Постанова від 24.01.2023 по справі 380/14623/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14623/22 пров. № А/857/16267/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 380/14623/22 (головуюча суддя Братичак У.В., м. Львів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: а) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

б) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 06.06.2018;

в) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

г) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 06.06.2018, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Ухвалою суду від 24.10.2022 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали), шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул. Чоловського, 2, м. Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

-заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;

-інформацію про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 06.06.2018 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/2806/21.

На виконання вказаної ухвали представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив заяву щодо строків звернення до адміністративного суду та заяву щодо надання доказів.

У вказаній заяві представник позивача зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/2806/21 відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації, що підтверджується випискою з банку про виплату індексації на виконання рішення суду. На підставі проведеної виплати було встановлено, що відповідач протиправно не врахував січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць). Вказав, що відповідач умисно приховує інформацію про нараховану індексацію в розрізі місяців та років із зазначенням базового місяця.

Просив зобов'язати відповідача надати до суду: - витяг з наказу командира частини про зарахування позивача до списків особового складу частини; - витяг з наказу командира частини про виключення позивача зі списків особового складу частини; - відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь період проходження служби по день фактичного розрахунку та виключення зі списків особового складу частини (в розрізі місяців та років з розбивкою по кожному виду грошового забезпечення, утриманнях які проводились, а також те, що перераховувалось на картковий рахунок) у відповідності до роздавальних відомостей; - відомості щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення в розрізі місяців та років із зазначенням місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), який враховувався при нарахуванні індексації грошового забезпечення.

Ухвалою від 31 жовтня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд повернув позовну заяву з тих підстав, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, оскільки не надав доказів, які б містили інформацію про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу, та інших доказів, що суперечить вимогам п.5 ч.5 ст.160 КАС України.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що позивач, на обґрунтування своїх вимог, долучив доказ, який в нього був, а саме - виписку банку про виплату відповідної суми індексації на виконання судового рішення. Саме з виписки банку, на переконання апелянта, видно, що індексація розрахована без врахування січня 2008 року як базового місяця у період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а у період з 01.03.2018 по 06.06.2018 - протиправно порушено вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, адже за розрахунками представника позивача до виплати належало 100 209, 92 грн, а не 4 524, 12 грн.

Зазначає, що звертався до відповідача у 2020 році з запитом про надання відомостей щодо проходження служби позивача, зокрема, виплати грошового забезпечення, проте відповіді не отримав.

Також зауважує, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 312 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст адміністративного позову, встановлено вимоги до позовної заяви, а також документи, які слід додавати до такої.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Отже, обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються заявлені у позові вимоги, покладений саме на позивача.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч.5).

Відповідно до ч.1-2 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

З аналізу змісту адміністративного позову колегія суддів вбачає, що позивач просить визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а також щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 06.06.2018.

Проте жодних доказів, які б містили інформацію про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також про використаний відповідачем місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення ("базовий" місяць) за період з 01.12.2015 по 06.06.2018 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/2806/21, позивач суду не надав, що суперечить вимогам п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з апелянтом, що належним доказом, зокрема, є виписка банку, оскільки така не містить наведеної вище інформації, та з такої вбачається лише про виплату грошового забезпечення в сумі 4524,12 грн на виконання судового рішення, яке не ідентифіковане.

Щодо поданої представником позивача заяви про витребування судом за власною ініціативою доказів на підтвердження обставин, заявлених ним у позовній заяві, суд першої інстанції підставно зазначив, що відповідно до норм частини першої ст.80 КАС України учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом, у разі неможливості самостійно надати докази.

Пунктом 4 ч.2 ст.80 КАС України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинні бути зазначені заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Всупереч наведеним вимогам позивач не вказав заходів, які він вживав самостійно для отримання згаданих доказів, не надав судам жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.

Долучену до апеляційної скарги заяву про надання інформації, адресовану командиру Військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів не бере до уваги, оскільки така не подавалася до суду першої інстанції, а також датована 24.12.2020, тобто не стосується спірних відносин у межах даної справи, оскільки такі виникли після виконання рішення суду у справі №380/2806/21 від 26.07.2021.

За вказаних обставин, суд першої інстанції доречно зазначив, що заявлене клопотання про витребування доказів підтверджує лише те, що позивач, фактично не знаючи чи його право порушене, та який «базовий» місяць застосовано відповідачем при нарахування та виплаті індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 06.06.2018, звернувся до суду з позовом, в якому стверджує, що «базовий» місяць застосовано невірно та порушено вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що станом на 31.10.2022 позивач вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав, недоліки позовної заяви не усунув.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Також колегія суддів зазначає, що повернення позовної заяви, згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на встановлене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та у відповідності до норм КАС України повернув позовну заяву позивачу, оскільки останній не виконав вимоги ухвали суду від 24.10.2022 про залишення позовної зави без руху.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 380/14623/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Святецький

судді Л. Я. Гудим

О. М. Довгополов

Повне судове рішення складено 25.01.2023.

Попередній документ
108610973
Наступний документ
108610975
Інформація про рішення:
№ рішення: 108610974
№ справи: 380/14623/22
Дата рішення: 24.01.2023
Дата публікації: 02.04.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (10.06.2024)
Дата надходження: 07.11.2023