27 січня 2023 року Справа № 280/6465/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П, розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52)
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рівненської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 16.06.2020 до 11.10.2021 включно в розмірі 886 506,4 (вісімсот вісімдесят шість тисяч п'ятсот шість) гривень.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
19.12.2022 до суду від Рівненської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву (вх. №48077), в якому, крім іншого, відповідачем зазначено про пропущення ОСОБА_1 місячного строку звернення до суду та, у зв'язку із цим, наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
23.01.2023 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (вх. №3638), в якій він, серед іншого, посилається на практику Верховного Суду та зазначає, що спір про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, а отже в силу ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) позивач має право звернення до суду без обмеження будь-яким строком.
Розглянувши питання дотримання позивачем строку звернення до суду суд зазначає наступне.
В період до 18.07.2022 частиною другою статті 233 КЗпП України визначалось, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, з 19.07.2022 ст. 233 КЗпП України не містить зазначеної норми.
З 19.07.2022 стаття 233 КЗпП України має наступну редакцію:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.».
Отже, з дня набрання чинності новою редакцією ст. 233 КЗпП України встановлений тримісячний строк для звернення працівника за вирішенням трудового спору, який не пов'язаний зі звільненням такого працівника, безпосередньо до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, за приписами частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк.
Враховуючи зміни до ст. 233 КЗпП України такий строк слід обраховувати з 19.07.2022 (дати зміни нормативного регулювання питання звернення працівника до суду із позовом до роботодавця).
Проте, позивач із даним позовом звернувся до суду із пропуском місячного строку.
При цьому, посилання позивача на ст. 233 КЗпП України суд відхиляє, оскільки за приписами ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Станом на день звернення позивача до суду існує вищенаведене нормативне регулювання строків звернення до суду із позовом у відносинах публічної служби, яке в силу вимог ч. 3 ст. 3 КАС України суд має застосовувати, при цьому в силу цієї ж норми відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин нечинної редакції ст. 233 КЗпП України.
Суд також зауважує, що правові висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.11.2022 у справі 3460/15639/21, про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки з 19.07.2022 набули чинності зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, які відповідних положень не містять.
Отже, звертаючись із даним позовом лише 10.11.2022 (дата направлення позову засобами поштового зв'язку) із позовними вимогами, які охоплюють період з 16.06.2020 до 11.10.2021 включно, позивач пропустив місячний строк звернення до суду.
У постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема, наступне:
«26. Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
27. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
28. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/241/21, проаналізувавши положення частини п'ятої статті 122 КАС України, дійшла висновку, що нею встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, однак такі не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
29. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
30. Таким чином, строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
31. Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
32. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
33. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
34. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів)».
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до вимог ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 171, 241, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду до дати, встановленої судом, заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко