Справа № 199/9096/22
(3/199/21/23)
іменем України
25.01.2023 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного об 11:29 годині 18.11.2022 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, слідує, що 18.11.2022 о 09:40 годині у місті Дніпрі по вул. М.Малиновського, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Lacetti», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на БК 472208, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про час та дату судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, а також долучений відеозапис з нагрудних камер працівника поліції, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як слідує з ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 6 Розділу Х Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Два свідка відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я не залучалися.
В той же час, під час дослідження відеозапису з бодікамери поліцейського (БК 472208) встановлено, що даний відеозапис не містить є неповним та не містить фіксації факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є прямим порушенням ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 Розділу Х Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, у зв'язку матеріал з чим фіксація відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння лише письмовими доказами вважається недійсною на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення не містить належних та допустимих доказів відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), слід виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, викладене надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, враховуючи і те, що у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП- закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко