25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 280/422/22
провадження № К/990/26044/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Запорізької обласної прокуратури до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду, постановлену 25 травня 2022 року суддею Прасовим О. О., та на постанову Третього апеляційного адміністративного суду, прийняту 25 серпня 2022 року у складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренка Н. А., суддів Білак С. В. та Шальєвої В. А.
І. Обставини справи
1. Запорізька обласна прокуратура (надалі також позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за дні відпустки, що надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого періоду у розмірі 6098,79 гривень.
2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 161 КАС України та надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин їх пропуску позивачем.
3. 25 травня 2022 року Запорізький окружний адміністративний суд постановив ухвалу про повернення позивачу адміністративного позову відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, дійшовши висновку про неповажність підстав для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та, відповідно, невиконання вимог ухвали суду від 14 лютого 2022 року в повному обсязі.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року змінено в частині мотивування висновків суду, а в решті - залишено без змін.
Так, повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції керувався частиною п'ятою статті 122 КАС України, якою установлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, суд апеляційної інстанції із такою позицією суду попередньої інстанції не погодився та зазначив, що оскільки з даним позовом до суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень, то до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Запорізькою обласною прокуратурою подано касаційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року.
6. В обґрунтування касаційної скарги автор із посиланням, зокрема, на положення частини третьої статті 233 КЗпП України, наголошує, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлено річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
7. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2022 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
9. Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
10. Частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
11. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (частина друга статті 122 КАС України).
12. Згідно з частиною третьою 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ІV. Оцінка Верховного Суду
13. Так, у цій справі позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за дні відпустки, що надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого періоду у розмірі 6098,79 гривень.
14. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції відповідача звільнено 05 травня 2021 року на підставі наказу Запорізької обласної прокуратури №632к від 30 квітня 2021 року, з яким під підпис відповідач ознайомлена 05 травня 2021 року.
15. Лист Запорізької обласної прокуратури від 28 липня 2021 року за №21-382вих-21 щодо погашення у добровільному порядку заборгованості в сумі 6098,79 гривень відповідачем отримано 16 серпня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6950103048168.
16. Позовну заяву з доданими до неї матеріалами Запорізькою обласною прокуратурою направлено до суду 14 грудня 2021 року.
17. Згідно норм статті 22 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
18. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, Запорізька обласна прокуратура наполягає на застосуванні до спірних правовідносин річного строку звернення до суду з адміністративним позовом, передбаченого частиною третьою статті 233 Кодексу законів про працю України.
19. Так, відповідно до положення указаної норми закону для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
20. При цьому, під матеріальною шкодою, заподіяною роботодавцю працівником, законодавцем розуміється саме вчинення останнім правопорушення (проступку).
21. Водночас, за приписами абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
22. Суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, пов'язані з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, тобто вони охоплюють правовідносини, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до моменту її звільнення із займаної посади.
23. Водночас, питання щодо відшкодування заборгованості за дні відпустки, що надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого періоду, не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби, відповідно, до них мають застосовуватись приписи абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України.
24. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку що застосування до спірних правовідносин тримісячного строку, встановленого для звернення до суду суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом.
25. Як вже зазначалося вище, 16 серпня 2021 року відповідачем отримано лист Запорізької обласної прокуратури від 28 липня 2021 року за №21-382вих-21 щодо погашення у добровільному порядку заборгованості в сумі 6098,79 гривень.
26. Проте, до суду з цим позовом позивач звернувся лише 14 грудня 2021 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
27. Згідно частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
28. При цьому, пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
29. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
30. Обставини, на які посилається позивач, а саме звернення до суду із позовом в межах установленого процесуальним законом річного строку, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
31. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
32. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
33. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
34. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року в незміненій частині та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року, у справі № 280/422/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова