ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 47/153
08.08.07
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт"
до ДП Виробниче об"єднання "Київський радіозавод"
про стягнення 2740,00 грн
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Представники:
Від позивача - Негода О.А. - представник.
Від відповідача - не з'явився.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 2740,00 грн. заборгованості за Договором № 137/04 від 14.04.2004 року, а також витрат по сплаті державного мита, та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2007 року було порушено провадження в справі № 47/153 та призначено до розгляду 25.07.2007 року.
Сторони вимог суду викладених в ухвалі суду від 09.07.2007 року не виконали, і в судове засідання 25.07.2007 року представники сторін не з»явились. Причин неявки сторони не повідомили, у відповідному порядку з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань чи інших пояснень по суті спору до сектору № 47 по справі № 47/153 не надходило.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року розгляд справи було відкладено до 08.08.2007 року.
В судовому засіданні 08.08.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Прохав суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не надав, у відповідному порядку з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань чи інших пояснень по суті спору до сектору № 47 по справі № 47/153 не надходило, повноважний представник відповідача у судове засідання 08.08.2007 не з'явився, причини неявки не повідоми
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна компанія “Укрексперт» до Державного підприємства “Виробниче об»єднання “Київський радіозавод», заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
14.04.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Національна компанія “Укрексперт», в якості виконавця з однієї сторони, та Державним підприємством “Виробниче об»єднання “Київський радіозавод», в якості замовника, з -другої, було укладено Договір №137\04 на проведення оцінки майна, згідно умов якого Виконавець зобов»язується провести оцінку вартості майна, а саме: нежитлових приміщень частини виробничого корпусу № 25 Б, що належить замовнику та знаходиться за адресою:м. Київ, вул. Бориспільська,9, а Замовник зобов»язується прийняти та оплатити дані послуги.
Відповідно до п. 2.2. вищенаведеного Договору оплата виконаних робіт проводиться замовником на протязі трьох банківських днів з моменту підписання Акту прийому - передачі виконаних робіт.
Згідно з п.п. 3.2,3.3. договору № 137/04 від 14.04.2004 року Замовник протягом трьох днів з моменту отримання звітних матеріалів Виконавця й Акту прийому-передачі робіт, направляє Виконавцю підписаний Акт або надає мотивовану відмову в його підписанні . в разі відмови Замовник повертає виконавцю всю інформацію про виконані роботи. Оплата робіт у цьому випадку не проводиться. Підписаний Акт прийому-передачі є підставою для розрахунків сторін.
На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу відповідні послуги по проведенню оцінки вартості майна, а саме: нежитлових приміщень частини виробничого корпусу № 25 Б, що належить замовнику та знаходиться за адресою:м. Київ, вул. Бориспільська,9 на загальну суму 2740,00 грн., про що свідчать додані до позовної заяви Акт прийому-передачі виконаних робіт від 19.04.2004 року та Акт звірки виконаних робіт станом на 01.01.2005 року за Договором № 137/04 від 14.04.2004 року, які належним чином підписані повноважним представником відповідача та завірені печаткою Державного підприємства “Виробниче об»єднання “Київський радіозавод».
Проте, за твердженням позивача, відповідач за надані послуги не розрахувався, що відповідачем у визначений ГПК України спосіб, не оспорювалось, заперечень у визначеному порядку до суду не надходило.
На день розгляду справи у суді (08.08.2007 року), згідно Договору № 137/04 від 14.04.2004 року відповідач не сплатив позивачу за надані послуги про проведенню оцінки вартості майна 2740,00 грн. Сума заборгованості відповідача перед позивачем на даний час, за розрахунком позивача, складає: 2740,00 грн. -основний борг.
Доказів оплати основного боргу у вищенаведеному розмірі -2740,00 грн. відповідач - Державне підприємство “Виробниче об»єднання “Київський радіозавод» суду не надало, заяв, клопотань, письмових пояснень з цього приводу з загального відділу Канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/153 не надходило.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV у статті 173 визнає господарським зобов'язання, таке що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено де під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 22 ЦК України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що збитки це витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 527 згаданого кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.ст.610, 612 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 623 ч.1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 905 ЦК України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Національна компанія “Укрексперт»- умови Договору № 137/04 від 14.04.2004 року виконав в повному обсязі та належним чином: позивачем (виконавцем) проведена оцінка майна відповідача (замовника) згідно Акту прийому -передачі виконаних робіт по експертній оцінці на загальну суму 2740,00 грн. а відповідач -Державне підприємство “Виробниче об»єднання “Київський радіозавод» -свої обов'язки за зазначеним договором по оплаті наданих послуг -не виконав. На даний час у відповідача -Державне підприємство “Виробниче об»єднання “Київський радіозавод» перед позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю “Національна компанія “Укрексперт»- за надані позивачем, але не оплачені в повному обсязі відповідачем послуги існує заборгованість в сумі 2740,00 грн., яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку. Таким чином суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за надані послуги за Договором № 137/04 від 14.04.2004 року в розмірі 2740,00 грн. законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна компанія “Укрексперт» до -Державного підприємства “Виробниче об»єднання “Київський радіозавод»- задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства “Виробниче об»єднання “Київський радіозавод» (код ЄДРПОУ 14308210, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська,9 р/р № 26005301110716 в Лівобережному відділенні ПІБ, МФО 322119), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна компанія “Укрексперт» (код ЄДРПОУ 31513443, місцезнаходження: 01601 вул. Гоголівська,29, р/р 26002010941001 в АТ “Укрінбанк» МФО: 300142) суму заборгованості в розмірі 2740 (дві тисячі сімсот сорок) грн., а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.