24 січня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 687/157/22
Провадження № 22-ц/4820/141/23
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю апелянта,
позивача та його представника,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2022 року, суддя Борсук В. О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кам'янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини відомостей про батька,
встановив:
У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання його батьком дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесення змін в актовий запис про народження дитини, ОСОБА_3 , в графі «Відомості про дитину» прізвище дитини змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », в графі «Відомості про батька» записати, що батьком дитини є ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що з початку 2017 року по кінець 2019 року він проживав спільно з відповідачем у будинку АДРЕСА_2 без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася дочка ОСОБА_6 . При реєстрації народження дитини, матір дитини не записала його батьком, вказавши своє прізвище, а по батькові зазначила позивача, тобто ОСОБА_7 .
Сторони проживали разом, вели спільне господарство, позивач допомагав у вихованні та утриманні дитини, однак не знав, що він не був записаний батьком дитини.
В подальшому їх стосунки зіпсувалися, відповідач забрала дочку і переїхала проживати в с. Гусятин Кам'янець-Подільського району, чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою.
З метою усунення перешкод у спілкуванні з дитиною він звернувся до правоохоронних органів, однак згідно з інформацією відділу поліцейської діяльності №1 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, він не записаний батьком дитини.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20.10.2022 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 батьком дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесено зміни в актовий запис про народження дитини №6 від 13.04.2018 року, виданий виконавчим комітетом Китайгородської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області - ОСОБА_3 , в графі «Відомості про дитину» прізвище дитини змінити з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », в графі «Відомості про батька» записати, що батьком дитини є ОСОБА_2 .
Задовольняючи позов суд виходив з недоведеності поважності підстав, які перешкоджали відповідачу з'явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини. На думку суду, така бездіяльність відповідача призвела до неможливості проведення експертизи та є підставою для визнання батьківства ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , що також є необхідним фактором для її повноцінного та гармонійного фізичного, духовного та морального розвитку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування скарги апелянт зазначила, що вони з позивачем ніколи не проживали як сім'я. Деякий час вони намагалися налагодити особисті стосунки та іноді позивач залишався у неї на ніч, однак спільного проживання та побуту сторони не мали. При цьому, ОСОБА_2 не вчиняв жодних дій з метою реалізації своїх батьківських прав відносно дочки. Надані позивачем до суду докази не є належними та достатніми для встановлення відповідних обставин. До експертної установи для відібрання експертних зразків вона не з'явилася через хворобу, про що було повідомлено суд.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 проти доводів апелянта заперечив, підтримав оскаржуване судове рішення.
Апелянт в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.
Позивач та його представник, заперечуючи в суді проти апеляційної скарги, послалися на законність та обґрунтованість судового рішення. Вказали на достатність у справі доказів для визнання ОСОБА_2 батьком дитини. Відмовилися від реалізації свого права на звернення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення судової біологічної експертизи для визначення батьківства позивача відносно дочки.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що згідно з актовим записом про народження №6 від 13.04.2018 року, матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записана ОСОБА_1 , батько дитини записаний зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 28).
Як вбачається зі змісту довідки №395/1/04-08 від 02.04.2021 року, виданої Китайгородською сільською радою Хмельницької області, 07.07.2016 року ОСОБА_1 придбала житловий будинок АДРЕСА_3 , в якому проживала разом із співмешканцем ОСОБА_2 з 2017 року по 2019 рік. На початку 2020 року ОСОБА_1 виїхала в АДРЕСА_4 , де і проживає з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 без реєстрації місця проживання (а.с. 8-9).
02.03.2021 року до чергової частини відділу поліцейської діяльності №1 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області з письмовою заявою звернувся ОСОБА_2 про те, що з 11.02.2021 року ОСОБА_1 не дає бачити спільну дитину (а.с. 10).
Згідно з повідомленням №1582/121/108/123-21 від 24.04.2021 року відділу поліцейської діяльності №1 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області по факту заборони бачитись із спільною дочкою колишньої співмешканки ОСОБА_1 , проведено перевірку, під час якої встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час спільного проживання у цивільному шлюбі народилася дочка, ОСОБА_3 , яка записана на прізвище « ОСОБА_4 », так як батько ОСОБА_2 на той момент не бажав визнавати своє батьківство (а.с. 11).
Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 04.07.2022 року у справі призначено судово-генетичну експертизу щодо встановлення чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 . Вказана експертиза проведена не була у зв'язку із неприбуттям відповідача з дитиною для відібрання експериментальних зразків до експертної установи на визначену експертом дату, 18.08.2022 року та 12.09.2022 року.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі №201/6094/18).
Згідно з частинами четвертою, пунктів 3-5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 04.07.2022 року у справі призначено судово-генетичну експертизу щодо встановлення чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 . Вказана експертиза проведена не була у зв'язку із неприбуттям ОСОБА_1 для відібрання експериментальних зразків до експертної установи 18.08.2022 року та 12.09.2022 року .
В той же час, як вбачається зі змісту виписок з медичних карт пацієнта ОСОБА_3 , остання з 15.08.2022 року по 22.08.2022 рік перебувала в Чемеровецькій багатопрофільній лікарні на стаціонарному лікуванні, з 05.09.2022 року по 14.09.2022 року перебувала на стаціонарному лікуванні у Тернопільській обласній дитячій лікарні у зв'язку із захворюванням дитини, ОСОБА_3 .
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність з'явитися до експертної установи з дитиною на відповідні дати.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не була належним чином повідомлена експертною установою та судом про дати та місце проведення судово-генетичної експертизи, дочка ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , перебувала на стаціонарному лікуванні у період часу, на коли було призначено проведення забору біологічних зразків, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо ухилення ОСОБА_1 від проведення експертизи.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, беручи до уваги принцип змагальності у цивільному судочинстві, оскільки у справі відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 визнавала батьківство ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_10 , колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апелянта та відсутність правових підстав для задоволення позову.
Сам по собі факт перебування сторін у близьких стосунках протягом деякого періоду не може стверджувально засвідчити походження дитини від позивача, оскільки є лише припущенням щодо настання таких обставин.
При цьому, необхідно зауважити, що в суді апеляційної інстанції позивачу та його представнику адвокату судом було роз'яснено право на звернення до суду із клопотанням про проведення судової експертизи для встановлення кровного споріднення між позивачем та дитиною, однак ОСОБА_2 та адвокат Соха В.В. таким правом не скористалися.
Суд першої інстанції, за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів ухилення ОСОБА_1 від проведення експертизи, не надавши належної оцінки доказам у справі, дійшов помилкового висновку щодо підтвердження факту батьківства позивача, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кам'янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини відомостей про батька, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26 січня 2023 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова