18 січня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 676/3933/20
Провадження № 22-ц/4820/74/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Цугель А. О.,
з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
представника ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2022 року (суддя Швець О. Д., відомості про дату складення повного судового рішення відсутні) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кам'янець-Подільська міська рада Хмельницької області, про визнання незаконними та скасування рішень та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги що предмету спору ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кам'янець-Подільська міська рада Хмельницької області, ОСОБА_3 , про визнання незаконними та скасування рішень.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
05 серпня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого з урахуванням заяви від 06 травня 2021 року зазначала, що 16.11.1989 виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради прийняв рішення № 346-а «Про відведення земельних ділянок під індивідуальне будівництво для підприємств, організацій міста та за місцем проживання за рахунок земель радгоспів «Кам'янець-Подільський» і «Довжоцький». Враховуючи перебування сім'ї на квартирному обліку ОСОБА_5 подав до адміністрації заводу та профкому, а потім до виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради документи згідно з переліком, визначеним рішенням виконкому від 16.11.1989 № 346-а. Розглянувши клопотання адміністрації та профкому підприємства, виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради 15.02.1990 прийняв рішення № 73 «Про виділення земельних ділянок під індивідуальне будівництво в районі с. Жовтневе та с. Довжок на міських землях». Сім'ї ОСОБА_5 була виділена земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 площею 810 кв. м. На підставі цього рішення ОСОБА_5 був виданий паспорт на забудову садиби на земельній ділянці площею 0,081 га. На підставі рішення виконкому № 73 від 15.02.1990 за спільні з чоловіком кошти та спільною працею розпочали будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 18.03.1993 № 277 «Про виділення земельних ділянок під індивідуальне будівництво на міських землях» у зв'язку з тим, що на земельній ділянці по АДРЕСА_2 розміщена трансформаторна підстанція і вона не могла бути виділена під індивідуальне будівництво, ОСОБА_5 як працівнику підприємства, потребуючому поліпшення житлових умов, була виділена земельна ділянка площею 810 кв. м по АДРЕСА_2 під городництво в тимчасове користування до моменту перенесення трансформаторної підстанції. Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 16.03.1995 № 278 «Про розподіл домоволодіння по АДРЕСА_1 , на два окремих» ОСОБА_5 виділено з домоволодіння по АДРЕСА_1 1/2 частину земельної ділянки в окреме домоволодіння за АДРЕСА_1 . Цим же рішенням виконкому відповідачу ОСОБА_1 виділено з домоволодіння по АДРЕСА_1 частину земельної ділянки площею 405 кв. м та 1/2 незавершеного будівництвом житлового будинку в окреме домоволодіння за АДРЕСА_1 . Заяву на розподіл домоволодіння та земельної ділянки написала вона, а не ОСОБА_5 . З огляду на відсутність волі ОСОБА_5 , дозволу органу опіки та піклування, укладення нотаріально посвідченого договору відчуження 1/2 частини незавершеного будівництвом будинку, виконавчий комітет не вправі був приймати рішення про розподіл домоволодіння, земельної ділянки. Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 07.03.1996 № 216 «Про розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_2 » вирішено виділити із земельної ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 274 кв. м. Цим же рішенням виконкому вирішено виділити із земельної ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ОСОБА_1 земельну ділянку площею 536 кв. м. Відмінено рішення міськвиконкому від 18.03.1993 № 277 «Про виділення земельної ділянки в тимчасове користування ОСОБА_5 ». Вважає, що ОСОБА_1 не мав права на виділення земельних ділянок по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 або АДРЕСА_1 , оскільки згідно з рішенням міськвиконкому № 346 «а» від 16.11.1989 виділ земельних ділянок можливий лише для працівників підприємств, які перебували на квартирному обліку за місцем роботи. ОСОБА_1 на жодному з перелічених у додатку до рішення підприємств не працював та не звертався до Довжоцької сільської ради протягом 1990-1997 років із заявою про виділення землі. Наділення ОСОБА_1 земельною ділянкою відбулося в порушення законодавчо встановленої процедури. Рішення про делегування виконкому повноважень щодо вирішення земельних питань Кам'янець-Подільська міська рада прийняла лише 30.09.1998. Оскаржувані рішення прийняті поза межами повноважень виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради. На теперішній час вони перешкоджають набуттю права власності на земельні ділянки в порядку їх безоплатної приватизації.
Тому ОСОБА_3 просила визнати незаконними і скасувати рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 16 березня 1995 року № 278 «Про розподіл домоволодіння по АДРЕСА_1 на два окремих» та від 07 березня 1996 року № 216 «Про розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_2 ».
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2021 року до участі у розгляді справи залучено третю особу, яка заявляє самостійні вимоги що предмета спору ОСОБА_5 .
Третя особа ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради. Обґрунтування вимог є аналогічними обґрунтуванню позову ОСОБА_3 .
Крім того, ОСОБА_5 посилається на те, що рішення виконавчого комітету міської ради є протиправними, оскільки були відсутні згода дружини ОСОБА_3 , дозвіл органу опіки та піклування у зв'язку з неповнолітнім віком дітей або нотаріально посвідчений договір між ним, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 про відчуження 1/2 частини незавершеного будівництвом будинку. Поділ земельної ділянки відбувся без його звернення та заяви ОСОБА_1 .
Тому ОСОБА_5 просив визнати незаконними і скасувати рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 16 березня 1995 року № 278 «Про розподіл домоволодіння по АДРЕСА_1 на два окремих» та рішення від 07 березня 1996 року № 216 «Про розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_2 ».
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2022 року в позові ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відмовлено.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення:
абз. 53 «Таким чином станом на 16.03.1995 домоволодіння по АДРЕСА_1 не набуло юридичного статусу житлового будинку. Однак до цього, не будучи житловим будинком за своїм юридичним статусом, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки тільки при поділі майна між подружжям, а не з третіми особами».
абз. 54 «Існуючим на час спорудження спірного житлового будинку законодавством (статті 6, 30 ЗК України, статті 16, 17 Закону України «Про власність») індивідуальне житлове будівництво здійснювалося з метою забезпечення житловою площею тих громадян і членів їх сімей, яким у встановленому порядку надано право на земельну ділянку для будівництва будинку. У зв'язку з цим сама по собі участь інших осіб у спорудженні будинку не може слугувати підставою для визнання за такими особами права власності на частку у спорудженому будинку. Такі особи можуть лише вимагати відшкодування власником будинку понесених ними затрат. Лише у виняткових випадках, якщо з урахуванням всіх обставин справи та в результаті з'ясування істинних правовідносин сторін буде встановлено, що сторонні особи брали участь у спорудженні будинку на підставі укладеної із забудовником та членами його сім'ї угоди про створення спільної власності на будинок з метою забезпечення зазначених осіб жилими приміщеннями, за особами, які, не будучи членами сім'ї забудовника, брали участь у спорудженні будинку, може визнаватися право на частку в будинку».
абз. 55 «В архівних матеріалах до рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 278 від 16.03.1995 письмової угоди ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про створення спільної власності немає».
абз. 59 «Крім того, в архівних матеріалах до рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 278 від 16.03.1995 відсутня письмова згода ОСОБА_3 на поділ домоволодіння по АДРЕСА_1 , як спільного майна подружжя».
абз. 60 «За відсутності належним чином оформленої угоди про поділ спільного майна подружжя, за відсутності угоди про створення спільного майна за участю третьої особи, за відсутності належних повноважень у виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради на втручання у право власності громадян, суд погоджується з позивачем що рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 278 від 16.03.1995 не відповідає чинному законодавству».
абз. 71 «Враховуючи, що рішення про делегування виконкому повноважень щодо вирішення земельних питань Кам'янець-Подільська міська рада прийняла 30.09.1998 за № 6, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 216 від 07.03.1996 прийнято поза межами повноважень та з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством».
абз. 75 «Позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтва про право власності на 1/2 домоволодіння, оформленого на ім'я ОСОБА_1 , позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не заявляють».
абз. 79 «Оцінюючи зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що порушення, які допущені при прийнятті рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 278 від 16.03.1995 та № 216 від 07.03.1996 не є неефективним способом захисту, оскільки на підставі зазначених рішень виникли інші права та обов'язки ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які позивачами не оспорюються, і в такий спосіб не приведе до захисту порушеного права ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ».
Доповнити мотивувальну частину рішення текстом:
«У зв'язку з пропуском строку звернення до суду та відсутність у матеріалах справи належних доказів, поновлення строку для оскарження вищевказаних рішень виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 07.03.1996 № 216 та від 16.03.1995 № 278, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5 слід відмовити». В решті залишити рішення без змін.
У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала. Представники ОСОБА_3 і ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали.
Інші учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 73 від 15.02.1990 «Про виділення земельних ділянок під індивідуальне будівництво в районі с. Жовтневе та с. Довжок на міських землях» ОСОБА_5 була виділена земельна ділянка під індивідуальне будівництво по АДРЕСА_1 площею 810 кв. м (а. с. 18, 165, т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 277 від 18.03.1993 «Про виділення земельних ділянок під індивідуальне будівництво на міських землях» ОСОБА_5 виділена у тимчасове користування до перенесення трансформаторної підстанції під городництво земельна ділянка площею 810 кв. м по АДРЕСА_2 (а. с. 20, 21, т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 278 від 16.03.1995 «Про розподіл домоволодіння по АДРЕСА_1 , на два окремих» ОСОБА_1 виділено з домоволодіння по АДРЕСА_3 частину земельної ділянки площею 405 кв. м та 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку в окреме домоволодіння за АДРЕСА_1 . Визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому № 73 від 15.02.1990 (а. с. 140, 174, 210, т. 1).
Відповідно до архівних матеріалів зазначене рішення виконавчого комітету міської ради прийнято на підставі спільної заяви ОСОБА_5 і ОСОБА_1 про поділ домоволодіння по АДРЕСА_1 на два самостійних (а. с. 71-80, т. 2).
06.02.1996 ОСОБА_5 і ОСОБА_1 звернулися із заявою про передачу їм у користування земельної ділянки по АДРЕСА_2 під городництво по 1/2 частині (а. с. 201, 202, т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 216 від 07.03.1996 «Про розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_2 » у зв'язку з неможливістю виділення земельної ділянки по АДРЕСА_2 на міських землях під індивідуальне житлове будівництво по причині розміщення на її межі трансформаторної підстанції високої напруги за заявами ОСОБА_5 і ОСОБА_1 проведено між ними розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_2 і кожному виділена її частина у користування згідно з планом. Відмінено рішення міськвиконкому від 18.03.1993 № 277 «Про виділення земельної ділянки в тимчасове користування ОСОБА_5 » (а. с. 23, т. 1).
Відповідно до акта про закінчення будівництва від 15.05.1997 житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_4 прийнятий в експлуатацію. 16.03.1998 на підставі рішення Кам'янець-Подільської міської ради № 232 від 15.05.1997 виконавчим комітетом видано свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на домоволодіння по АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 на домоволодіння по АДРЕСА_1 (а. с. 19, т. 1; а. с. 71, 97-99, т. 2).
Рішенням Довжоцької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області № 11 від 04.04.2011 ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,18 га по АДРЕСА_1 .
Рішенням Довжоцької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області № 17 від 17.06.2011 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1780 га ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_5 безоплатно у власність зазначену земельну ділянку.
25 травня 2012 року ОСОБА_5 виданий державний акт серії ЯК № 977293 на право власності на земельну ділянку площею 0,1780 га по АДРЕСА_1 (а. с. 24, т. 1, а. с. 90, т. 2). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що оскарження рішень не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки не призведе до захисту порушених прав ОСОБА_3 і ОСОБА_5 .
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені частиною 2 статті 16 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 2 Закону України «Про власність» і частини 1 статті 86 ЦК Української РСР, які були чинними на час набуття сторонами права власності на будинковолодіння, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими (частина 3 статті 2 зазначеного Закону).
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
При переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення (частина 1 статті 30 ЗК України 1990 року).
На підставі частини 1 статті 81 ЗК України в редакції, чинній на час набуття ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам і призведе до відновлення прав позивача.
Подібні висновки сформульовані у постановах від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.
Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.
Установлено, що на підставі рішення Кам'янець-Подільської міської ради № 232 від 15.05.1997 видано свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на домоволодіння по АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 на домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Пред'явлення вимоги про скасування рішення про поділ домоволодіння без оскарження підстав набуття відповідачем права власності на 1/2 частину житлового будинку не є необхідним для ефективного відновлення прав позивачки та третьої особи із самостійними вимогами, які вони вважають порушеними.
25 травня 2012 року ОСОБА_5 отримав державний акт серії ЯК № 977293 на право власності на земельну ділянку площею 0,1780 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
До загального розміру приватизованої ним земельної ділянки (0,1780 га) увійшла вся земельна ділянка площею 810 кв. м по АДРЕСА_2 .
Наведена обставина установлена судовим рішенням у справі № 676/4060/17.
Відповідно до статей 57, 61 СК України зазначена земельна ділянка, набута у травні 2012 року внаслідок приватизації, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 .
Після отримання у 2012 році земельної ділянки у власність пред'явлення позову про оскарження рішень виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 16 березня 1995 року № 278 і від 07 березня 1996 року № 216 про розподіл земельної ділянки між користувачами не може бути визнано ефективним способом захисту порушеного права.
Обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови в позові.
Тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача про наявність правових підстав для відмови в позові у зв'язку з пропуском позовної давності.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Тому суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин, наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Частиною 4 статті 265 ЦПК України передбачено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються:
1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику;
4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду;
5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
У мотивувальній частині оскаржуваного рішення правильно наведено дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридична оцінка та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору.
Підстав для виключення з мотивувальної частини рішення зазначених в апеляційній скарзі абзаців немає.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 січня 2023 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта