Справа № 560/4955/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
26 січня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 31.10.2010 по 30.04.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати з 01.03.2021 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку зазначеного у довідці Чемеровецької селищної ради "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, вислуга, ранг, надбавка за вислугу років)" № 59 від 15.02.2021 та Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців підряд перед зверненням на пенсію) №60 від 15.02.2021.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апелянт зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачці у переведенні на пенсію по інвалідності згідно з Законом №889-VIII, оскільки у останньої відсутній необхідний стаж державної служби. Позивачці не зараховані до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 31.10.2010 по 30.04.2016, оскільки в Законі України від 07.06.2001 №2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що посади місцевих рад та їх виконавчих комітетів віднесені до відповідних категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців.
Позивач не скористався правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, що в силу ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачці призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
01.03.2021 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Рішенням від 05.03.2021 №1653/03-16 пенсійний орган відмовив позивачці у переведенні на пенсію по інвалідності згідно Закону №889-VIII оскільки зазначеним законом не передбачено призначення даного виду пенсії.
Листом від 14.04.2021 №2200-0304-8/20479 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачку про прийняте рішення.
Позивачка, вважаючи порушеними її права, звернулась з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби більше 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Матеріалами справи встановлено, що підставою для відмови позивачу у призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є відсутність достатнього для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001, в органах місцевого самоврядування встановлюється, зокрема, така категорія посад: четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.
Згідно з пунктом 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Враховуючи наведене, період роботи позивача з 31.10.2010 по 30.04.2016 на посаді голови Хропотівської сільської ради слід зарахувати до її стажу державної служби.
Закон України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" набрав чинності 04.07.2001.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", зараховується до стажу державної служби.
Зазначені обставини вказують на безпідставність доводів апелянта про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи позивача з 31.10.2010 по 30.04.2016 до стажу державної служби.
Оскільки позивачка є особою з інвалідністю ІІ групи, відповідно до відомостей трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 має стаж більше як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії по інвалідності згідно з статтею 37 Закону №3723-XII.
Щодо аргументів відповідача, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положень Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.