вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1347/22
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС"
до Комунального підприємства "ЯГОТИНСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА"
про стягнення 512 858,88 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
Без виклику представників сторін.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС" (далі - позивач, ТОВ "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС") до Комунального підприємства "ЯГОТИНСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА" (далі - відповідач, КП "ЯГОТИНСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА") про стягнення заборгованості в сумі 512858,88 грн. з яких 464 615,30 грн. основного боргу та 48 243,58 грн. пені за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 28.02.2022 року - 1Е/1 від 28.02.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.2022 року відкрито провадження у справі № 911/1347/22, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
29.09.2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, яким останній повідом про сплату останнім частини основного боргу в сумі 324 566,00 грн.
Окрім того, заперечуючи щодо заявлених вимог про стягнення пені, відповідач зазначає що належне виконання зобов'язань виявилось неможливим внаслідок настання форс-мажорних обставин, які призвели до скрутного фінансового становища, крім того відповідач посилається на те, що на період дії в Україні воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” між учасниками ринку електричної енергії, а саме на Постанову № 332 НКРЕКП прийняту 25.02.2022 року за п. 16.
18.10.2022 року представником відповідача подано лист. Яким останній повідомив, що станом на 12.10.2022 року відповідачем погашено основний борг в повному обсязі. В підтвердження зазначеного до листа додані копії платіжних доручень (наявні в матеріалах справи).
31.10.2022 року позивачем подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору та повернення судового збору.
Окрім того, позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач спростовує доводи відповідача щодо необґрунтованості заявлених вимог що до стягнення пені. Позивач зазначає, що відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про неможливість виконання зобов'язання внаслідок настання форс-мажорних обставин, а акти Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) носять рекомендаційний характер, у зв'язку з чим просив стягнути пеню в сумі 48 243,58 грн.
07.11.2022 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача 3 398,69 грн. 3% та 30 780,23 грн. інфляційних за загальний період 12.05.2022 року по 08.08.2022 року.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Договір був укладений за результатами проведення процедури закупівлі згідно із Законом України Про публічні закупівлі через систему Прозоро (номер закупівлі UA-2022-02-22-014860-b).
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС" (далі - ТОВ "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС", Постачальник) та Комунальним підприємством "ЯГОТИНСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА" (далі - КП "ЯГОТИНСЬКЕ ВУ ВКГ", Споживач) укладено Договір постачання електричної енергії споживачу № 28.02.2022 року - 1Е/1Г (далі - Договір).
До умов цього Договору застосовуються положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), інші чинні нормативно-правові акти, що регулюють постачання електричної енергії (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію «код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія)» Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 3.1. Договору Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк з 28.02.2022 року до 30.04. 2022 року включно.
Плановий обсяг постачання електричної енергії Споживачу визначений у розмірі 567 913 кВт/год, на загальну суму 2 867960,65 з ПДВ. (п. 3.4 та 5.2. Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.6. Договору).
Пунктом 4 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору встановлено, що оплата спожитої електричної енергії здійснюється Споживачем на підставі відповідного рахунка Постачальника, згідно акту приймання-передачі електричної енергії, підписаного обома Сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів з дня отримання рахунка та акту приймання-передачі електроенергії. Розмір оплати визначається за даними, що надані споживачем, або оператором системи розподілу (оператором комерційного обліку), згідно приладів обліку електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Плата здійснюється на рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання, зазначений у Договорі.
Відповідно до п. 5.8. Договору по закінченні розрахункового періоду Постачальник зобов'язаний надати для підписання Споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов'язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 (п?ять) робочих днів з дати його отримання або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту у цей же строк. Після підписання Акту Постачальник надає Споживачу сформований на оплату рахунок.
Згідно з п.п.1 п. 6.2. Договору Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії.
Пунктом 6 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору передбачено, що Оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем у строки визначені у рахунку, але не більше 5-ти банківських днів з дня отримання рахунка.
Пунктом 7 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно п. 13.5. Договору усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані на офіційну електронну адресу сторін, зазначену в реквізитах Договору, рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, дата надіслання листа на електронну пошту/декілька за наявності або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії протягом строку, вказаного п. 3.1. Договору, та в цілому до 31.12.2022 року, а в частині взятих на себе зобов'язань сторонами до їх повного виконання ( п. 11 Додатку № 2 до Договору).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що на виконання умов Договору позивач поставив з 28.02.2022 року по 30.04.2022 року, а відповідач прийняв електричну енергію 512 378 кВт/год на загальну суму 2 587 508,90 грн. з ПДВ. грн., що підтверджується Актами приймання-передачі електричної енергії: № 0000-0000266 від 28.02.2022 року 175 426 кВт/год на суму 885 901,30 грн. з ПДВ., № 0000-0000263 від 31.03.2022 року 174 566 кВт/год на суму 881 558,30 грн. з ПДВ., № 0000-0000371 від 30.04.2022 року 162 386 кВт/год на суму 820 049,30 грн. з ПДВ. (Копії наявні в матеріалах справи).
Факт постачання Постачальником Споживачу електричної енергії підтверджується також і листом ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». (Копія наявна в матеріалах справи).
Згідно доданої до листа інформації щодо фактичних обсягів Споживача, що входить до реєстру електропостачальника КП «Яготинське ВУ ВКГ» за березень-квітень отримав від Постачальника 336 952 кВт*год. електричної енергії.
Споживання електричної енергії здійснювалось на об?єктах за адресою: 0770, Україна, Київська область, місто Яготин з ІС-кодами точок комерційного обліку, зазначеними в Додатку 2 до Договору.
На виконання п. 5.8. Договору відповідачу було відправлено на офіційну електронну пошту: 29.03.2022 року Акт приймання - передачі електричної енергії № 0000-000266 від 28.02.2022 року; 28.04.2022 pоку Акт приймання - передачі електричної енергії № 0000- 000263 від 31.03.2022 року; 06.05.2022 року Акт приймання - передачі електричної енергії № 0000-0000371 від 30.04.2022 року.
Відповідачем не заявлено вмотивовану відмову від підписання таких Актів, однак, вказані Акти Відповідач не підписав, та не повернув Позивачу, а тому відповідно до умов Договори Постачальник сформував для оплати рахунки. Відповідачу було відправлено на офіційну електронну пошту: 29.03.2022 року Рахунок на оплату № 219 від 28.02.2022 року на суму 885 901,30 грн.; 28.04.2022 року Рахунок на оплату № 216 від 31.03.2022 року на суму 881 558,30 грн.; 06.05.2022 року Рахунок на оплату № 314 від 30.04.2022 року на суму 820 049,30 грн. (Копії наявні в матеріалах справи).
Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриману електричну енергію не оплатив, розрахувався частково: рахунок на оплату № 219 від 28.02.2022 року - оплачено повністю, ??795 000,00 грн. - платіжне доручення № 158 від 29.03.2022 року ??90 901,30 грн. - платіжне доручення № 159 від 30.03.2022 року; рахунок на оплату № 216 від 31.03.2022 року - оплачено повністю, 706 992,30 грн. - платіжне доручення № 238 від 16.05.2022 року, ??174 566,00 грн. платіжне доручення № 264 від 25.05.2022 року; рахунок на оплату № 314 від 30.04.2022 року оплачено частково ??125 434,00 грн. платіжне доручення № 264 від 25.05.2022 року, ??100 00,00 грн. платіжне доручення № 335 від 24.06.2022 року 50 00,00 грн. платіжне доручення № 361 від 08.07.2022 року, ?? 50 00,00 грн. платіжне доручення № 387 від 20.07.2022 року, ??30 00,00 грн. платіжне доручення № 411 від 03.08.2022 року (копії наявні в матеріалах справи), у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в сумі 464 615,30 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.
Як зазначає позивач, рахунок на оплату № 314 від 30.04.2022 року було направлено відповідачу 06.05.2022 року відповідно до умов Договору гранична дата для оплати рахунку 11.05.2022 року.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 464 615,30 грн. боргу за поставлену, але не оплачену електроенергію.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати електричної енергії, позивач просить також стягнути з відповідача 48 243,58 грн. пені на підставі п. 7 Комерційної пропозиції, Додатку 2 до Договору за загальний період з 12.08.202022 року по 08.08.2022 року також 3% річних в сумі 3 398,69 грн. та інфляційних в сумі 30 780,23 грн. за загальний період з 12.05.2022 року по 08.08.2022 року з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог поданої 07.11.2022 року.
Вході розгляду спору відповідач подано відзив, яким останній повідом про сплату частини основного боргу в сумі 324 566,00 грн., в підтвердження зазначеного надав копії платіжних доручень.
Окрім того, заперечуючи щодо заявлених вимог про стягнення пені, відповідач зазначає що належне виконання зобов'язань виявилось неможливим внаслідок настання форс-мажорних обставин, які призвели до скрутного фінансового становища, крім того відповідач посилається на те, що на період дії в Україні воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” між учасниками ринку електричної енергії, а саме на Постанову № 332 НКРЕКП прийняту 25.02.2022 року за п. 16.
Також відповідач, зазначив, що Договір був укладений за результатами проведення процедури закупівлі згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» через систему Прозоро 28.02.2022 року Торгово промислова палата повідомила, що на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-BP та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності. Відповідно до статті 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» та Порядку віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 1109, Міністерством розвитку громад та територій України наказом від 07.09.2022 № 167 затверджено секторальний перелік об'єктів критичної інфраструктури за типами основної послуги - постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення та повідомляє про включення до вищезазначеного секторального переліку КП «Яготинське ВУ ВКГ» за типом основної послуги централізоване водопостачання, централізоване водовідведення. КП «Яготинське ВУ ВКГ» - підприємство, яке забезпечує населення, ЗСУ, органи державної влади та місцевого самоврядування, медичні та освітні заклади, продовольчі та промислові підприємства стратегічним ресурсом - водопостачанням та водовідведенням. Також виконує завдання, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 року № 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період». Договором № м/13174ДСК від 21.09.2021 року КП «Яготинське ВУ ВКГ» встановлено мобілізаційне завдання, щодо водопостачання та водовідведення з моменту оголошення мобілізації чи воєнного стану в Україні і діє на час дії особливого періоду.
Окрім того КП «Яготинське ву ВКГ» зазначило, попри значне зниження оплати за отримані послуги, намагалось і намагається забезпечувати водопостачанням та водовідведенням своїх споживачів.
Також відповідач зазначає, що він був вимушений звернутись до позивача з проханням на підставі п. 13.6 підпунктом 5 Договору та пунктом 5 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» погодити зміну цін електроенергії в бік зменшення без зміни обсягів, в підтвердження до суду надано листи: 01.04.2022 року листом № 01-02/38, № 01-02/39 від 07.04.2022 року, № 01-02/44 від 19.04.2022 року, № 01- 02/51 від 06.05.2022 року, однак у відповідь позивач зазначив, що під час дії форс-мажорних обставин, а саме воєнного стану не має можливості розглянути пропозицію шодо зміни ціни електроенергії за Договором у бік зменшення, при цьому погоджується на зменшення ціни 1 кВт/год до рівня 4,15833 грн. кВт/год. без ПДВ, який почне діяти при умові подальшої співпраці з 01.05.2022 року.
Отже, як на переконання відповідача, порушення зобов'язання сталось не з вини відповідача, а з вини самого позивача так, як ТОВ «Газенергоальянс» у своїх листах дав згоду на перегляд зміни ціни електроенергії в Договорі про закупівлю в бік зменшення.
Представником відповідача подано лист, яким останній повідомив, що станом на 12.10.2022 року відповідачем погашено основний борг в повному обсязі. В підтвердження зазначеного до листа додані копії платіжних доручень (наявні в матеріалах справи).
31.10.2022 року позивачем подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору та повернення судового збору.
Окрім того, позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач спростовує доводи відповідача щодо необґрунтованості заявлених вимог щодо стягнення пені. Позивач зазначає, що відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про неможливість виконання зобов'язання внаслідок настання форс-мажорних обставин, а акти Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) носять рекомендаційний характер, у зв'язку з чим просив стягнути пеню в сумі 48 243,58 грн.
Також висловив незгоду з твердженнями відповідача щодо порушення зобов'язання з вини Позивача, адже, на листи були надані оперативно відповіді, а нарахування штрафних санкцій почало свій перебіг з 12.05.2022 року, тобто майже через місяць після обміну листами між Сторонами. Позивач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі. Також зазначив, щодо зменшення ціни, дана вимога не могла бути виконаною, так як відповідачу неодноразово повідомлялось, що починаючи з березня 2022 року спостерігалася впевнена тенденція до підвищення цін за електричну енергію, згідно з даними ДІІ «Оператор ринку», які відображені на веб-сайті (https://www.oree.com.ua).
07.11.2022 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача 3 398,69 грн. 3% та 30 780,23 грн. інфляційних за загальний період 12.05.2022 року по 08.08.2022 року.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений договір за своїм змістом є договором поставки електричної енергії та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частиною 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому ч. 3 ст. 58 Закону передбачено, що споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, за умовами п. 6 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору передбачено, що оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем у строки визначені у рахунку, але не більше 5-ти банківських днів з дня отримання рахунка
Отже, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється споживачем у строки визначені у рахунку, але не більше 5-ти банківських днів з дня отримання рахунка, відтак строк оплати за спожиту відповідачем електроенергію, за наведеним вище актом прийому-передачі та рахунком на оплату № 314 від 30.04.2022 року є таким що настав та тривав до 13.05.2022 року включно.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.ч. 3, 4ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду спору позивачем підтверджено факти здійснення відповідачем часткових проплат, у зв'язку з чим подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 464 615,30 грн.
Відтак, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про зарахування сплачених коштів в сумі 464 615,30 грн. в рахунок погашення заявленого позивачем основного боргу.
Таким чином, враховуючи сплату відповідачем основної заборгованості за Договором в сумі 464 615,30 грн., що відбулась після відкриття провадження у справі, спір у відповідній частині припинив своє існування під час судового розгляду.
Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, враховуючи відсутність спору між сторонами в частині стягнення 464 615,30 грн. основного боргу провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 398,69 грн. та інфляційних в сумі 30 780,23 грн. за загальний період з 12.05.2022 року по 08.08.2022 року з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог поданої 07.11.2022 року в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що позивачем невірно визначено дату для нарахування, момент виникнення у відповідача прострочення виконання зобов'язань по рахунку № 314, за який у відповідача рахується заборгованість.
Враховуючи умови п. 6 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору та положення вищевказаних норм, відповідач взявши на себе зобов'язання оплати рахунки у строки визначені у рахунку, але не більше 5-ти банківських днів з дня отримання рахунка і не виконавши відповідне зобов'язання в установлений договором строк, є таким що порушив відповідне зобов'язання.
Так, як визначено ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, строк виконання зобов'язання з оплати за поставлену електричну енергію в квітні 2022 року відповідно до вказаних вимог спливає після закінчення 5 банківських днів і початок перебігу такого строку суд вважає правильним визначити саме із наступного дня за датою отримання відповідних вимог у електронній формі, які підписані електронним цифровим підписом уповноважених осіб, що мало місце відповідно 07.05.2022 року та строку до якого відповідач мав сплатити 13.05.2022 року включно.
Як визначено ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення; у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, у відповідності з ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Однак, як визначено ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною, оскільки зобов'язання з повернення грошових коштів є грошовим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позивач як кредитор має право вимагати від відповідача, який не виконав грошове зобов'язання у строк, сплати втрат від інфляції та процентів за період прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних, судом встановлено, що вказані нарахування проведено на фактичну суму заборгованості, однак позивачем здійснену помилку в початковій даті періоді з якого він починає нараховувати, оскільки правильною датою початку періоду є з 14.05.2022 року по 08.08.2022 року, однак сума інфляційних яка підлягає стягненню з відповідача залишається незмінною та підлягає задоволенню в розмірі заявленому позивачем, а саме в сумі 30 780,23 грн.
Розмір 3% річних за заявлений позивачем період з 12.05.2022 року по 08.08.2022 року, враховуючи суму боргу на певні дати, за розрахунком суду складає 3 322,32 грн, що менше ніж заявлено позивачем, оскільки при здійсненні розрахунку процентів за період з 12.05.2022 року по 08.08.2022 року на суму боргу 464 615,30 грн. позивачем невірно визначено кількість днів у періоді та початкову дату нарахування періоду, правильним є період з 14.05.2022 року по 08.08.2022 року на суму боргу 464 615,30 грн. кількість днів у відповідному періоді - 87 днів.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 3 322,32 грн., а у задоволенні вимог про стягнення 76, 37 грн. - 3% річних суд відмовляє.
Вимоги в частині стягнення пені у розмірі 48 243,58 грн. за період з 12.05.2022 року по 08.08.2022 року суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції.
Як визначено ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Укладеним сторонами договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені. Пунктом 7 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Разом з тим, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановою від 25.02.2022 № 332 “Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану” надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов'язковими для застосування. Так, пп.16 п.1 такої постанови визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку. При цьому, повноваження НКРЕКП визначені Законом України “Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, п. 1 ч. 2 ст. 17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Як визначено п. 1 ч. 1 ст.2 Закону, регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону, регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Слід зазначити, що згаданою постановою регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії, у т.ч. у випадку застосування таких штрафних санкцій не лише оператором системи передачі, але й у випадку застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафних санкцій іншим учасником ринку за іншими договорами, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері.
Посилання позивача на те, що п. 16 ч. 1 відповідної постанови у відповідній редакції носить рекомендаційний характер, не впливають на висновок суду, оскільки відповідний пункт, з огляду на його зміст, розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, а також враховуючи, що вимоги щодо стягнення нарахованої пені заявлені у серпні 2022 року.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з позицією відповідача у справі, що введення воєнного стану впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків відповідачем, а отже з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд відмовляє у задоволенні сум пені в розмірі 48 243,58 грн. за період з 12.05.2022 року по 08.08.2022 року.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 34 103,55 грн. з яких 30 780,23 грн. інфляційних та 3 322,32 грн. 3 % річних. В частині стягнення 464 615,30 грн. суми основного боргу провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. В решті вимог (76,37 грн. 3% річних та 48 243,58грн. пені) позов задоволенню не підлягає.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Оскільки, провадження у справі закрито на суму 464 615,30 грн., позивачу належить повернути з Державного бюджету України судовий збір пропорційного позовним вимогам, в яких провадження було закрито, що складає 5 211,89 грн.
Решта понесених позивачем витрат по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача в розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам, а саме 1 026,54 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Яготинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (вул. Каштанова Алея, 4, м. Яготин, Київська обл., 07700 код ЄДРПОУ 19422525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС"(вул. Шимановського 2/1, офіс 10, м. Київ, 02125, код ЄДРПОУ 44103421, р/р UA493226690000026038300199040, МФО) 30 780 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 23 коп. інфляційних, 3 322 (три тисячі триста двадцять дві) грн. 32 коп. 3 % річних та 1 026 (одна тисяча двадцять шість) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Закрити провадження у справі № 911/1347/22 в частині вимоги про стягнення 464 615,30 грн. основного боргу.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС" (вул. Шимановського 2/1, офіс 10, м. Київ, 02125, код ЄДРПОУ 44103421) з державного бюджету України судовий збір в сумі 5 211 (п'ять тисяч двісті одинадцять) грн. 89 коп. сплачений відповідно до платіжного доручення № 787 від 08.08.2022 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 911/1347/22.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
6. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 25.01.2023 р.
Суддя Т.П. Карпечкін