про відмову у відкритті касаційного провадження
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 260/2039/22
адміністративне провадження № К/990/1303/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Мороз Л.Л.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року (суддя Калинич Я.М.) та
постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року (колегія у складі суддів Качмара В.Я., Большакової О.О., Затолочного В.С.)
у справі № 260/2039/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФ України в Закарпатській області; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому нарахованої заборгованості з пенсійних виплат у розмірі 80 427,70 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Закарпатській області нараховану заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 80 427,70 грн.
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 21.07.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022, відмовив у задоволенні позову.
05.01.2023 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 10.01.2023 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без урахування правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 440/6001/21; дійшли помилкового висновку, що спір у цій справі спрямований на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 260/2899/21. Зазначає, що його звернення у справі № 260/2899/21 у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не вирішило спір, показало неефективність такого способу захисту права.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржуються дії Пенсійного фонду щодо невиплати нарахованої заборгованості з пенсійних виплат.
Закарпатський окружний адміністративний суд в ухвалі від 23.06.2022 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Верховний Суд зауважує, що оцінка "винятковості" справи для учасника справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
ОСОБА_1 не обґрунтовує виняткове для нього особисто та для суспільства значення розгляду даної справи, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах ст. 382, 383 КАС України, що могло свідчити про наявність різної правозастосовної практики у подібній категорії спорів.
Таким чином, Суд не вбачає у справі обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, ОСОБА_1 на підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, покликається на постанову Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 440/6001/21. Колегія суддів вважає цю справу не релевантною . У зазначеній справі спір стосувався стягнення пенсії, перерахованої на виконання рішення суду про зобов'язання територіального органу Пенсійного фонду України здійснити такий перерахунок. З огляду на ці обставини, Верховний Суд виснував, що змінилася підстава звернення до суду - у попередній справі йшлося лише про перерахунок пенсії, а у справі № 440/6001/21 - про виплату (стягнення) перерахованої пенсії, тобто, зазначені справи не є тотожними.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанції виходили з того, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 у справі за № 260/2899/21 ГУ ПФ України в Закарпатській області було зобов'язане здійснити ОСОБА_1 з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Суди дійшли висновку, що звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом обумовлене намаганням у такий спосіб зобов'язати ГУ ПФ України в Закарпатській області виконати судове рішення у частині виплати нарахованих грошових сум. Тобто, у цій справі та у справі № 260/2899/21 тотожні предмет і підстави позовів.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства. Статтею 129 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Колегія суддів зазначає, що в КАС України закріплено інститут контролю за виконанням судового рішення, який регламентовано ст. ст. 382-383 КАС України.
Приписами вказаних статей передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант - накладення штрафу; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду; визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи зазначене, права позивача можуть бути захищені спеціальними правовими засобами, які передбачені законом на стадії виконання судового рішення. Та обставина, що позивачеві уже було відмовлено у задоволенні заяви, поданої за правилами ст. 382 КАС України, не виключає можливість подання іншої такої заяви, оскільки невиконання судового рішення триває і надалі перебуває під судовим контрлем.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 260/2039/22.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя Л.Л. Мороз