Справа № 756/7072/22 Головуючий в суді І інстанції - Диба О.В.
Провадження № 33/824/100/2023 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
23 січня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Березки Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною захисника Березки Р.М. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2022 року,
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2022 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона, 02 серпня 2022 року, приблизно о 00 годині 35 хвилин у м. Києві по просп. Степана Бандери (Північний міст) керувала автомобілем «Mitsubishi Outlander» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовилась у встановленому законом порядку, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
У апеляційній скарзі захисника Березки Р.М. указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, захисником зазначено про те, що працівниками поліції під час складання проколу про адміністративне правопорушення було допущено численні порушення законодавства, а саме фрагментарне введення відеозапису події, в той час, як він повинен бути безперервним, не залучення свідків, а також не роз'яснення ОСОБА_1 її прав. Крім того, захисник вважав незаконною зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки остання рухалася в дозволений час, однак її безпідставно було зупинено військовослужбовцями, які її в подальшому передали працівникам поліції. Також захисник зауважив про порушення професійно - етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських, які були допущені останніми під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Просив постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення:
захисника Березки Р.М., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягаєз наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні нею вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації її дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на неї стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на неї стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.
Апеляційна скарга захисника не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення. Так, у апеляційній скарзі не наведено доказів, які би спростовували докази, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Факт неправомірної зупинки ОСОБА_1 , про що указує захисник, не виключає її вини у відмові від проходження огляду на стан сп»яніння. Так, нормативними документами, якими регламентується порядок виявлення у водіїв стану сп»яніння, проведення огляду на стан сп»яніння та фіксації результатів такого огляду не ставиться у залежність факт проходження огляду на стан сп»яніння від правомірності зупинки водія поліцейськими, а відповідно до положень п.2.5 ПДР України проходження огляду на стан сп»яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія незалежно від наявності будь-яких чинників чи факторів. У зв'язку із цим є не обґрунтованими відповідні доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не були роз'яснені права, спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, остання відмовилась від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки та відмовилась проходити огляд у медичному закладі. При цьому з відеозапису вбачається, що працівниками поліції водію ОСОБА_1 роз'яснено суть вчиненого правопорушення та остання вказувала на те, що всі норми законодавства їй добре відомі і їх роз'яснень вона не потребує.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення професійно - етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських, які були допущені останніми під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не спростовують правильності висновків судді місцевого суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Також суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Березки Р.М. залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька