Справа № 560/5937/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
25 січня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Діесел" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ТОВ "АЗС Діесел" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.02.2021 №1629/6/22-01-09-03-04 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 255;
- зобов'язати відповідача видати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 255;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.12.2021 №13963/6/22-01-09-03-06 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1/6;
- зобов'язати відповідача видати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1/6.
Позов мотивований тим, що резервуарні АЗС є пересувним виробом заводського виготовлення, що унеможливлює надання акта введення в експлуатацію об'єкта, або актів готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію резервуарних АЗС.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.07.2022 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 23.02.2021 №1629/6/22-01-09-03-04 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області видати товариству з обмеженою відповідальністю "АЗС Діесел" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 255.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 06.12.2021 №13963/6/22-01-09-03-06 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області видати товариству з обмеженою відповідальністю "АЗС Діесел" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1/6.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.02.2021 ТОВ "АЗС Діесел" звернулось до Головного управління ДПС в Хмельницькій області з заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 255.
Рішенням від 23.02.2021 №1629/6/22-01-09-03-04 контролюючий орган відмовив у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 255, у зв'язку з тим, що товариство не надало акта введення в експлуатацію об'єкта, або актів готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію резервуарних АЗС.
12.11.2021 ТОВ "АЗС Діесел" звернулось до Головного управління ДПС в Хмельницькій області з заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1/6.
Рішенням від 06.12.2021 №13963/6/22-01-09-03-06 контролюючий орган відмовив у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1/6, у зв'язку з тим, що товариство не надало акта введення в експлуатацію об'єкта, або актів готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію резервуарних АЗС. Вказані рішення позивач оскаржив до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган безпідставно відмовив ТОВ "АЗС Діесел" у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, у зв'язку з чим, рішення відповідача від 23.02.2021 №1629/6/22-01-09-03-04 та від 06.12.2021 №13963/6/22-01-09-03-06 є протиправними.
Суд дійшов висновку щодо необхідності зобов'язати відповідача видати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 255 та за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1/6.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначаєЗакон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Частиною 20 статті 15 Закону №481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до частини 30 статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Частиною 32 статті 15 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
За змістом частини 33 статті 15 Закону №481/95-ВР у заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Відповідно до частин 35, 36 статті 15 Закону №481/95-ВР у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.
Частиною 37 статті 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (частина 44 статті 15 Закону №481/95-ВР).
Отже, для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб'єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначенийстаттею 15 Закону № 481/95-ВР.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 481/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб'єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
Таким чином, до 01 січня 2022 року подання документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію не є обов'язковою умовою, без якої не можливо б було отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Водночас, за відсутності зазначених документів, законом встановлено подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна.
Згідно матеріалів справи, 05.02.2021 ТОВ "АЗС Діесел" звернулось до Головного управління ДПС в Хмельницькій області з заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 255.
Позивач до заяви від 05.02.2021 надав такі документи: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6823610100:02:001:0371; державний акт на право постійного користування від 19.06.1996 №57; договір оренди землі від 01.01.2020 №14; технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 11.06.2020; статут КП "Агробуд" від 10.03.1995 №1; статут КП "Агробуд" від 28.03.2019 №1; довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 29.12.2020; акт введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій від 29.12.2020; інформаційну довідку від 12.06.2020 №317, дозвіл Головного управління Держпраці в Хмельницькій області від 07.02.2020 №063.20.68 про виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ "АЗС Діесел"; дозвіл Головного управління Держпраці в Хмельницькій області від 07.02.2020 №064.20.68 про експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ "АЗС Діесел", платіжне доручення від 29.12.2020 №1.
До заяви від 12.11.2021 позивач надав такі документи: договір оренди земельної ділянки від 01.09.2021 №2; дозвіл Головного управління Держпраці у Хмельницькій області від 07.02.2020 №063.20.68 про виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ "АЗС Діесел"; дозвіл Головного управління Держпраці в Хмельницькій області від 07.02.2020 №064.20.68 про експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ "АЗС Діесел"; лист Головного управління Держпраці в Хмельницькій області від 26.07.2021 №4473/21 "Про надання роз'яснення по дозволу про експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки"; акт введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій від 21.10.2021 №2110212554; платіжне доручення від 30.09.2021 №4.
Підставою для відмови у видачі ліцензій позивачу слугував той факт, що ТОВ "АЗС Діесел" не надало акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.
Судом встановлено, що відповідно до наданих позивачем документів резервуари є пересувними виробами заводського виготовлення, що встановлюється без фундаменту, отже, не є об'єктом нерухомості, оскільки нерухомим майном (нерухомістю) є земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшенням, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна.
В свою чергу, вказані резервуари є рухомим майном, тобто матеріальним об'єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди.
Відповідно до глави 2.6 Методичного посібнику «Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», затвердженого рішенням Науково-технічної ради Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 10 грудня 2015 року №88, зазначено, що контейнерні АЗС, виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов'язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об'єктом будівництва. Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони є об'єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об'єктами.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 340/3135/20, відповідно до якого правомірною є відмова у видачі ліцензії суб'єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб'єктом акта вводу в експлуатацію об'єкта, акта готовності об'єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме стаціонарного заправного комплексу. Водночас, установлення на бетонний майданчик АГЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АГЗС не виникає обов'язку щодо прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №640/19955/19 та обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Відповідно до паспорта на блок-пункт автозаправний резервуар РГС-10(АБП) горизонтальний стальний номінальною вмісткістю 10 м.куб від 20.11.2019, резервуар АБП-10 горизонтальний стальний, заводський номер б/н, дата випуску 2003 є зварювальною стальною горизонтальною кубічною ємністю для зберігання рідких нафтопродуктів (цілісним заводським виробом), виготовленим відповідно до ГОСТ 792-44 і не належить до об'єктів будівництва. Крім того, у паспорті зазначно, що резервуар АБП-10 горизонтальний стальний заводський номер б/н, дата випуску 2003 може бути переміщений без зміни його реконструкцій.
Також, відповідно до паспорта на резервуар РГСЦ-20 горизонтальний стальний циліндричний номінальною вмісткістю 20 м.куб від 20.11.2019, заводський номер 28811, дата випуску 1979 є зварювальною стальною горизонтальною циліндричною ємністю для зберігання рідких нафтопродуктів (цілісним заводським виробом), виготовленим відповідно до ГОСТ 792-44 і не належить до об'єктів будівництва. Крім того, у паспорті зазначено, що резервуар РГСЦ-20 горизонтальний стальний циліндричний номінальною вмісткістю 20 м.куб від 20.11.2019, заводський номер 28811, дата випуску 1979 може бути розміщений без зміни його реконструкцій.
Таким чином, за адресою місця торгівлі: Хмельницька область, Полонський район, м.Полонне, вул.Академіка Герасимчука, 255 установлений резервуар АБП-10 горизонтальний стальний номінальною вмісткістю 10 м.куб, а за адресою: Хмельницька область, м.Волочиськ, вул.Копачіська, 1/6 установлений резервуар РГСЦ-20 горизонтальний стальний циліндричний номінальною вмісткістю 20 м.куб, які є заводськими виробами і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт.
Отже, дані об'єкти не підпадають під визначення об'єктів завершеного будівництва в зв'язку тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось.
Статтею 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що законодавством передбачено, що об'єктом ліцензування при здійсненні роздрібної торгівлі пальним може бути не тільки споруда, тобто об'єкт нерухомого майна або об'єкт завершеного будівництва, але й обладнання, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування, а також ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування.
Відтак, розміщення тимчасових споруд (кіосків) для заправники автомобілів моторним паливом та зрідженим газом, установка та монтаж (зборка) яких проводилась без здійснення будівельних робіт та без улаштування фундаменту, не потребують документів, що дають право на їх виконання, а такі модульні заправники автомобілів моторним паливом та зрідженим газом, після закінчення робіт по їх установці та монтажу (зборці) не підлягають прийняттю в експлуатацію.
При цьому, паспорт на автозаправочний резервуар РГС-10 АБП 10.00.000 та паспорт на резервуар РГСЦ-20, РГСЦ 20.00.000 є документами, які дозволяють експлуатувати АЗС, але не є вичерпними серед переліку документів, що дозволяють використовувати таку АЗС у комерційних цілях.
Приписи частини 37 статті 15 Закону №481/95-ВР не містять виключного переліку документів, необхідних для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Суд вважає подані позивачем документи такими, що відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР є достатніми для надання ТОВ "АЗС Діесел" ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Наведене в своїй сукупності спростовує твердження контролюючого органу в частині не подання позивачем необхідних документів, передбачених ст.15 Закону №481/95-ВР з урахуванням положень ст.18 наведеного Закону, що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо наявності підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.
За таких обставин, контролюючий орган безпідставно відмовив ТОВ "АЗС Діесел" у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним. У зв'язку з чим, рішення відповідача від 23.02.2021 №1629/6/22-01-09-03-04 та від 06.12.2021 №13963/6/22-01-09-03-06 є протиправними.
Апеляційний суд у цій справі також звертає увагу, що позиція застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням узгоджується і з положеннями, викладеними в профільному Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме - в частині сьомій статті 4 Закону №877 вказано наступне: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
Така позиція застосована Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2018 року у справі №808/8461/14, від 19 жовтня 2018 року у справі №805/3137/17-а, від 12 грудня 2018 року у справі № 805/420/17-а, від 9 жовтня 2019 року у справі №806/825/17 та від 4 лютого 2020 року у справі №826/14805/15, від 02 грудня 2020 року у справі №804/6911/17.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності зобов'язання відповідача видати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 255 та за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1/6.
Крім того, колегія суддів бере до уваги те, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату та захист прав інвесторів відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини четвертої статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20.
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.