01.11.07
Справа №АС16/437-07.
Господарський суд Сумської області у складі:
Головуючого судді - Моїсеєнко В.М.
секретаря судового засідання - Данілова Т.А.
розглянувши справу
За позовом відділу культури і туризму Липоводолинської районної державної адміністрації
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі
про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі № 146 від 12.06.2007р
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Марєва А.В.
Суть справи: позивач просить суд скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Липоводинському районі № 146 від 12.06.2007р.про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач подав відзив на позов від 17.09.2007р. та заперечення від 31.10.2007р., в яких зазначає, що до позивача правомірно, відповідно до чинного законодавства, застосовано фінансову санкцію і нараховано пеню, тому просить залишити позов без задоволення. Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача , дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне :
На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до нього були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня згідно винесеного відповідачем рішення №146 від 12.06.2007р. за період з 20.08.2004р. по 31.05.2007р.
Позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на те, що він є державною організацією і згідно п.10 Положення про відділ культури і туризму районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації № 620 від 15.11.2005р. утримується за рахунок коштів державного бюджету. Згідно норм Бюджетного кодексу України було прийнято та затверджено відповідні районні бюджети на 2004, 2005, 2006, 2007 роки , які затверджено сесіями Липоводолинської районної ради, передбачено кошти на поточне фінансування, в т.ч. на заробітну плату та відрахування з неї, видатки на сплату штрафних санкцій та пені районними бюджетами не передбачено. У зв'язку з недостатнім фінансуванням та невиконанням доходної частини бюджету, фінансування на виплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування проводилось не своєчасно.
Проте з таким твердженням позивача суд погодитися не може з наступних підстав .
Зазначене рішення відповідача прийняте за фактом несвоєчасного перерахування внесків до Пенсійного фонду України, до рішення приєднаний розрахунок штрафної санкції з зазначенням дати виникнення боргу, дати зарахування внеску, та кількість днів нарахування штрафу (пені).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі наявності у платника страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати.
01.01.2004р. введений в дію Закон України від 07.09.2003р. № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 14 Закону відповідач - є страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі і відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частина 6 ст. 18 Закону визначає, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Нарахування страхових внесків здійснюється в порядку, визначеному ст. 19 Закону. Страхові внески підлягають сплаті в строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.
Частина 12 ст. 20 Закону визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до ч.10 цієї статті, у випадках, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно з пп. 9.3.2 п. 9.3 розділу 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2001р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, із змінами та доповненнями, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Оскільки, позивачем порушувалися строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задекларованих ним в звітності до Пенсійного фонду за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2004р., грудень 2006р., квітень 2007р. Як вбачається з матеріалів справи, погашення сум цієї заборгованості здійснювалося з 08.09.2004р. по 31.05.2007р. , отже відповідачем на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, було правомірно прийнято рішення від 12.06.2007р. № 146 про застосування фінансових санкцій в сумі 2075 грн.50 коп. та нарахування пені в розмірі 260 грн.41 коп.
Крім того, як свідчать матеріали справи , на час розгляду справи фінансові санкції та пеня , застосовані до позивача на підставі рішення № 146 від 12.06.2007р. визнані ним та сплачені в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, як необґрунтовані та неправомірні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволені позову відмовити.
2.Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.М.Моїсеєнко