"26" січня 2023 р. Справа № 363/2507/22
26 січня 2023 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Вишгородського районного суду Київської області з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було призначено суддю Рукас О.В.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 043654 від 05.08.2022 року вбачається, що 05 серпня 2022 року близько о 01 год. 10 хв. у с. Лютіж по вул. Визволителів, 3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , був виявлений працівниками поліції з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
З метою встановлення факту перебування у стані алкогольного сп'яніння працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 добровільно погодився пройти зазначений огляд у присутності двох свідків та під відеозапис. Результат огляду на стан алкогольного сп'яніння позитивний, стан алкогольного сп'яніння 1,32 проміле.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомленим. До судового розгляду подав до суду письмові пояснення, в яких підтримав клопотання свого захисника адвоката Кузьміна Є.О. про закриття провадження у справі, а також зазначив, що дійсно керував транспортним засобом, однак не перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, прохав поліцейських забезпечити йому проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, на що йому було відмовлено. Свою провину не визнає. Прохав суд справу розглядати без його участі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Євген Олександрович у судове засідання з'явився. Будуючи повідомленим про його права та обов'язки, надав суду пояснення, в яких зазначив, що 05 серпня 2022 року близько о 01 год. 10 хв. у с. Лютіж по вул. Визволителів, ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом марки BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 . При цьому ОСОБА_1 пояснив, що перед тим як сісти за кермо транспортного засобу, не вживав жодних алкогольних напоїв та не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
У подальшому, як вбачається з наданих пояснень, транспортний засіб марки BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які після перевірки документів, зважаючи на наявність підозри щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння, запропонували ОСОБА_1 у присутності двох свідків та під відеозапис пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 добровільно погодився пройти зазначений огляд, зважаючи на те, що не вживав алкогольних напоїв до цього та не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Одночасно з цим спеціальний технічний засіб показав позитивний результат огляду, стан алкогольного сп'яніння становив 1,32 проміле. Ознайомившись із результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 висловив свою незгоду з такими результатами, оскільки вони не відповідали дійсності. На підтвердження своєї незгоди з результатами проведеного огляду ОСОБА_1 відмовився підписувати акт огляду на стан алкогольного сп'яніння. Не погоджуючись з результатами огляду, ОСОБА_1 зазначив, що готовий проїхати до спеціального медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у ньому. Однак працівники поліції проігнорували заперечення та вимогу ОСОБА_1 , не доставили його до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та склали матеріали справи про адміністративне правопорушення на основі результатів огляду на місці зупинки транспортного засобу, з якими ОСОБА_1 категорично не погоджується.
Крім того, захисник Кузьмін Є.О. пояснив суду, що матеріали справи про адміністративне правопорушення складені з суттєвим порушенням прав ОСОБА_1 . Так, зокрема, йому не було видано копію протоколу, не забезпечено можливість ознайомитися з протоколом, дати пояснення та зауваження щодо його змісту, внаслідок чого протокол ним не підписувався та не містить заперечень ОСОБА_1 , зокрема, щодо результатів огляду на місці зупинки транспортного засобу; письмові пояснення свідків є неповними та не відображають заперечень ОСОБА_1 щодо результатів огляду на місці зупинки транспортного засобу, а доданий до матеріалів справи відеозапис також є неповним та не відображає всієї процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Внаслідок цього захисник Кузьмін Є.О. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання неодноразово викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення судових повісток про виклик на їх адресу, що вказана у матеріалах справи, шляхом направлення SMS-повідомлення про дату, час і місце на їх номер телефону, що вказаний у матеріалах справи, у судове засідання свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися. Про причини неявки не повідомили, будь-яких заяв, клопотань від них не надходило.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Кузьміна Є.О., суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За порушення вищезазначених вимог ПДР України ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що об'єктивна сторона такого адміністративного правопорушення містить діяння, яке, зокрема, полягає у керуванні транспортним засобом. На додаток до цього об'єктивна сторона правопорушення передбачає, що таке керування транспортним засобом здійснюється у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому у п. 27 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 зазначається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Враховуючи вищезазначені вимоги повного та всебічного дослідження обставин, фактів вчинення адміністративного правопорушення, то суд доходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, повинні містити належні, допустимі, достовірні та достатні докази факту керування особою транспортним засобом, тобто виконання нею функцій водія під час руху такого засобу. Такий факт встановлюється на основі будь-яких відомостей, які відповідно до чинного законодавства можуть вважатися доказами.
Одночасно з цим відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом здійснюється у стані алкогольного сп'яніння. Тобто поруч з керуванням транспортним засобом повинен бути доведений факт перебування водія у стані алкогольного сп'яніння у цей момент. Однак для встановлення факту перебування водія у стані алкогольного сп'яніння передбачено спеціальний та виключний порядок здобуття доказів, що підтверджують наявність такого стану - проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначається у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17.12.2008 № 1103 (далі по тексту - Порядок № 1103).
При цьому у ч. 5 ст. 266 КУпАП зазначається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним, що у свою чергу призводить до недійсності його результатів. З цього також слідує, що перебування водія у стані алкогольного сп'яніння може доводитися лише шляхом проведення у встановленому законодавством порядку його огляду. Жодного іншого порядку для отримання доказу перебування водія у стані сп'яніння законодавством не передбачено.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, можливо лише за умови, якщо судом під час судового розгляду на основі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів буде встановлено, що особа здійснювала керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. При цьому стан алкогольного сп'яніння має бути встановлений на основі доказів, отриманих за результатами проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , 05 серпня 2022 року у с. Лютіж по вул. Визволителів встановлюється у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 043654 від 05.08.2022 року.
На додаток до цього зазначений факт не оспорювався та не заперечувався учасниками судового провадження, а ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, що надходили до суду, підтвердив те, що саме він керував транспортним засобом марки BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , 05 серпня 2022 року у с. Лютіж по вул. Визволителів.
У той же час у матеріалах справи наявний CD-R диск, на якому міститься файл з відеозаписом під назвою «VID220805-013743F-000000-000000-0009» та загальною тривалістю 01 хв. 13 сек. При дослідженні зазначеного відеозапису судом встановлено, що 05 серпня 2022 року близько о 01 год. 10 хв. у с. Лютіж на вул. Визволителів працівники поліції зупинили транспортний засіб марки BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , керування яким здійснював ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому на уточнююче запитання працівників поліції ОСОБА_1 підтверджує факт керування транспортним засобом, називаючи при цьому марку, модель та державний номерний знак транспортного засобу, яким він керував.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим та доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосовування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Порядок направлення водіїв на проходження огляду в медичному закладі визначається актами законодавства.
При цьому відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції № 1452/735 - огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
З вищенаведеного можна зробити висновок, що чинним законодавством передбачено певний алгоритм дій працівників поліції у випадку виявлення підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Такий алгоритм передбачає першочергове проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, а лише у випадку, коли особа незгодна на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгодна з результатами такого огляду, то огляд проводиться у медичному закладі за відповідним направленням працівника поліції.
Дотримання алгоритму проведення огляду сприяє не тільки виконанню вимог чинного законодавства, але і дає суду об'єктивну можливість перевірити дотримання порядку проведення огляду, а отже і вирішити питання про допустимість доказів, отриманих за результатами такого огляду.
З пояснень учасників судового провадження, клопотання захисника про закриття провадження, письмових пояснень свідків та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом встановлено, що працівники поліції після зупинки ОСОБА_1 запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820.
При дослідженні вищевказаного відеозапису з портативного відеореєстратора, розміщеного на форменому одязі працівників поліції, судом також встановлено, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 добровільно погодився пройти зазначений огляд. Результат огляду на місці зупинки транспортного засобу був позитивний, стан алкогольного сп'яніння становив 1,32 проміле, що також підтверджується наявним у матеріалах справи чеком тесту № 54 від 05.08.2022 року, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820.
Одночасно з цим судом з пояснень захисника Кузьміна Є.О., його клопотання про закриття справи, письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що після ознайомлення з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 висловив свою незгоду із зазначеними результатами, що, однак, не було зафіксовано в жодних матеріалах справи та не надано можливості ОСОБА_1 зафіксувати у матеріалах справи шляхом подачі відповідних заперечень або пояснень. На підтвердження своєї незгоди ОСОБА_1 відмовився підписувати акт огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП незгода особи з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу є правовою підставою для направлення та доставлення її до спеціального медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в ньому. У такому випадку працівники поліції складають направлення водія на огляд на стан алкогольного сп'яніння як документ чітко встановленої форми та змісту.
На основі зазначеного направлення працівники поліції забезпечують доставлення водія до медичного закладу, що, зокрема, підтверджується наявністю спеціальної у ньому графи «Особу на огляд у заклад охорони здоров'я доставив..».
Після доставлення особи до медичного закладу в ньому проводиться медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого відповідно до п. 15 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Після встановлення діагнозу відповідно до п. 16, 17, 20 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 складається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Отже, у разі якщо особа не погоджується з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу або відмовляється від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, то працівники поліції повинні скласти направлення водія на огляд до спеціального медичного закладу, доставити зазначеного водія до медичного закладу, у його присутності ознайомитися з результатами проведеного огляду, а також отримати один примірник висновку, складеного за результатами медичного огляду.
На основі вищевикладеного суд також доходить до висновку, що у разі незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, матеріали справи про адміністративне правопорушення повинні містити не тільки документи, що стосуються проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, але і направлення на огляд до медичного закладу, а також примірник висновку за результатами медичного огляду або інші докази, що засвідчують відмову водія від проходження огляду у медичному закладі.
При дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом встановлено наявність Направлення ОСОБА_1 до Вишгородської ЦРЛ, що підтверджує доводи захисника Кузьміна Є.О. стосовно незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Одночасно з цим у матеріалах справи відсутні жодні інші документи, що стосуються проведення огляду у спеціальному медичному закладі. Тобто, матеріали справи не містять ані висновку за результатами медичного огляду, ані будь-яких інших доказів, що вказували б на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі.
У письмових поясненнях свідків, що додані до матеріалів справи, містяться відомості лише щодо проведення огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу та відсутні відомості щодо згоди або незгоди ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду, а також щодо його направлення до медичного закладу. У той же час суд звертає увагу на те, що зазначені письмові пояснення містять однакові відомості, що за умови неповноти фіксації в них процедури проведення огляду, неможливості виклику свідків у судове засідання не дає суду правомірної можливості покласти письмові пояснення свідків в доказову базу судового рішення.
Наявний у матеріалах справи відеозапис з портативного відеореєстратора працівника поліції фіксує лише процедуру проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та обривається на моменті оголошення результатів проведеного огляду.
У той же час відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2018 року № 1026 - включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Отже, наданий працівниками поліції відеозапис не відповідає встановленим у законодавстві вимогам безперервності відеозйомки, що здійснюється працівниками поліції. При цьому суд звертає увагу на важливість безперервності фіксації всієї процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, що передбачає певний алгоритм дій, який залежить від результатів огляду та/або поведінки особи, щодо якої проводиться огляд. Тому відеозапис має відображати як згоду особу з результатами проведеного огляду, так і незгоду з результатами, а в останньому випадку також доставлення її до медичного закладу та результат проведеного огляду у медичному закладі.
До того ж матеріали справи не містять жодного доказу чи пояснення того, чому відеозапис працівників поліції різко обривається на моменті оголошення результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, хоча законодавством вимагається безперервна фіксація протягом всього періоду виконання службових обов'язків.
Зважаючи на вищевикладене, суд критично ставиться до відеозапису процедури проведення огляду як такого, що не є безперервним та не відображає всієї процедури проведення огляду.
У кінцевому підсумку суд, зважаючи на неповноту фіксації процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, суперечності пояснень учасників справи з матеріалами справи, порушення алгоритму процедури проведення огляду, доходить до висновку про порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, що у відповідності до ч. 6 ст. 266 КУпАП призводить до недійсності результатів отриманих за допомогою цієї процедури.
Враховуючи вищевикладене, суд також доходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного належного, допустимого, достовірного та дійсного доказу, який би вказував на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Отже, матеріали справи не містять жодного належного, допустимого, достовірного доказу, у тому числі аудіо- та відеозапису, пояснень свідків, на основі яких суд мав би можливість встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Тобто, немає жодного доказу перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідно до презумпції невинуватості, яка закріплена у ст. 62 Конституції України, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, то суд доходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як і його вина у вчиненні цього правопорушення, не доведені. Тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Внаслідок цього судовий збір не підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 130, 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.В. Рукас