Справа № 752/18325/22
Провадження № 2/752/3242/23
Іменем України
26 січня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Машкевич К.В.
при секретарі Гненик К.П.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова- правова група Лекс», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №612 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. від 13 січня 2022 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №200110386 від 21 вересня 2014 року укладеним з ПАТ «Банк «Михайлівський» у загальному розмірі 16728,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шарковим О.О. відкрито виконавче провадження №68507160 з примусового виконання виконавчого напису №612 від 13 січня 2022 року, що вчинений приватним приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення заборгованості у загальному розмірі 16728,40 грн.
Зазначає, що ним був укладений кредитний договір №200110386 від 21 вересня 2014 року з ПАТ «Банк Михайлівський», за яким він отримав кредитну картку зі встановленим на ній кредитним лімітом, жодних вимог про оплату боргу після закриття відділень банку та шляхи погашення та нового кредитора до нього не надходило.
Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки заборгованість що стягується виникла на підставі не нотаріально посвідченого кредитного договору.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив безспірність заборгованості, а стягувачем не було надано приватному нотаріусу документів, які б давали можливість вчинити виконавчий напис у встановленому законом порядку.
Вказує, що виконавчий напис вчинено з порушенням ЗУ «Про нотаріат», у зв'язку з чим виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року задоволено заяву про забезпечення позову.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року задоволено заяву про витребування доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач ТОВ «Фінансова-правова група Лекс» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст.181 ЦПК України, не подали.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 13 січня 2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис №612 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова-правова група Лекс» заборгованість, що виникла по кредитному договору № 200110386 від 21 вересня 2014 року, укладеному між ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» за період з 21 вересня 2014 року по 16 листопада 2021 року в загальній сумі 16728,40 грн.
Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки кредитний договір не був нотаріально посвідчений.
Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням ЗУ «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв'язку з чим виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 88 Закону України «Про нотаріат», у редакції, чинній на час вчинення спірних правовідносин, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява (підпункт 2.1пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5), а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (стаття 88 Закону України "Про нотаріат", підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Встановлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 13 січня 2022 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між ТОВ «Фінансова- правова група Лекс» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
Крім того, у постанові Верховного суду України від 05 липня 2017 року № 754/9711/14-ц зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З наданої суду позовної заяви вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.
За таких обставин, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача ТОВ «Фінансова-правова група Лекс» на користь позивача підлягає 992,40 гривень судового збору за подання позову до суду та 496,20 грн. за заяву про забезпечення позову.
Що стосується витрат на правничу допомогу то слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем на підтвердження надання йому правничої допомоги на суму 4000,00 грн, долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 14 лютого 2022 року, відповідно до якого гонорар адвоката за надання правової допомоги складає 4000,00 грн; копії акту прийому- передачі виконаних робіт від 18 лютого 2022 року, квитанцією на суму 4000,00 грн.
Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
У постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Верховний Суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Крім цього, суд також враховує, що відповідно до позиції Верховного Суду, яка висловлена в чисельних рішеннях, зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу можливе лише у разі заявлення відповідного клопотання сторони.
Такого клопотання відповідач не подав і співмірності витрат на професійну правничу допомогу не оспорює.
За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22 лютого 2012 року, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова- правова група Лекс», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13 січня 2022 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 612 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова-правова група Лекс» заборгованості за кредитним договором №200110386 від 21 вересня 2014 року укладеним з ПАТ «Банк Михайлівський» у загальному розмірі 16728,40 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова-правова група Лекс», код ЄДРПОУ 44371579, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 33, оф. 75 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1488,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова-правова група Лекс» , код ЄДРПОУ 44371579, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 33, оф. 75;
Третя особа 1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 ;
Третя особа 2: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович, місцезнаходження за адресою: м. Київ, пров. Бехтерівський, 4 -Б, оф. 2.
Суддя: