Справа № 240/10801/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
26 січня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
в травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини № НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 яка полягає у незастосуванні пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні в період з 01.01.2019 по 12.11.2020 року включно розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок його грошового забезпечення та доплатити йому:
а) за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 4760,00 грн. на місяць та окладу за військовим званням 1310,00 грн. на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року № 2629-УШ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
б) за період з 01.01.2020 року по 12.11.2020 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 5210,00 грн. на місяць та окладу за військовим званням 1430,00 грн. на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
в) за період з 01.01.2019 року по 12.11.2020 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів його посадового окладу в період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 4760,00 грн. на місяць, з 01.01.2020 року по 12.11.2020 року 5210,00 грн. на місяць, та розміру окладу за військове звання з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 1310,00 грн. на місяць, з 01.01.2020 року по 12.11.2020 року 1430,00 грн. на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року № 2629-УІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, та встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
г) належну з урахуванням проведених раніше виплат грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв'язку зі звільненням з військової служби, нараховану з грошового забезпечення, обчисленого з розміру посадового окладу 5210,00 грн. та розміру окладу за військове звання 1430,00 грн., визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
д) належну з урахуванням проведених раніше виплат одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 статті 15 закону № 2011-XII у зв'язку зі звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день його звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу 5210,00 грн. та розміру окладу за військове звання 1430,00 гри., визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
В обґрунтування позову зазначив, що під час проходження військової служби відповідачем неправильно визначалися розміри його посадового окладу та окладу за військовим званням, внаслідок чого грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось у меншому розмірі.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у частині проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 11.11.2020 року, викладену в листі від 13.05.2021 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 11.11.2020 року із урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12,13,14 до Постанови 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за посадою, яку позивач займав протягом спірного періоду. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. На переконання апелянта, для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу враховується виключно розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 1 січня 2018 року, а тому підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача немає.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , зі списків особового складу якої був виключений з 12.11.2020 року.
Зі змісту довідки №249/835 від 09.12.2020 встановлено, що усі складові грошового забезпечення позивача в період 2018-2020 р.р. розраховувались відповідачем з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, відповідно до Постанови КМУ №704 (а.с.18).
У відповідь на звернення позивача щодо проведення перерахунку та доплати грошового забезпечення за період 2019-2020 р.р., обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідних тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови КМУ №704, військова частина НОМЕР_1 листом від 13.05.2021 повідомила, що підстави для доплати грошового забезпечення відсутні. Відповідач зазначає, що військова частина не порушувала вимоги чинного законодавства, оскільки відповідно до положень п.4 Постанови КМУ №704 для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, враховується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 1 січня 2018 року.
Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу за період з 29.01.2020 року по 11.11.2020 року із урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12,13,14 до Постанови 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за посадою, яку позивач займав протягом спірного періоду.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спірним у даній справі є наявність у позивача права на визначення розмірів складових його грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, суд враховує наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова №704), яка набрала чинності 01.01.2018, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови №704 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, пунктом 6 Постанови №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.
Отже, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність і у зв'язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення скасованих судом змін, згідно якої розрахунковою величиною для визначення окладів є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
При цьому, згідно із сталою судовою практикою Верховного Суду (постанови від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, від 31.03.2021 у справі №520/2781/2020) мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Таким чином, у зв'язку із щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з дати прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, позивач має право на визначення складових його грошового забезпечення 29.01.2020 по 11.11.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Разом з цим, встановлено, що 29.01.2020 по 11.11.2020 в якості розрахункової величини для визначення розміру складових грошового забезпечення позивача відповідач враховував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, що призвело до порушення права позивача на отримання грошового забезпечення у належному розмірі.
Апеляційний суд зазначає, що порушене відповідачем шляхом застосування в якості базової величини для обрахунку складових грошового забезпечення позивача 29.01.2020 по 11.11.2020 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 1 січня відповідного календарного року, право позивача на отримання грошового забезпечення у належному розмірі підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування позивачу відповідних сум грошового забезпечення позивача, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та виплатити позивачу такі суми з урахуванням уже виплачених.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Сторчак В. Ю.