Справа № 199/786/23
(1-кп/199/256/23)
іменем України
26.01.2023 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12023046630000017 від 06.01.2023 відносно:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 27.11.2015 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 3 роки. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.03.2016 іспитовий строк скасовано та направлено засудженого до місць позбавлення волі для відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнення: 09.08.2021 за відбуттям строку покарання,
який обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
14.12.2022 приблизно о 23:00 годині ОСОБА_3 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 . В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на фоні словесної суперечки стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на спричинення умисних тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , 14.12.2022 приблизно о 23:00 годині, перебуваючи в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_1 , знаходячись в безпосередній близькості до ОСОБА_4 , схопив своїми обома руками стілець та почав замахуватися на потерпілу. Остання, ухиляючись від ударів, схилила голову. В цей час ОСОБА_3 наніс потерпілій близько чотирьох ударів по задній поверхні тулубу, а саме: один удар по задній поверхні правого плечового суглобу, один удар по правій лопатці та два удари по задній поверхні грудної клітини ліворуч. Після чого, ОСОБА_4 випрямилась та намагалась втекти від останнього, однак ОСОБА_3 , знаходячись обличчям до потерпілої, своєю правою рукою, зігнутою у кулак, наніс один удар в область обличчя потерпілої, в результаті чого ОСОБА_4 впала на підлогу на правий бік тулуба. Далі, не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_3 , стоячи в безпосередній близькості до потерпілої, наніс два удари своєю правою ногою в область грудної клітини, один удар в область черевної порожнини та два удари в область лівого стегна.
Внаслідок своїх умисних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця у правій параорбітальній області з переходом на спинку носу, в виличну область і вниз на праву щоку, садна на кінчику носу, садна на червоній каймі нижньої губи по центру з переходом ліворуч, крововиливу та садна на червоній каймі нижньої губи по центру З переходом праворуч та ліворуч і далі на слизову оболонку нижньої губи, 13-ти синців: на задній поверхні правого плечового суглобу з переходом на проекцію тіла правої лопатки, на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині з переходом дещо вгору і далі в пахвову западину і подальшим переходом на грудну клітину ліворуч на проекцію лівої лопатки, на задній поверхні грудної клітини ліворуч від лопаткової до середньо-пахвової лінії покраю реберної дуги з переходом вгору до проекції 5-го міжребір'я, на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, на задній поверхні правого плеча у нижній третині з переходом на ліктьовий суглоб, на задній поверхні правого передпліччя в середній та нижній третині, на тильній поверхні правої кисті з переходом на променево-зап'ястковий суглоб, на задній поверхні лівого плеча у нижній третині, на задньо-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу з переходом на передпліччя, на задній поверхні лівого передпліччя у верхній третині та на тильній поверхні лівої кисті, садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу (на тлі синця), чотирьох синців: на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна у нижній третині, на передньо-внутрішній поверхні правого колінного суглобу, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу з переходом на гомілку та напередньо-зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились в умисному спричинені легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:
- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
- письмова заява потерпілої ОСОБА_4 , складена в присутності її представника - адвоката ОСОБА_6 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілої, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до змісту обвинувального акту зазначено, що обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є: щире каяття.
Проте, суд не може визнати як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому: щире каяття, оскільки в жодному процесуальному документі, складеному за участі ОСОБА_3 , останній не висловлював щире каяття або щирий жаль з приводу вчиненого. При цьому, слід зазначити, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_3 після вчинення кримінального правопорушення активно сприяв його розкриттю або про те, що після спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 вживав дієвих заходів щодо відшкодування завданих ним збитків або усунення заподіяної ним шкоди.
Таким чином, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до п. 6-1) ч. 1 ст. 67 КК України при призначенні покарання обставиною, яка його обтяжує, визнається: вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Як станом на момент вчинення кримінального правопорушення, так і на цей час обвинувачений ОСОБА_3 є сином потерпілої ОСОБА_4 , тобто між ними згідно норм СК України існують сімейні відносини кровного споріднення. З цього слідує, що дане кримінальне правопорушення відноситься до кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, а тому обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, згідно п. 6-1) ч. 1 ст. 67 КК України, можливо було визнати: вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Проте, відповідно до змісту обвинувального акту, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За таких обставин суд не може виходити за межі обвинувачення та не може визнавати обставини, які обтяжують покарання, якщо такі обставини не зазначені в обвинувальному акті.
Таким чином, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне, закінчене кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, в результаті якого обвинувачений спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження шляхом нанесення чисельних ударів. Зокрема, обвинувачений чотири рази наніс удари стільцем по тулубу потерпілої ОСОБА_4 , один раз наніс удар кулаком по її обличчю, від чого потерпіла впала на підлогу, де ОСОБА_3 ще наніс лежачій потерпілій п'ять ударів ногою по грудній клітині, черевній порожнині та стегну (відповідно до змісту акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 3535 від 15.12.2022 потерпіла також заявляла і про те, що син душив її подушкою та викручував пальці, але ці обставини не знайшли свого відображення у змісті обвинувального акту, а тому судом не враховуються згідно ч. 1 ст. 337 КПК України).
ОСОБА_3 станом на 14.12.2022 та на цей час має непогашену судимість за розбій, неодружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Справа характеристики обвинуваченого не містить, а тому суд у відповідності до ч. 2 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України надає оцінку лише тим доказам та обставинам, що винесені та подані до суду сторонами кримінального провадження.
Визначаючи вид покарання, яке можливо призначити обвинуваченому, суд виходить з того, що санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає такі види покарання:
- штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- громадські роботи на строк до двохсот годин;
- виправні роботи на строк до одного року.
Обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований та не має офіційно-підтверджених джерел доходу, а тому суд не може призначити йому покарання у виді штрафу або виправних робіт.
У відповідності до ч. 1 ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1