Справа № 948/101/23
Номер провадження 3/948/76/23
26.01.2023 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за приписами ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який триває і зараз.
Згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду № 2/0/9-22 від 08.03.2022 змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану, зокрема, Машівському районному суду Полтавської області визначена підсудність справ Вовчанського районного суду Харківської області таВеликобурлуцького районного суду Харківської області.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 154813 від 01.11.2022, 27.10.2022 біля 20:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , гр-н ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , а саме, ображав брудною лайкою останню, чим завдав шкоду психічному потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом згоден.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно (а.с. 6).
Оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, суд розглянув справі за відсутності ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилася, про розгляд справи повідомлена.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення до суду надано:
-протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлений факт вчинення правопорушення (а.с. 2);
-письмові пояснення ОСОБА_1 , викладені на окремому аркуші, в яких він підтвердив факт вчинення сварки з ОСОБА_2 у вказаний у протоколі час та місці (а.с. 3).
Дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом
За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статті 280 КУпАП необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Так, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З наведеного убачається, що обов'язковими складовими об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є: 1) діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь, та 2) наслідків у виді настання (або можливості настання) шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
На порушення цих норм у протоколі не повністю висвітлена об'єктивна сторона правопорушення, а саме, не зазначено, ким доводиться потерпіла ОСОБА_2 ОСОБА_1 .
Так, у рішенні по справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), яке з урахуванням положень ст. 8, 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, ЄСПЛ установив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Відповідно до положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки автором протоколу не повністю викладена об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому обвинувачення є неконкретним, що позбавляє можливості особу, яка притягується до відповідальності належного захисту від обвинувачення, у свою чергу, суд не може перебирати на себе функцію уточнення обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому уважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За вказаних обставин, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С. М. Косик