Дата документу 26.01.2023Справа № 642/2766/21
Провадження № 1-кп/554/501/2023
26.01.2023 м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції кримінальне провадження за № 12021220510000178 від 15.02.2021 за обвинуваченням,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307 КК України,-
В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України. Стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні по справі 26.01.2023 прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_5 прохав змінити вид запобіжного заходу на більш м?який не пов?язаний з триманням під вартою, вважав можливим змінити на домашній арешт, також висловив бажання захищати свою Державу.
В свою чергу адвокат ОСОБА_4 , зазначила, що клопотання прокурора, ґрунтується тільки на припущеннях, ризики, на які прокурор посилається - не доведеними, тому вважала можливим змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження прийшов до наступного.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. (ч. 1 ст. 331 КПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.3, п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Суд, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 , обвинувачується у скоєнні серії епізодів кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, є військовослужбовцем, офіційно не одружений, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, по справі судовий розгляд не закінчено, тому з метою уникнення спроб обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, які судом ще не допитані, можливості вчинення інших кримінальних правопорушень, приходить до висновку, що стосовно обвинуваченого необхідно продовжити вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
За таких обставин, обґрунтування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, що в свою чергу спростовує доводи обвинуваченого та захисту щодо не доведення існування вказаних ризиків.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого по справі більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а доводи обвинуваченого та захисника не знайшли свого підтвердження у суді.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 371,372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26.03.2023 - включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1