Справа № 686/26947/22
Провадження № 1-кс/686/23/23
25 січня 2023 року м.Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого першого слідчого відділу (із дислокацією у м. Хмельницький) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Іванківці Городоцького району Хмельницької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, розлученого, солдата, водія 2 відділення 2 автомобільного взводу підвозу боєприпасів групи матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ,
у кримінальному провадженні №62022240010000224 від 25серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.407 КК України (Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці), посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищення або спотворити з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні слідчий і прокурор подане клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний його захисник не заперечили щодо задоволення клопотання, проте просили визначити менший розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
25.08.2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62022240010000224, зареєстроване кримінальне провадження з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України (Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці).
14 грудня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме про те, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2022№ 4 солдат запасу ОСОБА_6 , призначений на посаду водія 2 відділення 2 автомобільного взводу підвозу боєприпасів групи матеріального забезпечення зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, поставлений на всі види забезпечення з 26.02.2022.
Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу солдата ОСОБА_6 у військову частину НОМЕР_1 він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статті 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
24.02.2022 Президент України видав Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, відповідно до якого з 05 год. 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строком на 30 діб. Цього ж дня Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який набрав чинності 24.02.2022.
07.11.2022 Президент України видав Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №757/2022, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. 16.11.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 18.11.2022.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України»,воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, таким чином, з урахуванням вищенаведеного, слід прийти до висновку, що в період з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє воєнний стан і солдат ОСОБА_6 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.
Поряд із цим встановлено, що солдат ОСОБА_6 , який проходить військову службу на посаді водія 2 відділення 2 автомобільного взводу підвозу боєприпасів групи матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір ухилитись від несення обов'язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_1 , 11 серпня 2022 року, у ранкову пору доби (більш точний час досудовим слідством не встановлено), самовільно покинув територію військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , звідки поїхав до місця свого проживання, що знаходиться по АДРЕСА_1 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби до 25.11.2022., коли добровільно прибув до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби.
Таким чином, солдат ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на посадіводія 2 відділення 2 автомобільного взводу підвозу боєприпасів групи матеріального забезпечення, у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст.ст. 1, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір тимчасово ухилитись віднесення обов'язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, 11 серпня 2022 року, у ранкову пору (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вибув до місця фактичного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби до 25.11.2022.
Згідно із статтею 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Отже, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Слідчий суддя вважає, що на цій стадії кримінального провадження докази, наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра повністю відповідає зазначеним вимогам та не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування та стверджувати про його причетність до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для себе наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, зможе вчинити дії на ухилення від органу досудового розслідування.
А тому слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду існує.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється соціальні зв'язки підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, наявність постійного місця проживання, а також те, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Оцінюючи відомості про особу підозрюваного слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_6 розлучений, є військовослужбовцем, отримував грошове забезпечення у розмір близько 40000 грн. на місяць, не має осіб, яких зобов'язаний утримувати.
У силу ч.8. ст..176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Зважаючи на без альтернативність можливості застосування до військовослужбовця ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, слідчий суддя, з огляду на те, що підозрюваний неодноразово не з'являвся на виклики слідчого, не з'явився в судове засідання за клопотанням стосовно застування відносно нього запобіжного заходу, яке було відкладене для забезпечення йому права на захист та залучення захисника , з огляду на обґрунтованість підозри у вчиненні ним самовільного залишення військової частини, приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя враховує позицію ОСОБА_6 про те, що він вважав, що у зв'язку із необхідністю звернення за медичною допомогою до військового госпіталю, мав право бути відсутнім за місцем несення служби.
Однак, згідно із поясненнями підозрюваного він протягом більш ніж двох місяців не перебував ні на лікуванні, ні за місцем несення служби.
А тому вказівка ОСОБА_6 на те, що він вважав, що його наказом від 26.08.2022 звільнено з військової служби у якості відмови у задоволенні клопотання не може бути взята до уваги, оскільки указаним наказом призупинений строк військової служби у розумінні її обрахування для вислуги, призначення пенсії виплати грошового забезпечення без позбавлення ОСОБА_6 статусу військовослужбовця.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 , соціальний та майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у межах мінімального розміру визначеного законом - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 2684 грн.) -53680 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує як і загальний соціально-економічний стан країни у зв'язку із війною проти росії так і те, що його грошове забезпечення становило близько 40000 грн. на місяць.
Оцінивши зазначені обставини слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави не буде непомірним для підозрюваного.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, солдата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 24 березня 2023 року.
Визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою, і в разі внесення якої, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України ( у разі наявності).
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави
Ухвала діє по 24 березня 2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1