Справа 688/1556/22
№ 1-кп/688/30/23
Ухвала
26 січня 2023 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілих - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Шепетівка кримінальне провадження за №12022244000000211 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця,раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 заявив клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. В обгрунтування клопотання захисник послався на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки: дружину ОСОБА_10 , сина ОСОБА_11 , постійно проживає та зареєстрований із ними по АДРЕСА_1 ; з 17.01.2020 року зареєстрований фізичною особою - підприємцем та здійснює господарську діяльність за цією ж адресою; по місцю свого проживання характеризується позитивно, будь-яких нарікань на його поведінку до даної події не було; введений до складу 5 роти 3 взводу командиром 2 відділення і є діючим членом Добровольчого формування Шепетівської міської ТГ №1; частково відшкодував потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заподіяну шкоду; відсутній ризик впливу на потерпілих та свідків, оскільки вони допитані судом, а ризик переховування від суду є вірогідним. З урахуванням наведеного вважає, що до ОСОБА_7 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, а тому просить суд змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, а саме домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні подане захисником ОСОБА_9 клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника заперечував, вказуючи на його безпідставність та наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України.
Представник потерпілих ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку прокурора, просив у задоволенні клопотання захисника відмовити.
Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце його проведення повідомлені у встановленому законом порядку.
Вислухавши позицію та аргументи учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як визначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 березня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 04 травня 2022 року включно, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою суду від 14 грудня 2022 року по 11 лютого 2023 року включно.
Зазначений запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою був обраний та продовжувався в зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені частиною 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
На час розгляду даного клопотання судом допитано усіх потерпілих та свідків, проте не досліджено письмових доказів.
Враховуючи стадію судового розгляду, колегія суддів не може прийняти до уваги твердження сторони захисту про необґрунтованість підозри, пред'явленої обвинуваченому. Не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, суд вважає, що підозра є обґрунтованою у розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України.
Згідно обвинувального акта ОСОБА_7 обвинувачується в незакінченому замаху на умисне вбивство двох осіб та погрозі вбивством за ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України, тому суд також враховує тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, одне із яких є особливо тяжким злочином, покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у їх вчиненні.
При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався суд в ухвалі від 14.12.2022 року про продовження строку тримання під вартою, суд вважає, що залишається актуальним ризик переховування від суду, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання за вчинення кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до особливо тяжких та з урахуванням проведеної кваліфікації може становити до 10 років позбавлення волі.
Отже, підстав для застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу немає.
Згідно положень ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є законність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи викладене вище та обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 201, 350, 372 КПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі - відмовити.
Копію ухвали направити начальнику РКС ГУНП в Хмельницькій області (29000, вул. Купріна, 48/1А, м. Хмельницький),начальнику ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» (29000, вул. Кам'янецька, 39, м. Хмельницький), начальнику ІТТ №2 ГУНП в Хмельницькій області (30400, вул. В.Котика, 3, м. Шепетівка)для виконання, іншим учасникам судового провадження для відома.
Повний текст ухвали проголошений о 16 год. 00 хв. 26 січня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів із дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3