Рішення від 22.10.2007 по справі 9/501/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2007 р. Справа № 9/501/07

м. Миколаїв

За позовом: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», Кіровоградська область, Ульяновський район, с.Лозувата, код ЄДРПОУ 03757420

до відповідача: Акціонерне товариство відкритого типу “Гілея», Миколаївська область, м.Первомайськ, Бульвар Миру, 4, код ЄДРПОУ 22436650

Суддя Філінюк І. Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Ільченко І.В., дор. від 10.05.2007р.

від відповідача: Кузнєцов І.Є. -дор. № 3457 від 14.02.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з АТВТ «Гілея» борг в розмірі 550897,81грн., 56583,40грн. пені за невиконання грошових зобов'язань, 10041,24грн. 3% річних, 15334,29грн. збитків та судові витрати.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні 18.10.2007р. було оголошено перерву до 22.10.2007р.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №916/СВ від 10.10.2006р. за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар (коренеплоди цукрових буряків врожаю 2006р.), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах передбачених договором.

Згідно пп. 2.1, 2.2, 4.1 договору позивач зобов'язався в строк до 01.11.2006р. передати у власність відповідача 2634 тон цукрового буряку в заліковій вазі, за ціною 235,00грн. (при базисній цукристості 16%), на умовах франко-бурякове поле виробника.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу передбачену договором кількість товару відповідної якості (2634 тон) на загальну суму 618990,00грн.

За умовами п.4.4 договору відповідач зобов'язався здійснити оплату за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на протязі 15 днів з моменту поставки всієї кількості товару.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 68092,19грн., внаслідок чого, за останнім виникла заборгованість на суму 550897,81грн.

Позивач 16.01.2007р. звернувся до відповідача з вимогою повернення заборгованості та між сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків та відповідно до складеного сторонами акту звірки, станом на 16.01.2007р. за відповідачем нараховується заборгованість перед підприємством позивача в розмірі 550897,81грн.

Крім того, відповідачем видана довідка №5868 від 16.01.2007р., в якій АТВТ «Гілея»визнало перед СТОВ «Гілея»заборгованість в розмірі 550897,80грн. по договору №916/св від 10.10.2006р.

Відповідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в встановлені строки, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Сторони умовами пункту 5.2 договору визначили, що у разі порушення терміну оплати передбаченого п.4.4 договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Суд вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем умов договору.

На підставі п. 5.2 договору, позивачем нарахована пеня за неналежне виконання умов договору в частині оплати за отриманий товар, за період з 13.11.2006р. по 21.06.2007р., виходячи з суми заборгованості -550897,82грн., розмір пені складає 56853,40 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За період з 13.11.2006р. по 21.06.2007р. невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого товару три відсотки річних склали 10041,42грн.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги, що невиконання умов договору з боку відповідача завдало збитків позивачу по справі, оскільки останній не отримав плануємого доходу. Результатом порушення відповідачем зобов'язань по договору стосовно неналежного розрахунку за поставлений товар стало укладення позивачем кредитного договору про відкриття кредитної лінії №55 від 19.03.2007р. на суму 500000,00грн. За користування даним кредитом, позивачем сплачено банку 15334,29грн., які позивач вважає збитками та керуючись ст.612 ЦК України, просить стягнути з відповідача вказану суму.

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повому обсязі, в обгрунтування заявлених заперечень посилається на те, що підпис у договорі №916/СВ від 10.10.2006р. з боку АТЗТ «Гілея»зроблений невідомою особою.

Судом не приймається до уваги заперечення відповідача, оскільки обставини, на які посилається відповідач повинні бути доведені заявником допустимими засобами доказування відповідно до ст. 33, 34 ГПК України. Між тим, відповідач не надав допустимих доказів на підтвердження доводів про фальсифікацію договору №916/СВ від 10.10.2006р., якими, зокрема, могли бути рішення суду у кримінальній справі тощо.

Крім того, вищеназвані обставини ніяким чином не свідчать про фальсифікацію договору з боку позивача та необхідно зазначити, що саме АТВТ «Гілея»несе відповідальність за засвідчення печаткою підпису своїх уповноважених осіб.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.44,49,82,83, 84,85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу “Гілея» (Миколаївська область, м.Первомайськ, Бульвар Миру, 4, код ЄДРПОУ 22436650) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря»(Кіровоградська область, Ульяновський район, с.Лозувата, код ЄДРПОУ 03757420) -550897,81грн. боргу, 56583,40грн. пені, 10041,24грн. 3% річних, 15334,29грн. збитків, 6328,56грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя

Попередній документ
1086335
Наступний документ
1086337
Інформація про рішення:
№ рішення: 1086336
№ справи: 9/501/07
Дата рішення: 22.10.2007
Дата публікації: 07.11.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію