25 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/16015/21 пров. № А/857/12710/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування пунктів наказу, зобов'язання вчинити дії,-
суддя (судді) в суді першої інстанції - Зозуля Д.П.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 26 липня 2022 року,
25 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати пункти 5, 6, а також пункт 9 наказу від 20 серпня 2021 року № 86 «Про результати проведення службового розслідування» в частині стосовно ОСОБА_1 ; стягнути на його користь 1906 грн 50 коп. премії за серпень 2021 року в повному обсязі.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15 червня 2017 року № 113 його призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_2 , з 03 серпня 2021 року по 18 серпня 2021 року він перебував у відрядженні, що підтверджується відповідними наказами. Наказом командира військової частини НОМЕР_3 № 289 від 17 серпня 2021 року призначено службове розслідування по факту нестачі військового майна у військовій частині НОМЕР_2 стосовно начальника радіостанції взводу зв'язку роти зв'язку старшого солдата військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 . Вказує, що наказом від 20 серпня 2021 року за наслідками проведеного службового розслідування за порушення вимог статей 11, 16, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, вимог пункту 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої Міністерством оборони України від 17 серпня 2017 року № 440, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення «Сувора догана» (п. 5 наказу), а також притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності за завдану шкоду на суму 35685 грн (п. 6 наказу) та позбавлено премії в повному обсязі за серпень 2021 року (п. 9 наказу). Зазначає, що службове розслідування проведено та спірний наказ видано з порушенням встановленого порядку, без з'ясування усіх обставин справи. Вказує, що службове розслідування стосовно нього не призначалося, його протиправна поведінка з невиконання військових обов'язків, положень нормативно-правових актів службовим розслідуванням не встановлена, що виключає його вину, протиправну поведінку та причинний зв'язок із втратою майна, які службовим розслідуванням не встановлені. Звертає увагу, що його протиправна поведінка або рішення в частині притягнення до матеріальної відповідальності службовим розслідуванням також не встановлені, сума збитків відповідачем обрахована з порушенням передбаченого порядку, матеріали службового розслідування не містять даних про закріплення військового майна за військовою частиною НОМЕР_2 та даних про військову частину, якій заподіяно шкоди.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано пункти 5, 6 та 9 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 20 серпня 2021 року № 86 «Про результати проведення службового розслідування» у частині застосування до командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 . Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь майора ОСОБА_1 суму невиплаченої премії за серпень місяць 2021 року у розмірі 1906 грн. 50 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з 15 липня 2021 року до 18 серпня 2021 року командир військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 перебував у відрядженні і перебував в місці дислокації військової частини лише один день - 02 серпня 2021 року, до моменту виявлення нестачі військового майна. При цьому, під час перебування у відрядженні позивач не міг фізично здійснювати контроль за діями своїх підлеглих в частині перевірки наявності військового майна, закріпленого за іншим військовослужбовцем, матеріально-відповідальною особою ОСОБА_3 з незалежних від нього причин. Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 569/20524/21 встановлено відсутність вчинення протиправних дій (бездіяльності) майора ОСОБА_1 у втраті військового майна старшим солдатом ОСОБА_4 урахуванням викладеного суд першої інстанції констатував, що відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, протиправну поведінку позивача у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним обов'язків військової служби або службових обов'язків не встановлено, у зв'язку чим оскаржуваний наказ військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20 серпня 2021 року № 86 «Про результати проведення службового розслідування» в частині притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, позбавлення премії за серпень 2021 року, є протиправним та підлягає скасуванню в частині пунктів 5, 6, 9 Наказу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що в ході службового розслідування був встановлений факт неналежного виконання позивачем своїх обов'язків, що стало наслідком прийняття спірного наказу. Вказує, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки останній винен у втраті військового майна старшим солдатом ОСОБА_5 . Зазначає, що позивач своєю бездіяльністю порушив вимоги наступних керівних документів: 11, 16, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, вимог пункту 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України. Вказує, що відповідач під час службового розслідування та притягнення позивача до відповідальності діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та вмотивованим, грунтується на наданих позивачем доказам, а саме на матеріалах проведеного відповідачем службового розслдування, якими не доведено вину позивача у втраті військового майна. Вказує, що на позивача не поширюється ст. 1166 ЦК України, оскільки він не є особою, яка завдала шкоди.
У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15 червня 2017 року №113 ОСОБА_1 призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_2 .
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 170 від 11 липня 2017 року з цього числа позивач приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №143 від 15.07.2021 майор ОСОБА_1 , командир військової частини НОМЕР_2 з 15.07.2021 р. вибув у відрядження.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №157 від 02.08.2021 майор ОСОБА_1 , командир військової частини НОМЕР_2 02.08.2021 р. прибув з відрядження.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №157 від 02.08.2021 майор ОСОБА_1 , командир військової частини НОМЕР_2 з 03.08.2021 р. вибув у відрядження.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №170 від 18.08.2021 майор ОСОБА_1 , командир військової частини НОМЕР_2 18.08.2021 р. прибув з відрядження.
Наказом № 289 від 17 серпня 2021 року, відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_6 від 17.08.2021 та з метою встановлення причин та умов, що сприяли нестачі військового майна, призначено службове розслідування стосовно начальника радіостанції Р-161А2М взводу зв'язку роти зв'язку старшого солдата військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 .
За результатами службового розслідування складено акт від 20.08.2021.
За змістом цього акту, відповідачем встановлено втрату військового майна, яке вказано у акті технічного стану радіостанції Р-161А2М № 500/21 від 16.08.2021 року, актах приймання-передачі від 16.08.2021 № 501/21; №502/21; № 503/21. Зокрема, щодо командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 зазначено, що, не виконуючи належним чином своїх функціональних обов'язків, він порушив статті 11, 16, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 3.3.1. Наказу Міністерства оброни України «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України від 16.07.1997 р. № 300, вимоги пункту 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої Міністерством оборони України від 17.08.17 р. № 440, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27. 09.2017 р. за № 1192/31060, що сприяло вчиненню правопорушення, а саме втрати військового майна старшим солдатом ОСОБА_7 .
Відповідно до висновку акту службового розслідування запропоновано, зокрема, за неналежне виконання службових обов'язків, і як наслідок, порушення вимог статей 11, 16, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог п. 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за № 1192/31060 на підставі статті 45, керуючись статтями 48, 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» (п. 8 висновку акту).
Відповідно до вимог пунктів. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності за завдану шкоду у розмірі не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів установлених для працездатних осіб на суму 35685 (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) гривень (п. 9 висновку акту). Помічнику командира військової частини з ФЕР начальнику ФЕС облікувати суму нестачі в книзі стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 , зокрема, за майором ОСОБА_1 у сумі 35685 грн; проводити щомісячне стягнення заборгованості з грошового забезпечення, зокрема, з майора ОСОБА_1 у розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення (п. 11 висновку акту).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.08.2021 № 86 «Про результати проведення службового розслідування», зокрема:
згідно п. 5 цього наказу, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 11, 16, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог п. 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, на підставі статті 45, керуючись статтями 48, 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» ;
згідно із п. 6 даного наказу, відповідно до вимог пунктів 2, 3 ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності за завдану шкоду на суму 35685 (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) гривень;
згідно п. 9 наказу, помічника командира військової частини з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби зобов'язано облікувати суму нестачі 181 525,85 грн. в книзі стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 , зокрема, за майором ОСОБА_1 у сумі 35685 грн.;
проводити щомісячне стягнення заборгованості з грошового забезпечення, зокрема, з майора ОСОБА_1 у розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення;
відповідно до пункту 5 розділу XVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 позбавити премії в повному обсязі за серпень 2021 року.
Рівненською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері 06.10.2021 складено протокол відносно командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2021 року у справі № 569/20524/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2465 гривень.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 569/20524/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2021 року скасовано, а провадження у справі відносно майора ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає (а.с.95-97).
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначені Законом України «Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу.
Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі Дисциплінарний Статут).
Відповідно до ст. 1, 3, 4 Статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна досягається шляхом:
виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;
особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України;
формування правової культури військовослужбовців;
умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання ( ч. 3 Статуту).
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
Додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
бути пильним, зберігати державну таємницю;
додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах встановлені Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статус ВС ЗСУ).
Згідно вимог ст. 11, 16 Статуту ВС ЗСУ, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 16 Статуту ВС ЗСУ).
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного Статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 48 Дисциплінарного Статуту, на військовослужбовців може бути накладене таке дисциплінарне стягнення, як догана.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень вставлений ст. 83-85 Дисциплінарного Статуту.
Згідно ст. 83 Дисциплінарного Статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (ст. 84 Дисциплінарного Статуту).
Згідно ст. 85 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Стаття 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-IX встановлено, у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371, затверджений Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок), яким визначені підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі- військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Згідно із п. 2 розділу І Порядку, виконавська дисципліна - належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями службових обов'язків, наказів Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, командирів (начальників), доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин); службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 7 розділу І Порядку передбачено, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Відповідно до п. 2, 3 розділу ІІ Порядку, службове розслідування не призначається у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг;
якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду (п. 2).
Службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння) (п. 3).
Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Проаналізувавши зазначені норми права, колегія суддів зазначає, що притягненню військовослужбовця до відповідальності повинне передувати проведення службового розслідування на підставі наказу стосовно нього, у ході якого встановлюються обставини щодо неправомірних дій військовослужбовця, причинного зв'язку між правопорушенням та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби, вини військовослужбовця, порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства, причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб, крім випадків, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
За правилами п. 1 розділу ІV Порядку, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Оформлення результатів службового розслідування встановлені розділом V Порядку.
Положеннями пунктів 1, 3 розділу V Порядку встановлено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються:
посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;
неправомірні дії військовослужбовця;
зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є);
вина військовослужбовця;
причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась;
вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено;
причини та умови, що сприяли правопорушенню;
заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (п. 1 розділу VІ Порядку).
Із матеріалів справи слідує, що 17 серпня 2021 року, відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_6 від 17.08.2021 та з метою встановлення причин та умов, що сприяли нестачі військового майна, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 289 призначено службове розслідування стосовно начальника радіостанції взводу зв'язку старшого солдата військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 , за результатами якого складено акт від 20.08.2021.
За змістом даного акту, відповідачем встановлено втрату військового майна, яке вказано у акті технічного стану радіостанції Р-161А2М № 500/21 від 16.08.2021 року, актах приймання-передачі від 16.08.2021 № 501/21; №502/21; № 503/21.
Також цим актом встановлено, що відповідно до пояснень старшого солдата ОСОБА_8 від 18.08.2021 року, по факту нестачі майна зв'язку, яке відображено в актах приймання-передачі № 501/21, № 502/21, № 503/21 від 16.08.2021 та акті технічного стану радіостанції Р-161А2М № 500/21 від 16.08.2021, майно перед виїздом в ППД м. Рівне було в наявності та особисто ним перевірено. По прибуттю на 233 ЗВП с. Нова Любомирка, під час здачі майна лейтенанту ОСОБА_9 виявилась нестача. Причини відсутності даного майна пояснити не може. Провину визнає, майно втратив з власної необережності.
Втрачене майно було закріплене за старшим солдатом ОСОБА_10 , про що свідчать акти приймання-передачі військової частини НОМЕР_1 .
Даним актом встановлено, що командир військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 , не виконуючи належним чином своїх функціональних обов'язків, порушив статті 11, 16, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункт 3.3.1. Наказу Міністерства оброни України «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України від 16.07.1997 р. №300, вимоги пункту 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої Міністерством оборони України від 17.08.17 р. № 440, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 р. за № 1192/31060, що сприяло вчиненню правопорушення, а саме втрати військового майна старшим солдатом ОСОБА_7 .
Відповідно до висновку акту службового розслідування запропоновано, зокрема, за неналежне виконання службових обов'язків, і як наслідок, порушення вимог статей 11, 16, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог п. 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за № 1192/31060, на підставі статті 45, керуючись статтями 48, 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» (п. 8 висновку акту); відповідно до вимог пунктів 2, 3 ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності за завдану шкоду у розмірі не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів установлених для працездатних осіб на суму 35685 (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) гривень (п. 9 висновку акту). Помічнику командира військової частини з ФЕР начальнику ФЕС облікувати суму нестачі в книзі стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 , зокрема, за майором ОСОБА_1 у сумі 35685 грн; проводити щомісячне стягнення заборгованості з грошового забезпечення, зокрема, з майора ОСОБА_1 у розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення (п. 11 висновку акту).
Наслідком вказаних висновків акту стало прийняття наказу командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.08.2021 № 86 «Про результати проведення службового розслідування», яким зокрема :
згідно п. 5 цього наказу, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 11, 16, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог п. 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, на підставі статті 45, керуючись статтями 48, 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «Сувора догана» ;
згідно із п. 6 даного наказу, відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності за завдану шкоду на суму 35685 (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) гривень;
згідно п. 9 наказу, помічника командира військової частини з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби зобов'язано облікувати суму нестачі 181 525,85 грн. в книзі стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 , зокрема, за майором ОСОБА_1 у сумі 35685грн;
проводити щомісячне стягнення заборгованості з грошового забезпечення, зокрема, з майора ОСОБА_1 у розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення;
відповідно до пункту 5 розділу XVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 позбавити премії в повному обсязі за серпень 2021 року.
Проаналізувавши даний акт, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що службове розслідування проведено поверхнево, без вивчення всіх обставин справи, що призвели до втрати військового майна, без встановлення: вини військовослужбовця; причинного зв'язку між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; без конкретизації вимог нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; без з'ясування причин та умов, що сприяли правопорушенню.
Так, відповідно до статті 101 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» командир батальйону (корабля 3 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону (корабля), успішне виконання батальйоном (кораблем) бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону (корабля) і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки батальйону.
Командир батальйону (корабля 3 рангу) підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником усього особового складу батальйону (корабля).
Відповідно до статті 102 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Командир батальйону (корабля 3 рангу) зобов'язаний:
підтримувати особовий склад батальйону (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності;
керувати розробленням і виконанням плану бойової підготовки батальйону (корабля);
організовувати й керувати бойовою підготовкою та вихованням особового складу батальйону (корабля), проводити заняття зі штабом, військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), а також навчання й заняття з підрозділами батальйону (корабля);
знати тактику дій батальйону в різних видах бою, управляти підрозділами під час навчання і в бою;
знати й уміло володіти всіма видами зброї і техніки батальйону, організовувати правильне їх зберігання, експлуатацію та обслуговування і не менше ніж один раз на три місяці особисто перевіряти їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд його озброєння, боєприпасів та технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля);
постійно вдосконалювати свої спеціальні й методичні навички, подавати приклад підлеглим зразковим виконанням військового обов'язку;
з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання молодих офіцерів, військовослужбовців сержантського (старшинського) складу і про згуртування військового колективу;
знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), постійно вести роботу з їх виховання і вдосконалення підготовки за спеціальністю;
виховувати особовий склад батальйону (корабля) в дусі поваги до військової служби, бережливого ставлення до озброєння, бойової та іншої техніки і майна, піклуватися про підлеглих, періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці; дбати про здоров'я підлеглих, вживати необхідних заходів до його зміцнення;
здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського (старшинського) складу, кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів; перевіряти відповідність кандидатів для призначення на вакантні посади рядового, сержантського (старшинського) складу визначеним вимогам до таких посад;
виховувати у військових колективах відвертість, взаємну довіру та повагу;
щомісяця підбивати підсумки стану бойової підготовки, військової дисципліни, внутрішнього порядку, озброєння і техніки;
стежити за утриманням і правильною експлуатацією будинків і приміщень, відведених для батальйону, за чистотою території, закріпленої за батальйоном, у тому числі ділянки території парку (на кораблі - оглядати жилі та службові приміщення, постійно стежити за справністю корпусу корабля), а також проведенням заходів пожежної безпеки;
здійснювати заходи щодо запобігання катастрофам, аваріям, поломкам озброєння і техніки (забезпечення живучості корабля й безпеки його плавання), а також вимагати додержання заходів безпеки під час роботи з озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, проведення занять, стрільб, навчань і робіт;
підтримувати внутрішній порядок, організовувати охорону розташування батальйону (охорону корабля), перевіряти несення вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб особовим складом батальйону (корабля);
керувати господарством батальйону (корабля).
Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність (ч. 1 ст. 3).
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди (ч. 2 ст. 3).
Приписами частин 2, 3 статті 5 цього ж Закону, командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої, шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначається Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України 11 червня 2008 року № 260 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 31.1 Інструкції командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.
Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням. Конкретні показники позбавлення військовослужбовців премії повністю або частково встановлюються в межах випадків, передбачених пунктом 31.5 цієї Інструкції.
Згідно пункту 31.5 Інструкції командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії частково на:
10 % - у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана»;
20 % - у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана»;
40 % - у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»);
50 % - у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»).
Командир військової частини позбавляє премії частково за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому у військову частину надійшло повідомлення про накладання дисциплінарного стягнення вищим командиром (начальником).
Згідно пункту 31.6 Інструкції командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії повністю:
за невихід на службу без поважних причин;
за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу її нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння);
у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, позбавлення військового звання (за місяць, у якому накладено Дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому у військову частину надійшло повідомлення про накладання дисциплінарного стягнення вищим командиром (начальником));
у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією (за місяць, у якому така постанова надійшла у військову частину);
у разі накладення на військовослужбовця у календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення «зауваження» (за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому у військову частину надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром начальником));
у разі відрахування з ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу або науково- дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість (за місяць, у якому було здійснено відрахування);
у разі неуспішного закінчення ад'юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу або науково-дослідної установи (за місяць, у якому закінчилося навчання).
Відповідно до пункту 31.7 Інструкції військовослужбовці не преміюються за той розрахунковий місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим пункту 31.6 розділу XXXI цієї Інструкції).
З наведеного слідує обов'язок командира військової частини позбавити військовослужбовців премії, зокрема, у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарних стягнень.
Як наведено вище та підтверджується матеріалами справи, наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15 червня 2017 року №113 позивача призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_2 .
З 15.07.2021 до 18.08.2021 командир військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 перебував у відрядженні і перебував в місці дислокації військової частини лише один день - 02.08.2021 р. до моменту виявлення нестачі військового майна.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, під час перебування у відрядженні позивач не міг фізично здійснювати контроль за діями своїх підлеглих в частині перевірки наявності військового майна, закріпленого за іншим військовослужбовцем, матеріально-відповідальною особою ОСОБА_3 з незалежних від нього причин.
Вказані обставини та факти відповідачем в ході службового розслідування не з'ясовувались та не встановлювались.
При цьому, згідно пояснень старшого солдата ОСОБА_3 , наданих в ході службового розслідування 18.08.2021 року по факту нестачі майна зв'язку, яке відображено в актах приймання-передачі № 501/21, № 502/21, № 503/21 від 16.08.2021 та акті технічного стану радіостанції Р-161А2М № 500/21 від 16.08.2021, майно перед виїздом в ППД (пункт постійної дислокації) м. Рівне було в наявності та особисто ним перевірено. По прибуттю на 233 ППД с. Нова Любомирка, під час здачі майна лейтенанту ОСОБА_9 виявилась нестача. Причини відсутності даного майна пояснити не може. Провину визнає, майно втратив з власної необережності.
Отже, втрата військового майна відбулася під час переїзду в пункт постійної дислокації м. Рівне. Дата та місце втрати військового майна матеріалами справи не встановлено, що підтверджується матеріалами службового розслідування і зазначено у постанові Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 569/20524/21.
Вказані обставини в ході проведення службового розслідування також не встановлювалися.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Наказом № 289 від 17 серпня 2021 року, призначено службове розслідування стосовно начальника радіостанції Р-161А2М взводу зв'язку роти зв'язку старшого солдата ОСОБА_2 . Відповідно пункту 3 розділу III Порядку №608 ОСОБА_1 не зазначений у наказі як особа стосовно якої призначається службове розслідування для встановлення його неправомірних дій.
В оскаржуваному наказі зазначено про порушення позивачем вимог ст. 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Вимогами даних статей передбачені обов'язки командиру батальйону (корабля 3 рангу), зокрема не менше ніж один раз на місяць - огляд його озброєння, боєприпасів та технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля).
Колегія суддів зазначає, що батальйон - основний тактичний підрозділ у сухопутних військах, повітряно-десантних військах та частинах морської піхоти, що входить до складу полку, бригади.
У випадку, якщо батальйон входить до складу з'єднання або об'єднання у дивізію/корпус/армію/флот - такий батальйон є окремим і має статус військової частини.
Військова частина НОМЕР_2 є підрозділом сухопутних військ Збройних Сил України, який має назву - НОМЕР_4 окремий батальйон.
Обов'язки командиру окремого батальйону передбачені ст. 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Вимогами ст. 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зокрема передбачено, що командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки.
Командир бригади є прямим начальником усього особового складу полку.
Командир бригади зобов'язаний : підтримувати бригаду у бойовій та мобілізаційній готовності; керувати бойовою підготовкою і вихованням особового складу; забезпечувати збереження озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів бригади, їх своєчасне поповнення до визначених норм; керувати розробленням і виконанням планів бойової та мобілізаційної готовності і бойової підготовки, особисто розробляти план раптової перевірки бойової готовності; своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки та професійної діяльності військовослужбовців, організації заходів з морально-психологічного забезпечення; проводити навчання з батальйонами, вести підготовку штабу, проводити заняття з командирами батальйонів, рот, з їх заступниками та начальниками родів військ і служб (на кораблі - з помічниками, заступниками, командирами бойових частин і начальниками служб); проводити контрольні заняття з підрозділами після закінчення їх бойового злагодження; щомісяця і по закінченні певного періоду навчання і навчального року підбивати підсумки бойової підготовки й стану військової та виконавської дисципліни; керувати добором кандидатів для зарахування на військову службу за контрактом, а також розподілом за підрозділами поповнення, яке прибуло до бригади, вручення йому озброєння і техніки, приводити нове поповнення до Військової присяги згідно з додатками 1, 4 і 5 до цього Статуту; знати про дійсний стан справ у підрозділах бригади і здійснювати контроль за забезпеченням охорони державної таємниці; знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського складу бригади, головного сержанта бригади та головних сержантів підрозділів, до роти включно, постійно проводити з офіцерами роботу щодо їх військового виховання та вдосконалення професійної підготовки; встановлювати розпорядок дня та вимагати підтримання внутрішнього порядку; особисто керувати кадровою роботою, затверджувати кандидатів на вищі посади та для вступу до військових навчальних закладів; знати стан укомплектованості підрозділів бригади та вживати заходів до підвищення її рівня, організовувати ефективне та раціональне службове використання підготовленого особового складу, який надходить на комплектування бригади; затверджувати розкладку продуктів на тиждень, організовувати щоденний контроль за якістю приготування та повнотою видачі їжі для особового складу, не менше ніж один раз на тиждень особисто перевіряти якість приготування їжі; не менше ніж двічі на рік проводити огляд, планові та раптові перевірки наявності, стану, збереження і правильного використання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального, інших матеріальних засобів, їх бойової готовності з оголошенням результатів перевірок наказом по військовій частині (командирові корабля не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд озброєння, боєприпасів і технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля), при виявленні фактів нестач (втрати), надлишків, псування, розкрадання майна призначати розслідування; керувати правовим вихованням військовослужбовців бригади, у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення негайно повідомляти про його вчинення органу досудового розслідування; знати справжній стан військової дисципліни в бригаді, вживати заходів для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, негайно доповідати старшому командирові (начальникові) про події, кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією та військові адміністративні правопорушення в бригаді і повідомляти про них відповідного прокурора (у разі належності бригади до Збройних Сил України повідомляти також начальника відповідного органу управління Служби правопорядку), особисто з'ясовувати причини катастрофи та інших випадків, пов'язаних із загибеллю людей чи з іншими тяжкими наслідками; вживати заходів для створення атмосфери відвертості та взаємної довіри між військовослужбовцями у підрозділах, нетерпимості до недоліків, байдужості та пасивності; визначати дні й години приймання особового складу та відвідувачів з особистих питань не менше ніж двічі на місяць, а для прибулих з інших населених пунктів - у зручний для них і командира час; на прохання батьків військовослужбовців знайомити їх із життям і побутом особового складу підрозділів; визначати заходи безпеки і здійснювати контроль за їх додержанням (командирові корабля, крім того, вживати заходів для забезпечення живучості корабля та безпеки його плавання); перед початком навчального року (періоду навчання) видавати письмовий наказ з питань організації бойової підготовки, вартової та внутрішньої служб; щоденно видавати письмові накази по стройовій частині, а у разі потреби - з питань бойової підготовки, окремо по тилу, технічній частині та службі ракетно-артилерійського озброєння; організовувати охорону військової частини (корабля), контроль за несенням вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб, не менше ніж один раз на тиждень особисто перевіряти стан їх несення; здійснювати планові та раптові перевірки, організовувати щорічне проведення інвентаризації матеріальних засобів у службах, керувати роботою внутрішніх комісій, що проводять такі перевірки; керувати фінансовою діяльністю бригади, розпоряджатися згідно із законодавством коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом; організувати бухгалтерський облік військового майна (у тому числі непорушного запасу) та знати вартість утримання військової частини; забезпечувати збереження коштів під час доставляння їх з установи банку до бригади та в інших випадках; для доставляння коштів надавати транспорт і озброєну охорону; організовувати внутрішній фінансовий контроль і особисто, не пізніше наступного дня, перевіряти оприбуткування коштів за журналом ведення обліку готівки, одержаної в установі банку, про що робити в цьому журналі відмітку; не менше ніж один раз на місяць проводити раптову перевірку наявності грошових сум і цінностей в грошовому ящику (касі), за результатами перевірки робити відмітку у відповідному журналі; вживати заходів до відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині; забезпечувати правильне утримання й експлуатацію казарм, житлового фонду та інших споруд на території військової частини, а також їх пожежну безпеку (на кораблі - оглядати житлові та службові приміщення, постійно стежити за справністю корпусу корабля); організовувати забезпечення сприятливих для здоров'я військовослужбовців умов служби, підготовки, побуту та відпочинку; дотримання санітарних норм і правил, виконання військовослужбовцями правил особистої та колективної гігієни, піклуватися про здоров'я підлеглих, вживати всіх необхідних заходів для їх фізичного зміцнення, попередження та профілактики травматизму і професійних захворювань; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження; вживати заходів для охорони довкілля й раціонального використання природних ресурсів у районі розташування військової частини, під час проведення навчань та інших заходів бойової підготовки, повсякденної діяльності.
Таким чином, вказані вимоги передбачають проведення позивачем не менше ніж двічі на рік огляду, планових та раптових перевірок наявності, стану, збереження і правильного використання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального, інших матеріальних засобів, організація щорічно проведення інвентаризації матеріальних засобів у службах, обставини невиконання яких службовим розслідуванням не встановлювалося.
Крім того, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення на підставі порушення вимог статей 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, норми яких застосовуються до командира батальйону, а не до посади командира окремого батальйону, яку обіймає позивач, а також не зазначено, які саме покладені на позивача обов'язки останній не виконав.
Крім того, відповідач стверджує про порушення позивачем вимог п. 1 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої Міністерством оборони України від 17.08.17 р. № 440, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27. 09.2017 за № 1192/31060.
Колегія суддів звертає увагу, що вказана Інструкція містить у собі 23 розділи, кожний з яких починається з першого пункту. Тобто, відповідач, вказуючи на порушення позивачем вимог п. 1 Інструкції, не конкретизував якому розділу цієї Інструкції відповідає вчинене порушення.
Крім того, Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2021 року у справі № 569/20524/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2465 гривень.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 569/20524/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2021 року скасовано, а провадження у справі відносно майора ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає (а.с.95-97).
Предметом розгляду справи про адміністративне правопорушення № 569/20524/21 було встановлення в діях (бездіяльності) майора ОСОБА_1 порушень вимог нормативних актів, щодо втрати військового майна, що числиться за старшим солдатом ОСОБА_3 , яке було виявлено в ході здачі посади (у зв'язку з закінченням контракту) командиру взводу зв'язку лейтенанту ОСОБА_9 , тобто встановлення винних дій позивача, які є предметом заявленого позову.
У вказаній постанові Рівненським апеляційним судом встановлено факт перебування майора ОСОБА_1 у відрядженні, та зазначено, що в ході службового розслідування не встановлено дати та місця втрати військового майна, у матеріалах справи відсутні належні, беззаперечні докази, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що командир військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 не забезпечив належного контролю за наявністю та збереження майна служби зв'язку, що призвело до його нестачі.
У постанові Рівненського апеляційного суду від 09.02.2022, яка набрала законної сили, зазначено, що не встановлено дати та місця втрати військового майна, обставини не забезпечення командиром військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_1 належного контролю за наявністю та збереження майна служби зв'язку, що призвело до його нестачі.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином постановою Рівненського апеляційного суду від 09.02.2022 року у справі № 569/20524/21 встановлено відсутність вчинення протиправних дій (бездіяльності) майора ОСОБА_1 у втраті військового майна старшим солдатом ОСОБА_11 .
Відповідно до статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Згідно частини 3 статті 14 Закону від 3 жовтня 2019 року № 160-IX, у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що судовим рішенням у справі № 569/20524/21 встановлено відсутність вини ОСОБА_1 у втраті військового майна старшим солдатом ОСОБА_3 , відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, протиправну поведінку позивача у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним обов'язків військової служби або службових обов'язків не встановлено, у зв'язку чим пункти 5, 6 та 9 наказу військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20 серпня 2021 року № 86 «Про результати проведення службового розслідування» в частині притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, позбавлення премії за серпень 2021 року, є протиправними та підлягають скасуванню.
В той же час, у позовних вимогах позивач просить стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь суму премії за серпень 2021 року у розмірі 1906,50 грн.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 № 666/1 від 22.11.2021 сума невиплаченої премії ОСОБА_1 за серпень 2021 року складає 1906,50 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення вказаної позовної вимоги в повному обсязі, оскільки така є похідною від позовної вимоги про скасування накаху
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у справі № 460/16015/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді В. Я. Качмар
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 25 січня 2023 року.