведені положення закону дозволяють зробити висновок про те, що прокурор вправі оскаржувати лише ті постанови судді у справах про адміністративні правопорушення, які стосуються застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Враховуючи вищенаведене, а також висновок наведений в ухвалі Конституційного Суду України від 08 грудня 2015 року № 49-у/2015 (справа № 2-43/2015) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв'язку з положеннями частини п'ятої статті 7, частини першої статті 287, частини другої статті 294 цього Кодексу про те, що аналіз вказаних положень Кодексу дає підстави для висновку, що має місце неузгодженість положень частини п'ятої статті 7, статті 250, частини першої статті 287 та частини другої статті 294 Кодексу щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурори взагалі у відповідності до положень закону, а саме ч. 2 ст. 294 КУпАП, не наділені правом оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, за винятком випадків застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, оскільки, як прямо зазначено в ухвалі Конституційного Суду України, питання, з яким звернувся автор клопотання, може бути вирішене лише у законодавчому порядку. Усунення неузгодженостей у законах не належить до повноважень Конституційного Суду України.
За таких обставин, зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки прокурор не є суб'єктом, який, відповідно до вимог закону, наділений правом на оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення, в тому числі пов'язані з корупцією, якщо це не стосується застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу керівника Бориспільської окружної прокуратури Катерини Іващенко на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , повернути особі, яка її подала, а матеріали справи про адміністративне правопорушення -до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Семенюк