27 січня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/8715/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправної бездіяльності,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 29.11.2022 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної прокуратури (далі - прокуратура, відповідач), у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненадсиланні у встановлений законом строк до уповноваженого органу (ГУНП в Чернігівській області) для розгляду по суті його звернення (скарги) від 14.08.2022.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення вимог частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» відповідач не здійснив пересилання до уповноваженого органу - ГУНП в Чернігівській області поданої ним скарги, у зв'язку із чим вона залишилась нерозглянутою, а порушені в ній питання - невирішеними.
Ухвалою судді від 06.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позову.
Від відповідача в установлений судом строк надійшов відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що зі скарги ОСОБА_1 слідує, що вона адресована ГУНП в Чернігівській області, а в обласну прокуратуру надіслано її копію для здійснення контролю. З огляду на викладене в прокуратури не виникло обов'язку щодо направлення звернення позивача за належністю до ГУНП в Чернігівській області або будь-якого іншого органу. Разом з тим, оскільки нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснюється прокурорами Чернігівської окружної прокуратури, копію звернення ОСОБА_1 надіслали до зазначеної прокуратури, про що було письмово повідомлено позивача. Вказаною прокуратурою у межах повноважень та в частині щодо процесуального керівництва за досудовим розслідуванням кримінальних проваджень розглянуто звернення позивача. Враховуючи наведене, зазначає, що ними вжито необхідних дій та надано ОСОБА_1 відповідь у строк, передбачений Законом України «Про звернення громадян».
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, наполягаючи на обґрунтованості.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити, враховуючи таке.
Судом встановлено, що 15.08.2022 ОСОБА_1 на адресу прокуратури було надіслано копію скарги від 14.08.2022 для здійснення контролю шляхом застосування наглядового провадження та вжиття заходів реагування щодо триваючого покривання злочинів у кримінальних провадженнях №12015270130000837 та №12016270130000008 (а.с. 12).
Позивач зазначає, що відповідачем вказана скарга не була переслана для розгляду уповноваженому органу (ГУНП в Чернігівській області), що призвело до порушення його прав.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведене право отримало у Законі України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР).
Суд звертає увагу, що відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання цього Закону №393/96-ВР, тому він є спеціальним у цій сфері.
Згідно із статтею 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
В силу вимог статті 3 Закону №393/96-ВР скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 5 Закону №393/96-ВР установлені вимоги до звернень громадян, а саме:
- звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань;
- письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення);
- у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Частиною першою статті 7 Закону №393/96-ВР установлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 Закону №393/96-ВР).
Таким чином, органи, до яких направлено звернення, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. При цьому, звернення повинні бути розглянуті та вирішені у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а відповіді за результатами їх розгляду даються тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Із наданих суду доказів установлено та позивачем не заперечується, що ним відповідачу 15.08.2022 направлено саме копію скарги від 14.08.2022. При цьому, сама скарга адресована не прокуратурі, а керівнику ГУНП в Чернігівській області. Відповідно до змісту супровідного листа до скарги вона надіслана прокуратурі для здійснення контролю шляхом застосування наглядового провадження та вжиття заходів реагування щодо триваючого покривання злочинів у кримінальних провадженнях №12015270130000837 та №12016270130000008 (а.с. 32-34).
Враховуючи вищенаведене та положення Закону №393/96-ВР, суд погоджується з позицією відповідача про відсутність у прокуратури обов'язку щодо пересилання копії скарги ОСОБА_1 від 14.08.2022 за належністю до ГУНП в Чернігівській області для розгляду по суті.
Разом з тим, відповідно до статті 37 Кримінального процесуального кодексу України керівником відповідного органу прокуратури визначається прокурор або група прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кожному конкретному кримінальному провадженні. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у виключних випадках.
Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення (частина друга статті 37 Кримінального процесуального кодексу України). Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження (стаття 2 КПК України).
Відповідно до Положення про Управління представництва інтересів держави в суді Чернігівської обласної прокуратури, затвердженого наказом Чернігівської обласної прокуратури від 20.10.2021 №164, основним завданням Управління є за дорученням керівництва обласної прокуратури - здійснення процесуального керівництва в розпочатих у порядку реалізації представницьких повноважень кримінальних проваджень (а.с. 38-46).
Враховуючи наведене, викладену позивачем у супровідному листі мету надсилання до відповідача скарги від 14.08.2022 та те, що нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаних ОСОБА_1 кримінальних провадженнях здійснюється прокурорами Чернігівської окружної прокуратури, копія його скарги була надіслана до зазначеної прокуратури, про що одночасно письмово повідомлено позивача (а.с. 35).
У свою чергу, отримавши скаргу ОСОБА_1 , Чернігівська окружна прокуратура в межах своїх повноважень та в частині щодо процесуального керівництва за досудовим розслідуванням кримінальних проваджень розглянула звернення позивача.
Так, листом від 02.09.2022 за підписом першого заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури (а.с. 39) позивача було повідомлено, що оскільки скарга ОСОБА_1 адресована і подана ГУНП в Чернігівській області, то саме вказаний правоохоронний орган буде забезпечувати її розгляд і прийняття рішення по суті. Діючим законодавством не передбачено повноважень прокурора зі здійснення контролю за розглядом скарг органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності. Разом з тим, у відповідності до статті 36 КПК України прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва. Враховуючи наведене, з метою ефективного здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень №12016270130000008 від 04.01.2016 та №12015270130000837 від 28.11.2015, прокурором 26.08.2022 надано письмові вказівки слідчому. З метою усунення порушень кримінального процесуального законодавства, виявлених в ході вивчення матеріалів вказаних проваджень, та притягнення до відповідальності осіб, які їх допустили, 31.08.2022 до ГУНП в Чернігівській області скеровано відповідний лист.
З огляду на викладене, суд вважає, що в ході розгляду справи не підтверджено порушення відповідачем визначених вимог Закону №393/96-ВР.
Ухвалюючи дане судове рішення, суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: Чернігівська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна